07 травня 2025 року
м. Київ
справа №420/6034/24
адміністративне провадження №К/990/16829/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Соколова В.М., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.05.2020 по 18.01.2023 включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.05.2020 по 18.01.2023 у сумі 434156,94 грн включно, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 №100.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.05.2020 по 18.01.2023 включно. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.05.2020 по 18.07.2022 з урахуванням співмірності у сумі 73690,50 грн та з 19.07.2022 по 18.01.2023 у сумі 99948,80 грн, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100. У решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024 відмовлено військовій частині НОМЕР_1 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2024 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 у справі №420/6034/24 повернуто скаржнику.
Відповідач вдруге звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 в цій справі.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2024 відмовлено військовій частині НОМЕР_1 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 у справі №420/6034/24 повернуто скаржнику.
Відповідач втретє звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 в цій справі.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2024 відмовлено військовій частині НОМЕР_1 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та несплати судового збору й надано скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 у справі №420/6034/24.
Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 28.01.2025, відповідач через систему «Електронний суд» 27.02.2025 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 14.03.2025 касаційну скаргу залишено без руху з установленням десятиденного строку для усунення її недоліків шляхом сплати судового збору у визначному Судом розмірі.
Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2025 касаційну скаргу повернуто заявникові.
21.04.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025 у цій справі.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень 28.01.2025 П'ятим апеляційним адміністративним судом постановлено оскаржувану ухвалу, а отже, останній день на касаційне оскарження припадав на 27.02.2025, а з цією касаційною скаргою заявник звернувся 21.04.2025, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
В касаційній скарзі в прохальній частині скаржник не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, у зв'язку з чим Суд пропонує скаржникові подати заяву із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Також перевіривши відповідність указаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України.
Так, положенням частини четвертої статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте відповідач до касаційної скарги не додав доказів сплати судового збору, водночас у касаційній скарзі заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору з мотивів відсутності коштів.
Перевіривши викладені доводи щодо несплати судового збору, колегія суддів виходить з наступного.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення, у зв'язку з чим заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.
Отже, враховуючи наведене, беручи до уваги суб'єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, скаржник не є суб'єктом, на якого в цьому випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати, у зв'язку з чим клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 3 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що з 01.01.2025 прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3028,00 грн.
Однак відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40? грн (3028,00 грн *0,8).
Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102; код ЄДРПОУ: 37993783; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)».
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження, а також документа про сплату судового збору.
Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, Суд
1. У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №420/6034/24 - відмовити.
2. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі №420/6034/24 - залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом:
- надання до Верховного Суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі;
- надання до Верховного Суду заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані Судом неповажними або відсутністю заяви про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
5. У разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк в іншій частині, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
6. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку.
7. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк касаційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.А. Уханенко
Судді В.М. Соколов
О.В. Кашпур