07 травня 2025 року
м. Київ
справа №520/26972/24
адміністративне провадження № К/990/16507/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Другого апеляційного адміністративного суду про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд:
-визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Другого апеляційного адміністративного суду у повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по день ухвалення рішення у цій справі (включно), виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2021 року у розмірі 2 270,00 грн, на 01 січня 2022 року у розмірі 2 481,00 грн, на 01 січня 2023 року 2 684,00 грн, на 01 січня 2024 року у розмірі 3 028,00 грн.;
-зобов'язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Другий апеляційний адміністративний суд бюджетними асигнуваннями, в тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя (код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020), для здійснення видатків з виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по день ухвалення рішення у цій справі (включно), нарахованої виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2021 року у розмірі 2 270,00 грн, на 01 січня 2022 року у розмірі 2 481,00 грн, на 01 січня 2023 року 2 684,00 грн, на 01 січня 2024 року у розмірі 3 028,00 грн.;
-визнати протиправними дії Другого апеляційного адміністративного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по день ухвалення рішення у цій справі (включно), обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2 102,00 грн;
-зобов'язати Другий апеляційний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату, у тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя (код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020), ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення, з урахуванням раніше виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов'язкових платежів, починаючи з 01 січня 2021 року по день ухвалення рішення у цій справі (включно), обчисливши її розмір виходячи з наступних розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року 2 270,00 грн; з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року 2 481,00 грн; з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року 2 684,00 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Другого апеляційного адміністративного суду у повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2024 року, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2021 року у розмірі 2 270,00 грн, на 01 січня 2022 року у розмірі 2 481,00 грн, на 01 січня 2023 року 2 684,00 грн, на 01 січня 2024 року у розмірі 3 028,00 грн. Визнано протиправними дії Другого апеляційного адміністративного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2 102,00 грн. Зобов'язано Другий апеляційний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату, у тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя (код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020), ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення, з урахуванням раніше виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов'язкових платежів, починаючи з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2024 року, обчисливши її розмір виходячи з наступних розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року 2 270,00 грн; з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року 2 481,00 грн; з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року 2 684,00 грн. з 01 січня 2024 року по 30 вересня 2024 року 3 028,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
14 квітня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Харківським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Верховний Суд, перевіривши зміст поданої касаційної скарги, відхиляє посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, оскільки останній не зазначив новітніх, проблемних та раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
В обґрунтування підпункту «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що суд першої та апеляційної інстанцій відступив від правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду чим спричинив значний суспільний інтерес, оскільки відповідно до судової практики у даній категорії справ суди залишають без розгляду позовні вимоги за аналогічний період у зв'язку з пропущенням строків звернення до суду.
Верховний Суд відхиляє викладені доводи, оскільки твердження скаржника про те, що ця справа становить значний суспільний інтерес, не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної судової адміністрації України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Другого апеляційного адміністративного суду про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська