Справа № 320/15825/23 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.
07 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Логістик» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Логістик» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі податкових накладних від 04.04.2023 №47796 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким включено Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Логістик» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Логістик» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю у відповідача законних підстав для віднесення до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, порушення контролюючим органом процедури включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі податкових накладних від 04.04.2023 №47796 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким включено товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Логістик» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язано Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Логістик» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що контролюючим органом правомірно прийнято рішення від 04.04.2023 №47796 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким включено Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Логістик» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку з огляду на наявність податкової інформації з баз даних ДПС України та у зв'язку з виявленням обставин та отриманням інформації, що визначає ризиковість здійснення позивачем господарських операцій.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.04.2023 №47796 Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Логістик» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Зі змісту вказаного рішення вбачається, що підставою для його прийняття став пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме:
- 06 - платник податку задіяний у здійсненні групою платників податку, у тому числі щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару/послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги;
- 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
- 12 - постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;
- 13 - придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;
- 15 - постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів.
Відповідність ТОВ «Альянс-Логістик» критеріям ризиковості встановлена внаслідок господарських операцій за період: з 01.01.2022 по 04.04.2023; коди згідно УКТЗЕД: 1701; 1806; 16041; 2009; 1905311900; 2202100000; 4011100090; 8421392500; 2203000100; податкові номери платників податку, задіяних в ризикових операціях: 41610592; 38092323; 36722105; 22480087; 42398012; 42950233; 42116198; 3183171; 43585411.
Не погоджуючись з таким рішенням та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки оскаржуване рішення не містить достатнього обґрунтування підстав віднесення позивача до ризикових платників відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок №1165).
Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні:
- автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;
- критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;
- ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній / розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно п. 5 даного Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Згідно додатку №4 до вказаного Порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Тобто, Порядок № 1165 прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.
У відповідності до п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: платника податку - критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної - критеріям ризиковості здійснення операції.
При цьому, у додатку №1 до Порядку №1165 визначено наступні критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1) платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4) платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5) платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6) платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7) платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8) у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.
Наведене свідчить про те, що чинним законодавством України чітко та однозначно визначено, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як свідчать матеріали справи, під час прийняття оскаржуваного рішення контролюючим органом підставою для його прийняття Комісією регіонального рівня зазначено пункт 8 Порядку №1165, зокрема встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості, а саме:
- 06 - платник податку задіяний у здійсненні групою платників податку, у тому числі щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару/послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги;
- 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
- 12 - постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;
- 13 - придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;
- 15 - постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів.
Відповідність ТОВ «Альянс-Логістик» критеріям ризиковості встановлена внаслідок господарських операцій за період: з 01.01.2022 по 04.04.2023; коди згідно УКТЗЕД: 1701; 1806; 16041; 2009; 1905311900; 2202100000; 4011100090; 8421392500; 2203000100; податкові номери платників податку, задіяних в ризикових операціях: 41610592; 38092323; 36722105; 22480087; 42398012; 42950233; 42116198; 3183171; 43585411.
Вказане свідчить про те, що в оскаржуваному рішенні відповідач визначив «ризикових» контрагентів, однак не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, а також не зазначив на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються.
У свою чергу, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.11.2023 у справі №520/14316/19, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності обставин, які б могли свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Відтак, твердження контролюючого органу про віднесення контрагентів позивача до ризикових платників податку як на підставу для прийняття рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку не відповідає вимогам чинного законодавства.
У той же час, віднесення платника податків до критеріїв ризиковості згідно Порядку №1165 передує подання таким платником податкової накладної/розрахунку на реєстрацію в ЄРПН, які перевіряються контролюючим органом та реєструються в ЄРПН або реєстрація таких зупиняється. Для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку комісія розглядає отримані від платника податків пояснення та первинні документи, та приймає відповідне рішення.
До того ж, при розгляді питання виключення платника податку з переліку платників на підставі поданої інформації та копій документів контролюючий орган не може здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.
При цьому, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем надано не було.
У матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов'язань.
Однак, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов'язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про неправдивість чи ризиковість господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Під час розгляду справи відповідач не надав належних доказів, які досліджувалися в ході засідання Комісії і які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
У свою чергу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20 дійшов до висновку, що аналіз приписів Порядку №1165 свідчить про те, що вказаним Порядком не передбачено право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності певної податкової інформаці, оскільки відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою лише для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не питання щодо включення його до такого переліку.
Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком №1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Відтак, висновки контролюючого органу щодо ризикових операцій позивача за спірний період не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Отже, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна певна податкова інформація, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, комісія повинна була обґрунтувати у рішенні, на підставі якої конкретної інформації вона дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення не містить достатнього обґрунтування підстав віднесення позивача до ризикових платників відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, що спростовує посилання скаржника на відсутність підстав для зобов'язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Як наслідок, зобов'язання Головного управління ДПС у місті Києві виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права товариства, про що вірно відзначено судом першої інстанції.
Відтак, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко