П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/4287/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В. , Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року про накладення штрафу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 (набрало законної сили 30.07.2024) визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо оформлення і надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, відповідно до вимог ст.ст.43 i 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (2102 грн.), 01.01.2021 (2270 грн.), 01.01.2022 року (2481 грн.), на 01.01.2023 (2684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023; зобов'язано Головне управління ДФС у Миколаївській області підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023 у відповідності до вимог ст.ст.43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (2102 грн.), 01.01.2021 (2270 грн.), 01.01.2022 (2481 грн.), на 01.01.2023 (2684 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, для проведення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подати звіт про виконання судового рішення протягом 30 днів з моменту набрання законної сили ухвалою суду.
21.10.2024 Головне управління ДФС у Миколаївській області подало до суду першої інстанції звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.06.2024.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 відмовлено Головному управлінню ДФС у Миколаївській області у прийнятті звіту про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.06.2024; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подати новий звіт про виконання судового рішення протягом 30 днів з моменту набрання законної сили ухвалою суду.
06.12.2024 Головне управління ДФС у Миколаївській області подало до суду першої інстанції новий звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.06.2024.
13.12.2024 ОСОБА_1 в порядку ст.382 КАС України подав до суду першої інстанції клопотання про накладення на керівника Головного управління ДФС у Миколаївській області штрафу за невиконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.06.2024.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 відмовлено у прийнятті звіту Головного управління ДФС у Миколаївській області про виконання рішення суду від 06.12.2014; встановлено новий строк для подачі звіту про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі №400/4782/24 та зобов'язано Головне управління ДФС у Миколаївській області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом трьох місяців з дня набрання законної сили ухвалою про встановлення нового строку для подання звіту; накладено на голову комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Миколаївській області ОСОБА_2 штраф у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 60560грн.; половину суми штрафу у розмірі 30280грн. стягнуто на користь ОСОБА_1 ; половину суми штрафу у розмірі 30280грн. стягнуто на користь Державного бюджету України.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції при вирішені справи обставин справи та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу про прийняття звіту про виконання судового рішення.
Апелянт зазначає, що відповідачем виконано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 в частині зазначення в довідках про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відомостей про додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії виходячи розміру посадового окладу, визначеного шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідних тарифний коефіцієнт, що свідчить про безпідставність висновків суду першої інстанції про не виконання судового рішення у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, обов'язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в ст.370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
З метою забезпечення виконання судового рішення ст.382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями ч.ч.1-3 ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень ст.44 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1-6 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами ч.5 ст.382-1 цього кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог ч.ч.2 та/або 3 ст.382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до ч.3 ст.382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб'єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами ст.149 цього кодексу.
З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
Як вбачається зі звіту суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення, Головним управління ДФС у Миколаївській області виготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки від 03.12.2024 №№123, 124, 125, 126 про грошове забезпечення позивача для перерахунку пенсії станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, із зазначенням наступних складових грошового забезпечення: посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років, надбавки за службу в умовах режимних обмежень.
Разом з тим, станом на 01.08.2020 до грошового забезпечення позивача входили: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за особливості проходження служби, премія.
Однак, довідки Головного управління ДФС у Миколаївській області від 03.12.2024 №№123, 124, 125, 126 про грошове забезпечення позивача для перерахунку пенсії станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 не містять інформації про нарахування позивачу вказаних додаткових видів грошового забезпечення, що свідчить про невиконання відповідачем рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.06.2024.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що Головним управління ДФС у Миколаївській області всупереч ст.129-1 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та КАС України рішення суду, яке набрало законної сили, умисно не виконане, що є підставою для накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень в порядку ст.382-3 КАС України в розмірі 60560грн. із наданням строку на подання нового звіту про виконання судового рішення.
На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, ухвала суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв