07 травня 2025 р. № 400/7423/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомКомунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство", вул. Європейська, 8, м. Південноукраїнськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 55001,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54005,
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2024 № 00/6518/041108,
06 серпня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 09.04.2024 № 00/6518/04118.
Підставою позову позивач зазначив те, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням (далі - ППР) відповідач протиправно наклав на нього штраф відповідно до пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за порушення ним статті 201 ПК України щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних, які були складені у лютому-жовтні 2022 року в період дії воєнного стану, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
На переконання позивача, по-перше, він подавав податкові накладні на реєстрацію в ЄРПН, однак вони не були прийняті до реєстрації з підстав, що не передбачені пунктом 201.10 статті 201 ПК України.
По-друге, у період дії воєнного стану, враховуючи положення Закону України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», який набрав чинності 08.02.2023, відповідач за порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних повинен був застосувати норми пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, якими передбачено зменшені розміри штрафних санкцій.
У відзиві на позовну заяву від 20.08.2024 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити в повному обсязі. Відзив умотивував тим, що:
заперечення позивача до Акта перевірки від 13.03.2024 № 3649/14-29-04-11-08/31948865 надійшли до контролюючого органу із запізненням (10.04.2024) після складення відповідачем ППР від 09.04.2024 № 00/6518/04118;
за результатами камеральної перевірки контролюючий орган встановив порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині недотримання термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених за грудень 2022 року;
зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі - Закон № 2876-ІХ) або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023), оскільки цим Законом не передбачено його зворотну дію.
У відповіді на відзив від 26.08.2024 позивач підтримав свої позовні вимоги. Він додатково зазначив, що відповідач порушив порядок розгляду заперечень до акта перевірки, що свідчить про протиправність прийнятого на його підставі ППР від 09.04.2024 № 00/6518/04118. Заперечення до вказаного акта були доставлені відповідачу в точку видачі на поштове відділення відповідача 05.04.2024, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти з трек-номером для відправлень по Україні 5500101715141, тобто за три робочих дні до закінчення п'ятнадцятиденного строку для прийняття ППР. Вказане свідчить, що як би відповідач своєчасно отримав у поштовому відділенні заперечення позивача на акт перевірки, то, відповідно, відповідач повинен був би розглянути заперечення на акт перевірки і приймати ППР в порядку, передбаченому пунктом 86.7 статті 86 ПК України.
Крім цього, на його переконання, актом перевірки не встановлено таке порушення, як порушення позивачем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, а встановлено несвоєчасне подання на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. Відповідно, ППР від 09.04.2024 № 00/6518/041108 до позивача застосовано штраф за порушення, яке не встановлене в акті перевірки.
Також відповідач стверджує, що пункти 89 і 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України застосовуються протягом дії всього воєнного стану в Україні, а не якогось окремого періоду дії воєнного стану.
Відповідач правом на подання заперечень не скористався.
08.08.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 провадження в адміністративній справі № 400/7423/24 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції в адміністративній справі № 200/4768/23.
26.02.2025 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову в адміністративній справі № 200/4768/23 про залишення без задоволення касаційної скарги, постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 - без змін.
26.03.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про поновлення провадження в адміністративній справі № 400/7423/24.
Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно, з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
За результатами камеральної перевірки позивача відповідач склав Акт від 13.03.2024 № 3649/14-29-04-11-08/31948866 про результати камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОКАНАЛІЗАЦІЙНЕ ГОСПОДАРСТВО», код ЄДРПОУ 31948866, за грудень 2022 року (далі - Акт від 13.03.2024).
В Акті від 13.03.2024 встановлено, що на порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V ПК України позивач несвоєчасно подав на реєстрацію податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН на загальну суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) 2464166,73 грн, у тому числі, від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 2464166,73 гривні.
Позивач подав відповідачу до Акта від 13.03.2024 заперечення від 02.04.2024 № 05/477, які контролюючим органом залишені без розгляду у зв'язку з недотриманням вимог пункту 86.7 статті 86 ПК України, про що позивача було повідомлено листом від 11.04.2024 № 12049/6/14-29-04-11-05.
На підставі Акта від 13.03.2024 відповідач виніс ППР від 09.04.2024 № 00/6518/041108 (форма «Н») (далі - ППР від 09.04.2024), згідно з яким до позивача за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, застосовано штраф у сумі 985666,70 гривні.
За результатами розгляду скарги позивача на ППР від 09.04.2024 Державна податкова служба України прийняла рішення від 27.06.2024 № 19734/6/99-00-06-03-01-06 про залишення без змін оскаржуваного ППР, а скарги - без задоволення.
Вважаючи ППР від 09.04.2024 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Підпунктом 191.1.34, статті 191 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу, зокрема, забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).
Відповідно до абзацу першого пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові; позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Абзацом четвертим підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України установлено, що тимчасово, до 1 серпня 2023 року, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті зупиняються, крім камеральних перевірок.
Отож відповідач наділений повноваженнями щодо здійснення податкового контролю шляхом проведення камеральних перевірок всієї податкової звітності суцільним порядком, у тому числі, у період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Відповідно до пункту 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно з абзацом третім пункту 102.1 статті 102 ПК України у разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
Таким чином, предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов'язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, а тому, з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 240/2549/19.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ, який набрав чинності 17.03.2022, внесено зміни до статті 102 ПК України шляхом доповнення її пунктом 102.9 такого змісту:
« 102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 № 740/2024, від 14.01.2025 № 26/2025 і від 15.04.2025 № 235/2025 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб, з 23.08.2022 строком на 90 діб, з 21.11.2022 строком на 90 діб, з 19.02.2023 строком на 90 діб, з 20.05.2023 строком на 90 діб, з 18.08.2023 строком на 90 діб, з 16.11.2023 строком на 90 діб, з 14.02.2024 строком на 90 діб, з 14.05.2024 строком на 90 діб, з 12.08.2024 строком на 90 діб, з 10.11.2024 строком на 90 діб, з 08.02.2025 строком на 90 діб та з 09.05.2025 строком на 90 діб.
Отже, воєнний стан в Україні діє з 24.02.2022 до 07.08.2025.
Пунктом 1 розділу І Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.08.2023, пункт 102.9 статті 102 ПК України виключено.
З вищенаведеного слідує, що на період з 24.02.2022 по 31.07.2023 включно строки, встановлені статтями 76 і 102 ПК України, були зупинені.
Як наслідок, контролюючий орган 13.03.2024 мав повноваження проводити камеральні перевірки податкових декларацій або уточнюючих розрахунків, граничний строк подачі яких настав у 2022 і 2023 роках.
Згідно з пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2 статті 42 ПК України).
Пунктом 86.7 статті 86 ПК України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до абзацу другого підпункту 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 ПК України розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Підпунктом 86.7.2 пункту 86.7 статті 86 ПК України встановлено, що платник податків має право брати участь у розгляді матеріалів перевірки особисто або через свого представника, у тому числі в режимі відеоконференції, про що зазначає у поданих запереченнях. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податків має право надавати письмові (крім випадків розгляду матеріалів перевірки у режимі відеоконференції) та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.
Згідно з абзацом першим пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Таким чином, платник податків, який отримав акт камеральної перевірки, має право протягом 10 робочих днів з дня отримання вказаного акта подати контролюючому органу свої заперечення та додаткові документи і пояснення. Водночас контролюючий орган здійснює розгляд протягом 10 робочих днів з дня отримання заперечень до акта розглядає їх і приймає при наявності відповідних правових підстав податкове повідомлення-рішення.
Суд встановив, що відповідач надіслав 13.03.2024 на адресу позивача Акт від 13.03.2024 поштовим відправленням № 0600098580716, яке отримано адресатом 19.03.2024, що підтверджується знімком з екрану з відстеження вказаного поштового відправлення.
Згідно з накладною установи поштового зв'язку № 5500101715141 та опису вкладення до листа позивач надіслав 02.04.2024 відповідачу заперечення від 02.04.2024 № 05/477 до Акта від 13.03.2024, тобто на 10 робочий день з дня його отримання відповідно - у встановлений пунктом 86.7 статті 86 ПК України строк.
09.04.2024 відповідач прийняв оскаржуване ППР, тобто на 15 робочий день з дня отримання позивачем Акта від 13.03.2024.
Відповідно до знімку з екрану з відстеження поштового відправлення № 5500101715141 зазначене поштове відправлення було прийнято установою поштового зв'язку 02.04.2024, доставлене до точки видачі 05.04.2024 і вручене адресату 10.04.2024, тобто на 3 робочий день з дня доставлення до точки видачі.
З вищевикладеного слідує, що позивач вчасно надіслав на адресу контролюючого органу заперечення до Акта від 13.03.2024. Однак, з незалежних від нього причин його заперечення відповідач отримав після спливу строку для прийняття ППР за результатами перевірки, встановленого пунктом 86.8 статті 86 ПК України, що призвело до порушення встановленого пунктом 86.7 статті 86 ПК України його права на подання заперечень до акта перевірки.
Отже, ППР від 09.04.2024 було прийнято з порушенням права позивача на подання заперечень і їх розгляд, тобто з порушенням норм пункту 86.7 статті 86 ПК України, яке має характер істотних порушень прав платника.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що оскаржуване ППР не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, оскільки прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для його рішення (пункт 3), та без урахування права особи (в даному випадку платника податку) на участь у процесі прийняття рішення (пункт 9). Відтак воно є протиправним.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 826/3576/15, від 28.09.2020 у справі № 520/2305/19, від 12.07.2023 у справі № 200/4704/21 та від 24.12.2024 у справі № 640/20970/22.
Водночас суд врахував правовий висновок, сформований у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, про те, що оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Відтак, установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб'єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити. Звертаючись до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, позивач вправі посилатись на процедурні порушення проведення перевірки та надіслання рішень за результатами перевірки, а суд зобов'язаний надавати правову оцінку таким доводам позивача в першу чергу.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 18.12.2024 у справі № 520/2099/23.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Платіжною інструкцією від 30.07.2024 № 855 підтверджується понесення позивачкою судових витрат у розмірі 11828,00 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову. Тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» (вул. Європейська, 8, м. Південноукраїнськ, Вознесенський район, Миколаївська область; код ЄДРПОУ 31948866) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 09.04.2024 № 00/6518/041108 (форма «Н»).
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) на користь Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» (вул. Європейська, 8, м. Південноукраїнськ, Вознесенський район, Миколаївська область; код ЄДРПОУ 31948866) судовий збір у розмірі 11828 (Одинадцять тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень 00 копійок.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 07 травня 2025 року