Номер провадження: 22-з/813/193/25
Справа № 498/765/23
Доповідач Лозко Ю. П.
06.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Лозко Ю.П.,
суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
заяву ОСОБА_1
про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу
у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 20 серпня 2024 року
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 20 серпня 2024 року позов ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за електронним договором №4873027 від 04 жовтня 2021 року в розмірі 62827,04 грн, з яких: сума кредиту 19964 грн, процентів за користування кредитом - 42863,04 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Земляков О.А., звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Постановою Одеського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 20 серпня 2024 року в оскаржуваній частині змінено, зменшено розмір стягнутої з
ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» кредитної заборгованості за процентами за користування кредитом з 42863,04 грн до 11400 грн, судового збору за подання позову з 2147,2 грн до 1073,6 грн та витрат на професійну правничу допомогу з 8000 грн до 4000 грн. Вирішено питання щодо судового збору.
16 квітня 2025 року, тобто у межах строку, встановленого ст. 141 ЦПК України, засобами електронного зв'язку через систему «Електронний суд», ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Земляков О.А., звернувся до суду із заявою у якій просить про розподіл понесених ним судових витрат, на професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду справи у розмірі 8000 грн.
Заява обґрунтована тим, що відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 20 вересня 2024 року №20-09/2024, укладеного між адвокатом
Земляковим О.А, та ОСОБА_1 , гонорар адвоката при надання правової допомоги щодо представництва інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції встановлено у фіксованому розмірі, що складає 8000 грн, які ОСОБА_1 сплачено на користь адвоката 25 жовтня 2024 року та 04 грудня 2024 року, що підтверджується платіжними інструкціями.
Вказану вище заяву разом з додатками ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» отримало у електронний кабінет 16 квітня 2025 року о 14:56 год, що підтверджується квитанцією №3213480 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІСТ.
Відповідно ч. 3,4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Зважаючи на те, що апеляційним судом вказане вище судове рішення від 15 квітня 2024 року ухвалено у відповідності до ч.1 ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, тому і додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає є підстави для задоволення вказаної вище заяви, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI).
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі N 826/1216/16 (провадження N 11-562ас18) вказано, що "склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничної допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат".
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частинах четвертій-шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц (провадження N 14-382цс19) зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі N 750/2055/20 (провадження N 61-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі N 465/3458/15-ц (провадження N 61-19582св20), від 9 листопада 2021 року у справі N 759/14346/16 (провадження N 61-12783св21).
Заперечень щодо поданої представником ОСОБА_1 - адвокатом Земляковим О.А. заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу ТОВ ФК «Фінтраст Україна» не подало (частина п'ята, шоста статті 137 ЦПК України).
Звертаючись до суду із вказаною вище заявою ОСОБА_1 , вказує , що заявлений ним розмір судових витрат на професійну правничу допомогу - 8000 грн, є фіксованим, що визначено сторонами договору про надання правової допомоги.
Як убачається з матеріалів справи, 20 вересня 2024 року, між адвокатом
Земляковим О.А. (адвокат) та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір №20-09/2024 про надання правової допомоги за умовами якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу щодо представництва інтересів клієнта у Одеському апеляційному суді у справі №498/765/23 щодо оскарження рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області у справі від 20 серпня 2024 року, в обсязі та умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами (п.1.1).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань (п.2.1).
Гонорар адвокат при надання правової допомоги за даним договором встановлюється у фіксованому розмірі та складає 8000 грн (п.3.1).
Клієнт може сплачувати адвокату гонорар частинами протягом 2 місяців з моменту укладення договору (п 3.2).
З опису робіт (наданих послуг) адвокатом Земляковим О.А. у Одеському апеляційному суді у справі №498/765/23 убачається, що адвокатом надані такі види правничої допомоги та витрачено час у такій кількості:
1.Консультація з клієнтом з питань оскарження рішення суду першої інстанції - 0,5 години;
2.Складання апеляційної скарги, направлення її іншим учасниками справи та до суду - 6 годин;
3.Ознайомлення з відзивом позивача на апеляційну скаргу - 0,5 годин;
4.Складання відповіді на відзив на апеляційну скаргу, направлення іншим учасниками справи та до суду - 2 години;
5.Складання заяви про надання доказів понесення судових витрат відповідачем у апеляційному суді з додатком, направлення її іншим учасниками справи та до суду - 1 година.
За результатами апеляційного перегляду справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Земляковим О.В., задоволено, оскаржуване рішення суду першої інстанції змінено. При цьому ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджується доказами, що містяться у справі. Апеляційним судом вказане питання не вирішувалось. ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» заперечень щодо заявленого ОСОБА_1 розміру понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу не подало.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (див. додаткову ухвалу Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20)
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04)
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Зважаючи на подані ОСОБА_1 докази стосовно судових витрат, а також те, що ТОВ«Фінансова компанія «Фінтраст Україна» не заперечує проти заявленого ОСОБА_1 розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 141, 270, 381 ЦПК України
постановив:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (ЄДРПОУ44559822) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в апеляційному суді у розмірі 8000 грн.
Додаткова постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: О.Ю. Карташов
М.В. Назарова