06 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 911/386/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Мамалуй О.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025
(головуючий - Кропивна Л.В., судді Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.)
та рішення Господарського суду Київської області від 03.10.2024
(суддя - Шевчук Н.Г.)
у справі №911/386/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп»
про стягнення 680 132,72 грн штрафних санкцій за договором № 2106000071 від 18.06.2021,
У 2024 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - ТОВ «Оператор газотранспортної системи України») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» (далі - ТОВ «Газойлтехнопайп») про стягнення штрафних санкцій за договором №2106000071 від 18.06.2021 у розмірі 680 132,72 грн, з яких: 491 953,71 грн - пеня у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожен день прострочки у виконанні підрядних робіт за період з 15.04.2022 по 14.10.2022 та передбаченого договором штрафу у розмірі 188 179,01 грн (7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт за допущене прострочення більш ніж на 30 календарних днів).
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням підрядником істотних умов договору в частині установленого договором строку на передання з ремонту вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (ремонт пункту вимірювання витрати газу на ГРС Новояворівськ, ГРС Великий Любінь, ГРС Нежухів та ГРС Стинава), встановлених Графіком виконання робіт по ІІ етапу.
Рішенням Господарського суду Київської області від 03.10.2024 у справі № 911/386/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025, позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Газойлтехнопайп» на користь ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» 340 066,35 грн, з яких пеня 245 976,85 грн, штраф 94 089,50 грн та судовий збір 5 101,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
30.04.2025 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 03.10.2024 у справі №911/386/24.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" цієї норми.
За змістом ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року встановлений у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом спору у справі №911/386/24 є стягнення 680 132,72 грн, тобто ціна позову є меншою за п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2024 рік - 1 514 000,00 грн), тому в розумінні ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Водночас у п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду в касаційному порядку судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Разом з тим, скаржник у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку оскаржуваних судових рішень, що передбачена пп.пп. "а", "в" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Необхідність відкриття касаційного провадження обґрунтовує тим, що касаційна скарга має виняткове значення та стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики щодо застосування ст. 232, ст. 233 ГК України та ч.3 ст. 551 ЦК України у правовідносинах між постачальником та покупцем в особі державної монополії, як замовника товарів для забезпечення функціонування газотранспортної системи, з огляду на запровадження в державі воєнного стану та перебування Оператора у скрутному фінансовому становищі, та не доведенні Постачальником тяжкого матеріального становища, про що і зазначав Касатор у змісті даної касаційної скарги.
Проте Суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки зазначені доводи зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи.
Крім того, посилання скаржника, що справа №911/386/24 має виняткове значення для скаржника визнаються необґрунтованими, оскільки вищевказані доводи зводяться до незгоди із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій і в цілому до заперечення результату розгляду справи, що не може свідчити про винятковість справи для скаржника.
Суд зазначає, що незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Таким чином, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Оскільки предметом спору у справі №911/386/24 є стягнення грошової суми, що є меншою, ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а в касаційній скарзі не наведено іншого обґрунтування щодо наявності підстав, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, то касаційну скаргу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 03.10.2024 у справі №911/386/24 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 03.10.2024 у справі №911/386/24.
2.Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3.Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.А. Кролевець
Судді О.М. Баранець
О.О. Мамалуй