Справа № 607/3825/24Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л.
Провадження № 22-ц/817/316/25 Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія -
06 травня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Храпак Н.М.
суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,
за участі секретаря - Гичко К.С.
та сторін: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Притули О.Б., представника відповідача спеціалізованого комунального підприємства “Ритуальна служба» - адвоката Редькви Н.М., представника третьої особи: виконавчого комітету Тернопільської міської ради - Друзюк Р.М., третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та її представника -адвоката Гнатюк Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/3825/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Притула Оксана Богданівна, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 листопада 2024 року, постановленого суддею Дзюбичем В.Л., у справі за позовом ОСОБА_1 до спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради з участю третіх осіб виконавчого комітету Тернопільської міської ради, Українського інституту національної пам'яті, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 про визнання дій незаконними, зобов'язання не вчиняти дій та не чинити перешкод,-
у лютому 2024 року ОСОБА_1 , звернулась у суд із позовом до спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: виконавчий комітет Тернопільської міської ради, про визнання незаконними дій СКП «Ритуальна служба» ТМР: щодо визначення розміру земельної ділянки, виділеної під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_13 , на території кладовища ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_1 ; щодо встановлення намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_13 , без згоди його близьких родичів; щодо вчинення перешкод позивачу та членам його сім'ї щодо встановлення намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання загиблого ОСОБА_13 . Зобов'язати СКП «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради не встановлювати намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_13 , на території міського АДРЕСА_1 ) без згоди його близьких родичів та не чинити перешкод позивачу та членам його сім'ї у встановленні намогильної споруди індивідуального замовлення на могилі загиблого ОСОБА_13 , у межах фактично виділеної під його поховання земельної ділянки на території міського кладовища ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_13 , який є її сином, з 06 листопада 2022 року проходив військову службу у Збройних Силах України і при виконанні бойового завдання, виявивши стійкість та мужність при захисті територіальної цілісності та суверенітету України загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Похований ОСОБА_13 20 грудня 2022 року на ОСОБА_14 кладовищі по АДРЕСА_1 . У свідоцтві про поховання зазначено, що поховання ОСОБА_13 здійснено 20 грудня 2022 року на ділянці № - АТО, в одинарній могилі, на Микулинецькому кладовищі розміщеному в м. Тернополі. При цьому інформація щодо номера ділянки (сектору), ряду, місця поховання не зазначена, хоча відповідні графи для внесення цих відомостей у ньому передбачені.
Також у свідоцтві про поховання вказано, що: «відповідно до ст. 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу» користувач має право на встановлення надмогильної споруди в межах виділеної земельної ділянки для поховання чи надання згоди на встановлення надмогильної споруди іншим членам родини; вирішення питань про проведення підховання в зазначену могилу інших померлих членів родини, розпорядження щодо догляду за могилою; здійснення інших дій, пов'язаних з використанням місця поховання, якщо це не суперечить чинному законодавству».
Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради затверджено положення «Про Пантеон Героїв у м. Тернопіль», відповідно до якого витрати на почесне поховання загиблих осіб на території Пантеону Героїв Тернополя та витрати на виготовлення і встановлення намогильної споруди, здійснюються коштом місцевого бюджету. Намогильні споруди виготовляються відповідно до затвердженого зразка і розмірів намогильної споруди, яка складається з пам'ятника, постаменту та намогильної плити. Пам'ятник у формі мальтійського хреста, інші елементи намогильної споруди прямокутної форми виготовляються з природного каменю.
Однак, на засіданнях зборів у присутності керівника СКП «Ритуальна служба» ОСОБА_15 говорилося про те, що намогильні споруди будуть виготовлятися з каменю граніт, а також про те, що родичам загиблих воїнів будуть даватися ескізи пам'ятників для погодження. Відтак, на наступних засіданнях зборів були показані взірці пам'ятників з сірих гранітів. Проте, на останніх зборах, ОСОБА_15 було сказано, що пам'ятники які будуть встановлюватися на могилах загиблих будуть виготовленні з каменю пісковику. Однак, про камінь пісковик з присутніх не погоджував ніхто, оскільки цей вид каменю, порівняно з іншими видами, запропонованими раніше, поступається у якості та стійкості до погодних умов (не щільний, реагує на перепади температур тощо).
З огляду на це, ОСОБА_1 звернулася до Міського голови м. Тернополя ОСОБА_16 із заявою від 02.10.2023 року про те, що вона відмовляється, відповідно до ст. 25 Закону України «Про поховання та похорону справу» від встановлення пам'ятника ОСОБА_13 коштом місцевого бюджету та з матеріалу, який непридатний для пам'ятника та намогильної плити.
Оскільки примірника такої заяви позивач не мала, то її представник Притула О.Б. звернулася із адвокатським запитом до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради для отримання копії такої заяви, на що отримано відповідь № 24213-0/2023 від 02.11.2023 року та повідомлено, що за результатами спільного обговорення питання причетними структурними підрозділами, виконання робіт з встановлення пам'ятника на могилі ОСОБА_13 передбачено у наступному році, тобто цього року.
Відтак, Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради проігнорував прохання ОСОБА_1 щодо не встановлення намогильної споруди, в одинарній могилі, на Микулинецькому кладовищі розміщеному в м. Тернополі та повідомлено про виконання таких робіт.
Щодо рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 975 від 16.08.2023, яким погоджено Положення про Пантеон Героїв м. Тернополя позивач зазначив, що ні норми Закону про поховання, ні нормативні акти затверджені Наказом № 193 від 19.11.2003, на підставі яких розроблено Положення, ні саме Положення про Пантеон Героїв м. Тернополя не містить визначення такого поняття “Пантеон» та жодним чином не визначають місце його розташування, оскільки ані в самому Положенні, ані у рішенні виконавчого комітету про його погодження, немає норми, яка б вказувала на розташування такого ОСОБА_17 на ОСОБА_14 кладовищі чи визначала конкретний сектор (номер) Микулинецького кладовища, де буде розміщено такий Пантеон; - рішення № 975 від 16.08.2023 не є документом, у розумінні ст. 23 Закону “Про поховання», який би вказував на відведення конкретного розміру визначеної земельної ділянки для нового будівництва Пантеону, відомості про яку є обов'язковими вихідними даними для проектування нового будівництва згідно ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва, п. 11 ч. 1 ст. 2 Закону); - намогильні споруди виготовляються відповідно до затвердженого зразка і розмірів, згідно Додатку до Положення (п. 15), тоді як такий стосується нового будівництва - Національного військового меморіального кладовища, а не Пантеону, та відсутні докази його затвердження, як і самої проектної документації на підставі якої, за зверненням особи, яка зобов'язалася поховати загиблого (померлого), на території Пантеону Героїв Тернополя виділяється місце для поховання (п. 9); - крім того, розміри зазначеного зразка (0,8 х 2,1) по відношенню до могил загиблих суперечать встановленим державним санітарним правилам та нормам, та не відповідають гігієнічним вимогам, а також не узгоджуються із розмірами зазначеними в п. 10 (1х 2м); - самостійне встановлення будь - яких інших намогильних споруд на території Пантеону заборонено (п. 17), дана норма суперечить ст. 25 Закону про поховання, яка має вищу юридичну силу; - змістом Положення не передбачено порядку демонтажу намогильних споруд, які були встановлені на могилах воїнів, які загинули до дати погодження цього Положення та розпочали дії по встановленню намогильної споруди.
Зазначила, що Положення про Пантеон Героїв Тернополя погоджено виконавчим комітетом 16.08.2023 р., тобто значно пізніше дати поховання ОСОБА_18 , який похований 20 грудня 2022 року.
Вказує, що положення “Про Пантеон Героїв м. Тернополя», не може звужувати прав позивача, визначених Законом на дату поховання сина.
На поховання загиблих воїнів у 2022 році, які знаходяться на земельній ділянці - АТО, що і могила ОСОБА_13 , СКП «Ритуальна служба» виділені земельні ділянки у розмірах, встановлених нормами для родинних поховань, і родинами на могилах загиблих воїнів споруджені після 16.08.2023 року (погодження Положення про Пантеон) індивідуальні намогильні споруди з граніту.
Тоді як, СКП «Ритуальна служба» зводить намогильні споруди, які не є окремими, а одинарними, що об'єднують по шість могил, а індивідуальною ознакою для кожного похованого воїна є встановлення хреста на цій споруді. Також, на цій споруді передбачено квітники - один на дві могили, що є порушенням Національного стандарту України (ДСТУ- Н Б В.2.2-36:2013), затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України № 18 від 22.01.2013. Відповідно до даного стандарту квітники та огорожі є елементами благоустрою могили (п. 5.1) та встановлюються в межах площі земельної ділянки, відведеної під поховання у встановленому порядку, зокрема, одинарне поховання: площа ділянки - 3,3 кв.м, довжина - 2,2 м, ширина -1,5 м (6.2.4).
Отже, позивач вважає, що поховання загиблих на міському Микулинецькому кладовищі здійснюється з порушенням встановлених державних санітарних правил та норм (ДСанПІН 2.2.2.028-99), Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань (Наказ від 19.11.2003 № 193), Положення про порядок надання ритуальних послуг та території Тернопільської міської територіальної громади, а саме не дотримуються гігієнічні вимоги щодо норм відведення земельної ділянки для одинарного поховання, які є єдиними діючими нормами, а саме: замість ширини могили - їм, надається 0,80 м (дані вимоги) та 0,70 (дані схем додані до Договору про виготовлення та встановлення пам'ятників на кладовищі та додаток до Положення про Пантеон); довжина могили 2,1 замість 2,2 м, ширина земельної ділянки під могилу 1,35 замість 1,5 м, площа земельної ділянки під могилу 2,8 кв.м замість 3,3 кв.м, відстань між могилами для проходу 0,5 м не виділяється.
Таким чином, дії СКП «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради щодо встановлення пам'ятника на могилі ОСОБА_13 без згоди близьких родичів, зокрема, матері загиблого, посилаючись на погоджене виконавчим комітетом Тернопільської міської ради Положення про Пантеон Героїв Тернополя, є примушенням робити те, що не передбачено законодавством, а отже порушують норми Конституції України, яка є законом прямої дії.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 листопада 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради з участю третіх осіб виконавчого комітету Тернопільської міської ради, Українського інституту національної пам'яті, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 про визнання незаконними дій щодо визначення розміру земельної ділянки, виділеної під могилу одинарного поховання загиблого ОСОБА_13 на території кладовища ОСОБА_14 за адресою АДРЕСА_1 ; щодо встановлення намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_13 на території міського кладовища Микулинецького за адресою АДРЕСА_1 без згоди його близьких родичів; щодо вчинення перешкод позивачу та членам її сім'ї щодо встановлення намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання загиблого ОСОБА_13 на території міського кладовища Микулинецького за адресою АДРЕСА_1 ; зобов'язання не встановлювати намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_13 на території міського кладовища Микулинецького за адресою АДРЕСА_1 без згоди його близьких родичів та не чинити перешкод позивачу та членам її сім'ї у встановленні намогильної споруди індивідуального замовлення на могилі загиблого ОСОБА_13 у межах фактично виділеної під його поховання земельної ділянки на території міського кладовища ОСОБА_14 за адресою АДРЕСА_1 - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Притула О.Б. просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 листопада 2024 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, та таким, що винесене з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Дії СКП «Ритуальна служба» ТМР щодо визначення розміру земельної ділянки, виділеної під зазначену могилу та неповідомлення позивачу фактичних розмірів та фактичного місця розташування даної земельної ділянки суперечать нормам матеріального права, оскільки згідно зі ст. 25 Закону “Про поховання та похоронну справу», за зверненням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, на території кладовища безоплатно виділяється місце для поховання померлого відповідно до затвердженої проектної документації.
Після здійснення поховання померлого, виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, як користувачу місця поховання спеціалізованим комунальним підприємством видається відповідне свідоцтво. Це свідоцтво дає право його пред'явнику на встановлення намогильних споруд у межах могили, вирішення питання про проведення під поховання, здійснювати інші дії, пов'язані з використанням місця поховання, якщо це не суперечить законодавству.
Відповідно до п. 4.4 Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» (ДсанПІН 2.2.2.028-99), затверджених Постановою Головного санітарного лікаря України 1 липня 1999 року № 28, які включають основні гігієнічні вимоги щодо планування нових, утримання і санітарного упорядкування діючих кладовищ, та є обов'язковими для виконання, могили повинні мати довжину не менше 2 м, ширину 1 м, відстань між могилами не менше 1 метра з довгого боку і 0,5 м з короткого, площа на одну могилу 5 кв.м для дорослих.
Нормами Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань, встановлено: - для розміщення місця поховання спеціалізованому комунальному підприємству відповідно до вимог земельного законодавства та гігієнічних вимог щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України (ДСанПІН 2.2.2.028-99), надається в постійне користування земельна ділянка, місця поховання передбачається проектом планування та забудови населеного пункту (п. 1.1); - територія місць поховань повинна бути поділена на сектори, що відокремлюються поміж собою дорогами (п. 1.4); - сектори території місць поховань поділяються на ряди та місця, відстань між рядами повинна бути 1 м, між ділянками поховань в ряду - 0,5 м ( п. 1.7 ); - кожне поховання померлого здійснюється в окремій могилі ( п. 2.5); - довжина могили для дорослого повинна бути не менше 2 м, ширина - 1 м (п. 2.6 ); - під кожну могилу видається ділянка таких розмірів: одинарне поховання площею земельної ділянки 3,3 кв. м, довжина 2,2 м, ширина 1,5 м ( п. 2.8); - рішенням виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у місцях поховання можуть бути відведені сектори для почесних поховань, поховання померлих (загиблих) військовослужбовців (сектори військових поховань) (п. 2.9).
Як свідчать дані із доступної інформації (сайт Тернопільської міської ради) за період з 30.11.2016 по дату подачі позову, ні міською радою, ані виконавчим комітетом не приймалися рішення з питання виділення на Микулинецькому кладовищі земельної ділянки для сектору «Пантеон Героїв Тернополя» під поховання військових, які загинули з 24.02.2022 року у війні з росією.
Щодо відмови в частині визнання незаконними дій СКП «Ритуальна служба» ТМР та зобов'язання вчинити дії вважають, що Положення про Пантеон Героїв Тернополя, прийняте Рішенням виконавчого комітету міської ради від 16 серпня 2023 року № 975 не регулює відносин з поховання сина позивача та частково не відповідає нормативним актам вищої юридичної сили, оскільки суд встановив, що син позивача похований 20.12.2022 року, а Положення про Пантеон погоджене 16.08.2023 р., тобто майже через рік після даного поховання.
У рішенні виконавчого комітету міської ради № 975 від 16.08.2023, яким погоджено Положення про Пантеон Героїв Тернополя, так само як і в самому Положенні про Пантеон відсутні норми що регулюють порядок поширення його дії на територію місць поховань, які уже здійснені до моменту його прийняття.
Відтак, при вирішенні спору, суд, виходячи з вищенаведених норм та в тому числі з фактичних обставин справи, мав всі підстави встановити, що дії, які оскаржуються, фактично відбулись та порушують право позивача на реалізацію передбаченого ст. 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу» права на встановлення намогильної споруди на могилі сина в межах виділеної земельної ділянки та покладають додатково обов'язок на отримання від адміністрації кладовища дозволу на таке встановлення, що прямо суперечить нормам права які врегульовані законодавством.
Окрім наведеного Постановою Восьмого апеляційного адміністративного
суду від 03.12.2024 року у справі № 500/2145/24 скасовано Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 року та ухвалено нове рішення, яким визнано протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 975 від 16.08.2023 у частині погодження та запровадження пункту 17 «Положення про Пантеон Героїв Тернополя» щодо внесеної заборони на встановлення індивідуальної надмогильної споруди в частині поховань, які існували на дату запровадження вказаних обмежень. Так, у вказаній постанові суд зазначає, що положення вказаного пункту 17 оскаржуваного Положення мали б бути викладені відповідачем так, щоб не посягати на належне особам (які здійснюють поховання загиблих родичів) право, без їх добровільної згоди обмежувати права, визначені ст. 25 Закону № 1102 щодо встановлення індивідуальних надмогильних плит.
Представник СКП «Ритуальна служба» Тернопільської міської - адвокат Редьква Н.М. подав відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Притули О.Б., у якому зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, судом встановлено всі обставини, які мають значення для справи.
Зазначають, що позивачкою підписано договір-замовлення на організацію та проведення поховання № 753 від 20 грудня 2022р., отримано свідоцтво про поховання, де зазначено місце фактичного поховання - ділянка АТО Микулинецького кладовища.
Судом першої інстанції встановлено, що перед оформленням документів на поховання загиблих військовослужбовців в одинарних могилах на Микулинецькому кладовищі розміщеному в м. Тернополі, а саме на ділянці № АТО, працівниками СКП «Ритуальна служба» ТМР було доведено до відома близьких родичів про вибір місця для поховання та про те, що на таких одинарних могилах будуть встановлювати однакові пам'ятники.
З моменту похорону та впродовж всього часу до дня подання позову позивачка знала про те, що місце поховання загиблого ОСОБА_13 належить до меморіального комплексу загиблих захисників, а також про те, що на місці поховання буде встановлено уніфікований з іншими могилами полеглих пам'ятник, це підтверджується показами свідків та протоколами зборів родичів загиблих героїв стосовно наміру будівництва, що встановлено судом першої інстанції.
У суді першої інстанції позивач ОСОБА_1 дала пояснення, що вона була згідна на поховання свого сина на Пантеоні Героїв Тернополя, згідна з положенням про Пантеон Героїв Тернополя, а також з розмірами та уніфікацією намогильних споруд, що складається з пам'ятника, постаменту та намогильної плити, які передбачені додатком до положення про Пантеон Героїв Тернополя.
Позивач ОСОБА_1 заперечує та не згідна саме щодо встановлення пам'ятника у формі мальтійського хреста виготовленого з природного каменю (пісковика). Інших заперечень позивачка не висловлює.
Вважають, що задоволення апеляційної скарги, позовних вимог позивачки буде суперечити волі родичів інших загиблих захисників, котрі поховані на території військового кладовища, Пантеону Героїв Тернополя, рішенню органу місцевого самоврядування Тернопільської міської ради та порушуватиме принцип рівності умов для поховання, передбаченого п. 4 ст. 4 Закону України «Про поховання та похоронну справу» створення рівних умов для поховання померлих незалежно від їх раси, кольору шкіри, політичних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Щодо питання відведення землі слід зазначити, що Пантеон Героїв Тернополя розташований в межах існуючої земельної ділянки « ІНФОРМАЦІЯ_2 », площею 21.1505 га з кадастровим номером: 6110100000:09:004:0357 за адресою АДРЕСА_1 , а тому необхідності виділення окремої земельної ділянки під будівництво Пантеону Героїв Тернополя з окремим кадастровим номером немає, а відтак доводи апеляційної скарги щодо відсутності рішень Тернопільської міської ради, виконавчого комітету про виділення окремої земельної ділянки під Пантеон Героїв Тернополя є необґрунтованими та безпідставними.
Також просить приєднати до матеріалів справи робочий проект облаштування кладовища «Пантеон Героїв Тернополя» з будівництвом каплиці за адресою АДРЕСА_1 , Експертний звіт (Позитивний) № 15504-24 від 15 квітня 2024 року та повідомлення про початок виконання будівельних робіт ТП051240912345 від 13 вересня 2024 року.
Представник третьої особи на стороні відповідача - Виконавчого комітету Тернопільської міської ради Мелех О.Р. подала відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Притули О.Б., у якому зазначила, що скаржник ОСОБА_1 стверджує, що на час вирішення спору є користувачем місця поховання сина ОСОБА_13 , оскільки володіє свідоцтвом про поховання, яке знаходиться у нього та відповідно ст. 25 Закону України «Про поховання та похорону справу» має право на встановлення намогильної споруди у межах могили у разі пред'явлення свідоцтва про поховання.
Однак це загальні правила поховань, встановлені Законом України «Про поховання та похоронну справу», яким визначено загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих, регулює відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання.
З 2016 року в місті Тернополі було започатковано створення меморіального комплексу для гідного вшанування полеглих Героїв.
Отже, на секторі виділеному у 2016 році для здійснення почесних поховань діють норми Положення про Пантеон Героїв Тернополя, які передбачають уніфікованість могил та встановлення намогильних споруд єдиного взірця за кошти Тернопільської міської територіальної громади.
Стосовно дотримання вимог санітарно - епідеміологічного законодавства при похованні померлих зазначають, що поховання ОСОБА_13 належить до почесних поховань, тому необхідно застосовувати спеціальні норми законодавства, а саме п. 9 постанови КМУ від 30.09.2022 р № 1109 «Про затвердження Порядку організації здійснення почесних поховань на військовому кладовищі та увічнення пам'яті у музейному комплексі Національного військового меморіального кладовища», яким передбачено, що виділення місця для поховання загиблого (померлого) здійснюється державною організацією на підставі підписаного договору - замовлення. Довжина могили для дорослого повинна бути не менше двох метрів, ширина - 1 метр, глибина - не менше ніж 1,5 метра від поверхні землі до кришки труни з урахуванням місцевих ґрунтово-кліматичних умов. Цей Порядок відстані між могилами та площі могил не регламентує.
Щодо відмови в частині позовних вимог про визнання незаконними дії СКП «Ритуальна служба» та зобов'язання вчинити дії зазначають, що судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно з п. 2.13 Порядку утримання кладовищ № 193, на могилах (місцях родинного поховання), у межах наданої земельної ділянки, можуть установлюватися намогильні споруди та елементи благоустрою могили. Для установлення намогильної споруди до ритуальної служби або виконавчого органу сільської, селищної, міської ради подаються такі документи: оригінал свідоцтва про смерть похованого; свідоцтво про поховання або в разі його відсутності письмову згоду користувача місця поховання (користувача місця родинного поховання) на встановлення намогильної споруди; документи, що підтверджують придбання намогильної споруди, її ціну та дату реалізації; реквізити виконавця намогильної споруди.
Таке звернення ОСОБА_1 до відповідача не надходило, суд цього не встановив. Крім того, Положення про Пантеон Героїв Тернополя встановлює уніфікованість могил та намогильних споруд, які розташовуються на території Пантеону Героїв Тернополя, облаштування якого триває і на час розгляду справи, оскільки ним передбачено розмір могили та затверджено зразок і розміри намогильної споруди. Отже, підстав вважати незаконними дії СКП «Ритуальна служба» в цій частині позовних вимог, немає.
Додатково зазначають, що одним з надважливих завдань сьогодення є належне утримання місць поховань загиблих військовослужбовців, що віддзеркалює ставлення держави, суспільства та рідних до пам'яті про героїв. Важливим елементом такої пам'яті є військові кладовища або спеціально відведені на цивільних кладовищах ділянки - сектори військових поховань, що покликані виокремити могили військовослужбовців з числа решти (цивільних поховань) та підкреслити виключне значення військових в житті держави, в захисті державної незалежності та територіальної цілісності України. Сектор військових поховань, на відміну від звичайного комунального кладовища, є не лише місцем скорботи, але й місцем українського духу, місцем, яке відвідують як родичі загиблих військовослужбовців, так і громадськість, зокрема молодь.
Представник ОСОБА_10 - адвокат Гнатюк Д.С. подала відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Притули О.Б., у якому зазначила, що рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області є законним, обґрунтованим та таким, що винесене згідно норм матеріального та процесуального права, в тому числі і відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України.
Родичі загиблих, які поховані на Пантеоні Героїв Тернополя проголосували одноголосно 18.05.2023 року за проєкт, який зараз будується, а саме козацькі хрести з каменя пісковика, продовжуючи традицію військових поховань України від козацької доби, Січових стрільців, воїнів УПА.
Уже 16.08.2023 року на сайті Тернопільської міської ради опубліковано «Положення про Пантеон Героїв Тернополя» і проголосовано за дане положення на засіданні міськвиконкому одноголосно всіма депутатами міської ради. Депутати обрані громадою нашого міста, яка налічує понад 228 тисяч громадян. Вважає, що таким чином прийняте рішення є рішенням цілої громади
Жодних прав ОСОБА_1 не порушено, а спірні правовідносини виникли після погодження положення «Про Пантеон Героїв Тернополя». Тобто, сім'я позивача виразила свою незгоду і почала заперечувати встановлення надгробного пам'ятника уже після того, як почало діяти вищезгадане Положення. Тому вважає, що Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області прийняв абсолютно законне і справедливе рішення.
У судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 адвокат Притула О.Б. доводи апеляційної скарги підтримала, зіславшись на викладені у ній доводи.
Представник спеціалізованого комунального підприємства “Ритуальна служба» - адвоката Редьква Н.М., представник третьої особи: виконавчого комітету Тернопільської міської ради - Друзюк Р.М., треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та її представника - адвокат Гнатюк Д.С. проти доводів апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Притули О.Б. заперечили, рішення суду першої інстанції вважають законним та обґрунтованим.
Третя особа ОСОБА_12 повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на поштову адресу, однак вона повернулась на адресу Тернопільського апеляційного суду як не отримана з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Український інститут національної пам'яті повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету, про що в матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного документа.
Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи.
Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_13 , батьками якого є ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 11.12.1996 Відділом реєстрації актів громадянського стану Виконкому Тернопільської міської Ради народних депутатів.
05.08.2017 ОСОБА_20 зареєструвала шлюб із ОСОБА_21 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_22 », що стверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 виданим 05.08.2017 Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.
ОСОБА_13 в період з 06.11.2022 по 28.11.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Херсонській області, м. Бахмут Донецької області. Підстава: бойове розпорядження 16/2/1/14/817дск від 31.10.2022, бойове розпорядження Командувача СВ ЗСУ № 768т від 12.11.2022, бойовий наказ командира 1 БТГР 1/дск/ПКП від 08.11.2022, бойовий наказ командира 1 БТГР № 6/дск/ОКП від 21.11.2022, що стверджується довідкою № 1807, виданою 17.02.2023 Військовою частиною НОМЕР_3 Міністерства оборони України.
Як вбачається зі змісту сповіщення сім'ї № 7246, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оператор 4 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_3 , який з 28.11.2022 вважався зниклим безвісти, вірний військовій присязі приймаючи участь у заходах із забезпечення оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, виявивши стійкість і мужність, загинув під час виконання бойового завдання, пов'язаного з захистом територіальної цілісності та суверенітету України в районі населеного пункту Бахмут Донецької області.
Згідно Свідоцтва про поховання, яке видано ОСОБА_1 20.12.2022, реєстраційний номер 753, поховання померлого ОСОБА_13 здійснено ІНФОРМАЦІЯ_5 на ділянці № АТО, в одинарній могилі, на ОСОБА_14 кладовищі розміщеному в м. Тернополі.
В матеріалах справи міститься копія договору-замовлення на організацію та проведення поховання № 753 від 20.12.2022 щодо поховання померлого ОСОБА_13 на ОСОБА_14 кладовищі, в графі замовник вказано ОСОБА_1 .
Відповідно до акту № 54 для надання послуг на поховання померлих осіб, які загинули в бойових діях у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за грудень 2022 року ( ОСОБА_13 ), складеного між начальником СКП «Ритуальна служба» ТМР С. Тлумацьким (Виконавець) та начальником УЖКГБ та ОСОБА_23 (Замовник) 16.11.2022, Виконавцем було надано послуги на суму 9075 грн, що включає послуги по викопці могили, послуги авто катафалка, прапор України, тимчасовий пам'ятний знак, флагшток.
02.10.2023 ОСОБА_1 звернулася до міського голови м. Тернополя Надала С.В. із заявою, в якій відмовилася від встановлення пам'ятника її сину ОСОБА_13 відповідно до ст. 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу».
Листом № 24123-Ф/2023 від 02.11.2023 Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, на звернення ОСОБА_1 повідомив, що за результатами спільного обговорення питання причетними структурними підрозділами, виконання робіт з встановлення пам'ятника на могилі ОСОБА_13 передбачено в наступному році.
Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 30 листопада 2016 року № 1027 «Про виділення території під меморіальний комплекс» погоджено СКП «Ритуальна служба» ТМР використання земельної ділянки площею 0,06 га під меморіальний комплекс для одиночних поховань загиблих в Антитерористичній операції та померлих внаслідок отриманих поранень в зоні АТО, що знаходиться на базі меморіального комплексу загиблих у II Світовій війні (сектор 7) на міському кладовищі за адресою АДРЕСА_1 , що також узгоджується з викопіюванням з топографо-геодезичного плану м. Тернопіль.
Наказом начальника СКП «Ритуальна служба» ТМР С. Тлумацького № 24 від 08 березня 2022 року «Про впорядкування поховання військових» передбачено здійснення поховання загиблих військових у війні російської федерації проти України на земельній ділянці площею 0,06 га, виділеній під меморіальний комплекс для одиночних поховань загиблих в Антитерористичних операціях, що знаходиться на базі меморіального комплексу загиблих у НОМЕР_4 світовій війні (сектор 7) на Микулинецькому кладовищі за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно витягу з Державного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-7400404322023, сформованого 02 червня 2023 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6110100000:09004:0357 загальною площею 21.1505 га за адресою АДРЕСА_1 , перебуває у комунальній власності; вид цільового призначення земельної ділянки: 03.12 Для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування. Додатком до цього витягу є кадастровий план земельної ділянки.
Рішенням Тернопільської міської ради № 8/26/36 від 09 червня 2023 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель м. Тернополя зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:09004:0357 загальною площею 21.1505 га, яка надана СКП «Ритуальна служба» ТМР у постійне користування для обслуговування та утримання міського кладовища за адресою АДРЕСА_1 .
На підтвердження участі сімей загиблих у проведенні зборів та обговорень з приводу створення Пантеону Героїв м. Тернопіль суду надано протокол № 1 від 23 лютого 2023 року, протокол № 2 від 18 травня 2023 року та протокол № 3 від 15 серпня 2023 року.
Позивач ОСОБА_1 брала участь в обговореннях та була обізнана про облаштування однакових намогильних споруд.
Наказом начальника СКП «Ритуальна служба» ТМР № 52 від 17 серпня 2023 року передбачено: здійснювати почесні поховання загиблих осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України у війні російської федерації проти України у відповідності до Положення про Пантеон Героїв Тернополя на земельній ділянці площею 0,06 га, виділеній під меморіальний комплекс для одиночних поховань загиблих в Антитерористичній операції, що знаходиться на базі меморіального комплексу загиблих у НОМЕР_4 світовій війні (сектор 7) на Микулинецькому кладовищі за адресою АДРЕСА_1 ; виділення місця для поховання загиблого (померлого) здійснюється СКП «Ритуальна служба» ТМР на підставі підписаного договору-замовлення; після проведення чину поховання на кожній могилі встановлюються намогильні споруди відповідно до затвердженого зразка і розміру, передбаченого додатком до Положення про Пантеон Героїв Тернополя, погодженого рішенням виконавчого комітету міської ради № 975 від 16 серпня 2023 року.
Судом були досліджені докази подані третіми особами, зокрема Лікарські свідоцтва про смерть, які видані родинам загиблих СКП «Ритуальна служба» ТМР та видано Свідоцтва про поховання: ОСОБА_2 (матері загиблого ОСОБА_24 ) Свідоцтво про поховання реєстраційний № 1106 від 01 березня 2023 року; ОСОБА_8 (батьку загиблого ОСОБА_8 ) Свідоцтво про поховання реєстраційний № 222 від 20 серпня 2022 року; ОСОБА_9 (матері загиблого ОСОБА_25 ) Свідоцтво про поховання реєстраційний № 567 від 12 листопада 2022 року; ОСОБА_11 (матері загиблого ОСОБА_26 ) Свідоцтво про поховання реєстраційний № 953 від 30 січня 2023 року; ОСОБА_10 (матері загиблого ОСОБА_27 ) Свідоцтво про поховання реєстраційний № 671 від 05 грудня 2022 року; ОСОБА_4 (матері загиблого ОСОБА_28 ) Свідоцтво про поховання реєстраційний № 728 від 15 грудня 2022 року; ОСОБА_3 (дружині загиблого ОСОБА_29 ) Свідоцтво про поховання реєстраційний № 982 від 03 лютого 2023 року; ОСОБА_30 (матері загиблого ОСОБА_31 ) Свідоцтво про поховання реєстраційний № 1048 від 15 лютого 2023 року; ОСОБА_6 (матері загиблого ОСОБА_32 ) Свідоцтво про поховання реєстраційний № 1440 від 18 травня 2023 року; ОСОБА_7 (дружині загиблого ОСОБА_33 ) Свідоцтво про поховання реєстраційний № 1126 від 08 березня 2023 року.
У описаних свідоцтвах про поховання зазначено, що поховання загиблих здійснено на ділянці № АТО, в одинарних могилах, на Микулинецькому кладовищі розміщеному в м. Тернополі. При цьому, інформація щодо номера ділянки (сектору), ряду, місця поховання не зазначена.
На звернення керівника СКП «Ритуальна служба» ТМР від 24 січня 2024 року Український інститут національної пам'яті листом № 387/2.1-08-24 від 09 лютого 2024 року адресував відповідачу відповідь про те, що Інститут вважає за доцільне при створенні локальних військових секторів поховань керуватись та дотримуватись норм законодавства щодо Національного військового меморіального кладовища, а саме Закону України № 3505-ІХ від 08.12.2023. Оскільки Національне військове меморіальне кладовище є проектом загальнонаціонального значення, то основні ідеї та положення вказаного Закону України мають бути враховані й під час створення локальних військових меморіальних об'єктів та просторів.
СКП «Ритуальна служба» ТМР є окремою юридичною особою органу місцевого самоврядування, основним видом діяльності якої є організація поховань і надання суміжних послуг.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_34 була обізнана про місце поховання полеглого сина ОСОБА_35 , як і про розміри земельної ділянки та могили, яка надається під одинарне поховання.
Положення про Пантеон Героїв Тернополя встановлює уніфікованість до могил та намогильних споруд, які розташовуються на території Пантеону Героїв Тернополя, облаштування якого триває і на час розгляду справи, оскільки ним передбачено розмір могили та затверджено зразок і розміри намогильної споруди. Відтак, підстав вважати незаконними дії СКП “Ритуальна служба» Тернопільської міської ради в цій частині позовних вимог, немає.
Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_1 , в яких вона просить суд зобов'язати СКП «Ритуальна служба» ТМР не встановлювати намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території міського кладовища Микулинецького ( АДРЕСА_1 ) без згоди його близьких родичів та не чинити перешкод позивачу та членам його сім'ї у встановленні намогильної споруди індивідуального замовлення на могилі загиблого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у межах фактично виділеної під його поховання земельної ділянки на території міського кладовища Микулинецького за адресою: АДРЕСА_1 , суд вважає, що вони до задоволення не підлягають, оскільки права позивача в даному випадку не є порушеними, так як при розгляді справи судом не було здобуто доказів, які б свідчили, що СКП «Ритуальна служба» ТМР діяло незаконно, а тому відсутні підстави зобов'язувати відповідача до вчинення дій, про які просить позивач.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на таке.
Загальні правові засади здійснення в Україні діяльності з поховання померлих, регулювання відносин, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання, а також встановлення гарантій належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого та збереження місця поховання визначає Закон України «Про поховання та похоронну справу» (далі - Закон № 1102-IV).
Згідно зі статтею 1 цього Закону поховання - діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених цим Законом, а також суб'єктів господарювання, спрямована на: забезпечення належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого; забезпечення права громадян на захоронення їхнього тіла відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є; створення та експлуатацію об'єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань; організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих (далі - померлих); надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності.
Статтею 2 Закону № 1102-IV дано визначення наступним термінам: місце поховання - кладовище, крематорій, колумбарій або інша будівля чи споруда, призначена для організації поховання померлих; місце почесного поховання - спеціально відведена земельна ділянка на території кладовища чи за його межами, призначена для організації почесних поховань, а також Національне військове меморіальне кладовище; могила - місце на кладовищі, у крематорії, колумбарії або в іншій будівлі чи споруді, призначеній для організації поховання померлих, де похована труна з тілом померлого чи урна з прахом; кладовище - відведена в установленому законом порядку земельна ділянка з облаштованими могилами та/або побудованими крематоріями, колумбаріями чи іншими будівлями та спорудами, призначеними для організації поховання та утримання місць поховань; користувач місця поховання (місця родинного поховання) - особа, яка здійснила перше поховання на відведеному місці поховання (родинного поховання) та/або має відповідне свідоцтво про смерть похованого і свідоцтво про поховання, передбачене статтею 25 цього Закону;
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону № 1102-IV, нормативно-правові акти в галузі поховання складаються з: обов'язкових містобудівних, екологічних вимог та санітарно-гігієнічних норм щодо створення та функціонування кладовищ, крематоріїв, інших місць поховань; необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання померлих і ритуального обслуговування населення; єдиної методики визначення вартості надання громадянам необхідного мінімального переліку видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності.
Частинами 1, 4-7 статті 8 Закону № 1102-IV передбачено, що організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами.
Місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за додержанням санітарних правил у галузі поховання, а також правил благоустрою, вирішують відповідно до закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховання, здійснюють інші повноваження, передбачені законом.
Органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції: 1) вирішують відповідно до закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховання, крім випадків, передбачених статтею 23-1 цього Закону; 2) забезпечують будівництво, утримання в належному стані та охорону місць поховання, крім випадків, передбачених статтею 23-1 цього Закону; 3) створюють ритуальні служби; 4) вирішують питання про надання за рахунок коштів місцевих бюджетів ритуальних послуг у зв'язку з похованням самотніх громадян, ветеранів війни та праці, а також інших категорій малозабезпечених громадян; про надання допомоги на поховання померлих громадян в інших випадках, передбачених цим Законом; 5) здійснюють контроль за дотриманням законодавства стосовно захисту прав споживачів у частині надання суб'єктами господарювання ритуальних послуг та реалізацією ними предметів ритуальної належності; 6) здійснюють інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.
Для організації (утворення), будівництва, утримання в належному стані та охорони місць поховання сільські, селищні, міські ради можуть створювати спеціалізовані комунальні підприємства.
З метою оперативного забезпечення населення інформацією про суб'єкти господарювання, що надають ритуальні послуги та виготовляють предмети ритуальної належності, органи місцевого самоврядування можуть створювати спеціалізовані госпрозрахункові інформаційні служби. Порядок діяльності таких служб визначається органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства.
Частиною 1 статті 9 Закону № 1102-IV визначено, що ритуальні служби - спеціалізовані комунальні підприємства, що створюються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону.
Відповідно до ст. 23 Закону № 1102-IV для розміщення місця поховання рішенням уповноваженого органу в установленому законом порядку відповідному спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування надається земельна ділянка. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують планування та впорядкування території місць поховання згідно з генеральними планами забудови відповідних населених пунктів та іншої містобудівної документації з дотриманням обов'язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог. Рішенням виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у місцях поховання можуть бути відведені сектори для почесних поховань, поховання померлих (загиблих) військовослужбовців (сектори військових поховань), а також сектори для поховання померлих за національною чи релігійною ознакою. Для почесних поховань органи місцевого самоврядування можуть відводити земельні ділянки поза територією місць поховання, на яких створюються меморіальні бульвари, сквери, парки і кургани Слави. Поділ кладовищ на розряди за майновим станом не допускається. Порядок функціонування місць поховань визначається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.
Частинами 1, 3, 4, 5, 6 статті 25 цього Закону визначено, що за зверненням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, на території кладовища безоплатно виділяється місце для поховання померлого відповідно до затвердженої проектної документації. Після здійснення поховання померлого виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов'язання поховати померлого, як користувачу місця поховання (користувачу місця родинного поховання) спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) видається відповідне свідоцтво, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Це свідоцтво дає право його пред'явнику на встановлення намогильних споруд у межах могили (родинного поховання), вирішення питання про проведення підпоховання, здійснювати інші дії, пов'язані з використанням місця поховання, якщо це не суперечить законодавству. На могилах (місцях родинного поховання) можуть встановлюватися намогильні споруди, склепи за індивідуальним замовленням у межах, встановлених для могили (родинного поховання). Встановлені намогильні споруди, склепи реєструються спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) у книзі обліку намогильних споруд, форму якої затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Забороняється здійснювати поховання інших померлих (підпоховання), встановлення намогильної споруди, склепу без згоди користувача місця поховання (користувача місця родинного поховання).
На підставі частини 1статті 30 Закону № 1102-IV утримання кладовищ, військових кладовищ, військових ділянок на кладовищах, військових братських та одиночних могил, земельних ділянок для почесних поховань, братських могил, а також могил померлих одиноких громадян, померлих осіб без певного місця проживання, померлих, від поховання яких відмовилися рідні, місць поховання знайдених невпізнаних трупів забезпечується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету, крім випадків, передбачених статтею 23-1 цього Закону.
З метою реалізації положень Закону України «Про поховання та похоронну справу», наказом Держжитлокомунгоспу України від 19 листопада 2003 року № 193, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2004 року за № 1110/9709 «Про затвердження нормативно - правових актів щодо реалізації Закону України «Про поховання та похоронну справу» затверджено такі документи: типове положення про ритуальну службу в Україні; необхідний мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг; необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення; порядок утримання кладовищ та інших місць поховань (далі - Порядок утримання кладовищ № 193).
У відповідності до п. 1.1 Порядку утримання кладовищ № 193, для розміщення місця поховання спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування відповідно до вимог земельного законодавства та гігієнічних вимог щодо облаштування і утримання кладовищ у населених пунктах України (ДСанПіН 2.2.2.028.99) надається земельна ділянка. Наявність місця поховання передбачається проектом планування та забудови населеного пункту з урахуванням подальшого розширення його території.
Згідно з п. 2.8 та п. 2.9 Порядку утримання кладовищ № 193 під кожну могилу надається ділянка таких розмірів: одинарне поховання - розмір земельної ділянки 3,3 кв. м, довжина 2,2 м, ширина 1,5 м, розмір могили: довжина - 2,0 м, ширина - 1,0 м.
Рішенням виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у місцях поховання можуть бути відведені сектори для почесних поховань, поховання померлих (загиблих) військовослужбовців (сектори військових поховань), а також сектори для поховання померлих за національною чи релігійною ознакою. Рішення про почесне поховання приймається в кожному конкретному випадку.
Згідно з п. 2.13 Порядку утримання кладовищ № 193, на могилах (місцях родинного поховання), у межах наданої земельної ділянки, можуть установлюватися намогильні споруди та елементи благоустрою могили.
У пункті 9 Порядку організації здійснення почесних поховань на військовому кладовищі та увічнення пам'яті у музейному комплексі Національного військового меморіального кладовища, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2022 року № 1109, визначено, що виділення місця для поховання загиблого (померлого) здійснюється державною організацією на підставі підписаного договору-замовлення. Довжина могили для дорослого повинна бути не менше 2 метрів, ширина - 1 метр, глибина - не менше ніж 1,5 метра від поверхні землі до кришки труни з урахуванням місцевих ґрунтово-кліматичних умов.
У справі, що переглядається, матеріалами підтверджено, що рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 30 листопада 2016 року № 1027 погоджено СКП «Ритуальна служба» використання земельної ділянки площею 0,06 га під меморіальний комплекс для одиночних поховань загиблих в Антитерористичній операції та померлих внаслідок отриманих поранень в зоні АТО, що знаходиться на базі меморіального комплексу загиблих у II Світовій війні (сектор 7) на міському кладовищі за адресою АДРЕСА_1 .
У зв'язку з тим, що розпочалася повномасштабна війна російської федерації проти України, з метою гідного вшанування загиблих осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, забезпечували виконання службових обов'язків та присяги на вірність Українському народу та віддання їм належних військових почестей та для впорядкування поховань загиблих після 24 лютого 2022 року воїнів, Наказом начальника СКП «Ритуальна служба» ТМР С. Тлумацького № 24 від 08 березня 2022 року «Про впорядкування поховання військових» визначено, що здійснення поховання загиблих військових у війні російської федерації проти України проводиться на земельній ділянці площею 0,06 га, виділеній під меморіальний комплекс для одиночних поховань загиблих в Антитерористичних операціях, що знаходиться на базі меморіального комплексу загиблих у 2 світовій війні (сектор 7) на Микулинецькому кладовищі за адресою АДРЕСА_1 .
16 серпня 2023 року рішенням № 975 виконавчий комітет Тернопільської міської ради погодив Положення про Пантеон Героїв Тернополя, яке регламентує порядок діяльності Пантеону героїв Тернополя та здійснення почесних поховань на його території загиблих осіб.
Прийняттю цього Положення передувало обговорення сім'ями загиблих однаковості намогильних споруд на громадських слуханнях, у месенджері «Viber», що було підтверджено показами сторін, третіх осіб, як в суді першої інстанції, так і в апеляційній інстанції. А щодо загальної концепції Пантеону Героїв Тернополя, то представниками органу місцевого самоврядування, безпосередньо міським головою, за участі начальника СКП «Ритуальна служба» ТМР, з сім'ями загиблих проводилися збори, про що надано протокол № 1 від 23 лютого 2023 року, протокол № 2 від 18 травня 2023 року та протокол № 3 від 15 серпня 2023 року, де була присутня позивач ОСОБА_1 , підтримуючи рішення зборів, надавши взірець фотографії, яка повинна бути на пам'ятнику.
Вказаним Положенням передбачено, що виділення місця поховання загиблого (померлого) здійснюється СКП «Ритуальна служба Тернопільської міської ради на підставі письмового договору-замовлення. Довжина могили повинна бути не менше двох метрів, ширина 1 м, глибина не менше ніж 1,5 м від поверхні землі до кришки труни з урахуванням місцевих ґрунтово-кліматичних умов (пункт 10). Поховання загиблих (померлих) на території Пантеону Героїв Тернополя здійснюється з військовими почестями та базується на принципах створення рівних умов поховання (пункт 11). Встановлення намогильних споруд, відмінних від визначених у пунктах 15, 16 даного Положення, на території Пантеону Героїв Тернополя забороняється (пункт 13). Намогильні споруди виготовляються відповідно до затвердженого зразка і розмірів намогильної споруди згідно з Додатком (пункт 15). Намогильна споруда складається з пам'ятника, постаменту та намогильної плити. Пам'ятник у формі мальтійського хреста, інші елементи намогильної споруди прямокутної форми виготовляються з природного каменю (пісковика), завтовшки не менше як 30 сантиметрів. На лицьовій поверхні пам'ятника карбується портрет загиблого (померлого), виготовлений з фото-скла чорно-білих кольорів, дата його народження і смерті, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), військове звання, а також за бажанням виконавця волевиявлення загиблого (померлого) або особи, яка зобов'язалася його поховати, можуть карбуватися за наявності, нагороди (пункт 16). Самостійне встановлення будь-яких інших намогильних споруд на території Пантеону Героїв Тернополя заборонено (пункт 17).
Отже, дане Положення встановлює уніфікованість до могил та намогильних споруд, які розташовуються на території Пантеону Героїв Тернополя.
Крім цього, за змістом цього Положення, яке є чинним на час вирішення судом виниклого спору, поховання загиблого (померлого) здійснюється СКП «Ритуальна служба» ТМР у строк, визначений договором-замовлення. Витрати на почесне поховання загиблих (померлих) осіб на території Пантеону Героїв Тернополя та витрати на виготовлення і встановлення намогильної споруди, здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету відповідно до закону або за рахунок коштів статутного капіталу СКП «Ритуальна служба» ТМР (пункт 8 Положення).
Як вбачається із матеріалів справи, згідно Свідоцтва про поховання, яке видано ОСОБА_1 20.12.2022 реєстраційний номер 753, поховання померлого ОСОБА_13 здійснено ІНФОРМАЦІЯ_6 на ділянці № АТО, в одинарній могилі, на Микулинецькому кладовищі розміщеному в м. Тернополі, тобто саме на земельній ділянці, виділеній під меморіальний комплекс для одиночних поховань загиблих в Антитерористичних операціях, що знаходиться на базі меморіального комплексу загиблих у НОМЕР_4 світовій війні (сектор 7) на Микулинецькому кладовищі за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору-замовлення на організацію та проведення поховання № 753 від 20.12.2022 померлого ОСОБА_13 виконавцем (СКП «Ритуальна служба» ТМР) було надано послуги на суму 9075 грн, що включає послуги по викопці могили, послуги авто катафалка, прапор України, тимчасовий пам'ятний знак, флагшток.
Судом встановлено, що перед оформленням документів на поховання загиблих військовослужбовців в одинарних могилах на Микулинецькому кладовищі розміщеному в м. Тернополі, а саме на ділянці № АТО, працівниками СКП «Ритуальна служба» ТМР було доведено до відома близьких родичів, в тому числі ОСОБА_1 про вибір місця для поховання та про те, що на таких одинарних могилах будуть встановлювати однакові пам'ятники.
Отже, ОСОБА_1 була обізнана про місце поховання полеглого сина ОСОБА_35 , як і про розміри земельної ділянки та могили, яка надається під одинарне поховання.
Відсутність інформації про ряд, номер місця поховання у свідоцтві про поховання зумовлено порядком здійснення поховань від останнього ряду і неможливістю точно вказати зазначену інформацію, оскільки поховання на території Пантеону Героїв Тернополя не завершені.
Враховуючи наведені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в частині позову щодо визнання незаконними дій СКП «Ритуальна служба» ТМР, зокрема, визначення розміру земельної ділянки, виділеної під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_13 , на території кладовища ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_1 .
Не заслуговують на увагу доводи представника заявника щодо визнання незаконними дій СКП «Ритуальна служба» ТМР в частині встановлення намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_13 , без згоди його близьких родичів, оскільки як встановлено судом першої інстанції відповідач не вчиняв дій, на які покликається заявник, тому право позивача не є порушеним.
Також, колегія суддів не приймає до уваги доводи заявника щодо вчинення перешкод позивачу та членам його сім'ї відносно встановлення намогильної споруди індивідуального зразка на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання загиблого ОСОБА_13 , оскільки звернення ОСОБА_1 з приводу встановлення намогильної споруди індивідуального зразка на місці поховання загиблого ОСОБА_13 до відповідача не надходило, крім цього, Положення встановлює уніфікованість до могил та намогильних споруд, які розташовуються на території Пантеону Героїв Тернополя, облаштування якого триває і на час розгляду справи. Вказаним Положенням передбачено розмір могили та затверджено зразок і розміри намогильної споруди.
Безпідставними є доводи заявника, що Положення про Пантеон Героїв Тернополя було погоджене майже через рік після поховання сина позивача, а тому воно не регулює спірні відносини, оскільки з сім'ями загиблих до прийняття Положення проводилися збори, де обговорювалися спірні питання щодо визначення розмірів могил, зразок і розміри намогильних споруд, про що надано протокол № 1 від 23 лютого 2023 року, протокол № 2 від 18 травня 2023 року та протокол № 3 від 15 серпня 2023 року, де була присутня позивач ОСОБА_1 , підтримуючи рішення зборів, заперечуючи лише матеріал, з якого має виготовлятися пам'ятник, при цьому, надавши взірець фотографії сина, яка повинна бути на пам'ятнику.
Не заслуговує на увагу посилання представника заявника на те, що ні міською радою, ані виконавчим комітетом не приймалися рішення з питання виділення на Микулинецькому кладовищі земельної ділянки для сектору «Пантеон Героїв Тернополя» під поховання військових, які загинули з ІНФОРМАЦІЯ_7 у війні з росією, оскільки наказом начальника СКП «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради № 24 від 08 березня 2022 року «Про впорядкування поховання військових» було визначено, що здійснення поховання загиблих військових у війні російської федерації проти України на земельній ділянці площею 0,06 га, виділеній під меморіальний комплекс для одиночних поховань загиблих в Антитерористичних операціях, що знаходиться на базі меморіального комплексу загиблих у НОМЕР_4 світовій війні (сектор 7) на Микулинецькому кладовищі за адресою АДРЕСА_1 . Пантеон Героїв Тернополя розташований в межах існуючої земельної ділянки « ІНФОРМАЦІЯ_2 », площею 21.1505 га з кадастровим номером: 6110100000:09:004:0357 за адресою АДРЕСА_1 . Крім цього, на час погодження Положення про Пантеон Героїв Тернополя був розроблений ескізний проект, що є одним з етапів виготовлення проектної документації на об'єкт “Нове будівництво Національного військового меморіального кладовища за адресою АДРЕСА_1 ». В подальшому був Робочий проект “Облаштування кладовища “Пантеон Героїв Тернополя» з будівництвом каплиці за адресою м. Тернопіль вул. Микулинецька, 1 черга.
Також, колегією суддів не береться до уваги посилання представника заявника на те, що на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі № 500/2145/24 визнано протиправним і нечинним рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 975 від 16 серпня 2023 року в частині погодження та запровадження пункту 17 Положення про Пантеон Героїв Тернополя, оскільки зазначений пункт Положення був чинним на час ухвалення рішення судом першої інстанції. У разі визнання незаконним (протиправним) нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.
Крім того, пункти 13, 15 і 16 Положення про Пантеон Героїв Тернополя (заборона встановлення намогильних споруд, відмінних від зазначених у пунктах 15, 16 Положення на території Пантеону Героїв Тернополя, виготовлення намогильних споруд відповідно до затвердженого зразка і розмірів згідно з Додатком) є чинними.
Також слід зазначити, що у даній справі приватний інтерес позивача протиставлено суспільному інтересу громадян.
Верховний Суд у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 280/988/19 сформулював висновок, що дотримання необхідного (справедливого) балансу між суспільними (публічними) та приватними інтересами (принципу пропорційності) є важливою вимогою громадянського суспільства, демократичної, соціальної та правової держави та складовою принципу верховенства права. Критеріями дотримання такого балансу є: 1) втручання суб'єкта владних повноважень у приватне право особи є виправданим лише за умови, коли це є надзвичайно необхідним для захисту суспільних (публічних) інтересів; 2) можливість суб'єктів владних повноважень змінювати або відкликати окремі власні адміністративні рішення лише в інтересах суспільства, якщо це необхідно, але з урахуванням права та інтересів приватних осіб; 3) наявність обов'язкової та справедливої компенсації особі у разі втручання в її приватне право, що викликане суспільною необхідністю; 4) обов'язковість дотримання розумного співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається для захисту суспільного (публічного) інтересу, та засобами, які використовуються для її досягнення.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права.
Принцип пропорційності є одним із основних принципів, яким керується ЄСПЛ при вирішенні спорів та який передбачає дотримання «справедливого балансу» між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб'єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.
Як ствердили в судовому засідання представник відповідача, треті особи, що на території меморіального комплексу Пантеон Героїв Тернополя здійснено значну кількість почесних поховань (понад 300). Представниками органу місцевого самоврядування, безпосередньо міським головою, за участі начальника СКП «Ритуальна служба» ТМР з сім'ями загиблих проводилися збори щодо загальної концепції Пантеону Героїв Тернополя, де всі одностайно погодилися про створення Пантеону Героїв Тернополя, що відображено в протоколі № 1 від 23 лютого 2023 року, протоколі № 2 від 18 травня 2023 року та протоколі № 3 від 15 серпня 2023 року і лише родичі трьох сімей загиблих заперечили щодо встановлення уніфікованої намогильної споруди. За таких обставин колегія суддів вважає, що не може надаватися перевага приватному інтересу над інтересами громади.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи по суті, у значній мірі зводяться до переоцінки доказів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Притула О.Б. слід залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 листопада 2024 року - залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Враховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції залишається без змін, перерозподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Притула Оксана Богданівна, залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 07 травня 2025 року.
Головуюча Н.М. Храпак
Судді: Б.О. Гірський
О.З. Костів