Справа № 758/11956/22
16 квітня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Годованюк Ю.Р., адвоката Мудрик А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Алейнік Любов Олексіївни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федоренко Ольги Борисівни, про визнання заповіту недійсним
У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) до ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Алейнік Любов Олексіївни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федоренко Ольги Борисівни про визнання заповіту недійсним.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на час складення заповіту від 21.09.2015 №560 (надалі за текстом - спірний заповіт) ОСОБА_3 не усвідомлювала значення своїх дій та наслідки, оскільки тривалий час перебувала в стані наркозалежності.
Ухвалою суду від 28.12.2022 було відкрито провадження у справі (суддя Анохін А.М.).
Ухвалою суд у від 12.05.2023 (суддя Анохін А.М.) ухвалено:
- витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Алейнік Любові Олексіївни належним чином завірену копію заповіту ОСОБА_4 , посвідчений 21.09.2015, за номером запису в реєстрі 560 та документи на підставі яких посвідчувався вказаний заповіт.
- витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федоренко Ольги Борисівни матеріали спадкової справи №2/2020, яка була заведена 03.09.2020 до майна померлої ОСОБА_4
- витребувати з Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» довідку про те чи перебував на лікуванні або обліку ОСОБА_4 , а також, у разі перебування на лікуванні/обліку, відповідну медичну документацію.
02.06.2023 до суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Алейнік Л.О. надійшли витребувані докази.
30.06.2023 до суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федоренко О.Б. надійшли витребувані докази.
26.07.2023 та 08.08.2023 до суду від Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» надійшли листи-відповіді.
Ухвалою суд у від 11.10.2023 (суддя Анохін А.М.) ухвалено:
- витребувати з Київської міської клінічної лікарні №21 ім. І.П. Павлова медичну документацію, зокрема, але не виключно - історію хвороби №12913, щодо ОСОБА_4
- витребувати з Комунального некомерційного підприємства «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» інформацію та належним чином засвідчені копії документів, щодо наркологічного диспансерно -динамічного нагляду ОСОБА_4
13.11.2023 до суду від КНП «КЛ «Психіатрія» надійшов лист-відповідь.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2024 року цивільну справу передано для розгляду судді Подільського районного суду м. Києва Гребенюку В.В.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 22.01.2024 справу прийнято до провадження, ухвалено продовжувати розгляд справи у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 22.02.2024 було зупинено провадження у цій справі у зв'язку зі смертю позивача, до залучення у справі його правонаступника, але не пізніше ніж до 13.06.2024 року.
03.02.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 25.02.2025 було поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 15.04.2025.
У судове засідання прибула представник ОСОБА_5 , яка зазначила, що її довіритель є правонаступником у справі та заперечила проти закриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників та дослідивши докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, виходячи з наступного.
Відповідно до положень статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із положеннями статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Так, від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Алейнік Л.О. надійшла копія спірного заповіту, в якому зазначено, що ОСОБА_4 заповідає усе майно відповідачу та, що заповіт ОСОБА_4 прочитано вголос, відповідає її волі та підписано власноручно заповідачем.
Судом за клопотаннями учасників справи витребовувалась відповідна медична документація.
Так, у відповіді КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» вказано, що ОСОБА_4 на лікуванні в лікарні не перебувала та на підставі виписки з історії хвороби була взята під наркологічний диспансерно-динамічний нагляд з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності.
В свою чергу, у листі КНП «КЛ «Психіатрія» зазначено, що ОСОБА_6 знаходилась на стаціонарному лікуванні з 17.12.1991 по 18.12.1991 та що медична документація була знищена і до Національного архівного фонду не передавалась.
Статтями 1217, 1258 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до частини першої та другої статті 1268 ЦК України спадкоємець за законом чи за заповітом може прийняти спадщину або не прийняти її. He допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах (частина перша статті 1257 ЦК України), тобто з дотримання вимог статей 1268, 1270 ЦК України щодо прийняття спадщини у шестимісячний строк, який починається з часу відкриття спадщини.
До суду на виконання вимог ухвали від 12.05.2023 надійшли матеріали спадкової справи, з якої вбачається наступне.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з чим, 03.09.2020 було відкрито спадкову справу.
Цього ж дня, з заявою про прийняття спадщини звернулась відповідач, якій, у подальшому, було видано свідоцтво про право на спадщину.
18.09.2020 та 29.03.2021 з заявою про прийняття спадщини звернувся позивач, проте, отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Надалі, позивач звернувся з позовом про визнання недійсним спірного заповіту, з підстав того, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Частиною першою та другою статті 1257 ЦК України передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Позивач помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 13.12.2023, у зв'язку з чим, було зупинено провадження у справі до залучення правонаступника.
Згідно положень ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Відповідно до ст. 47 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Ухвалою суду від 25.02.2025 було поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.
Представник ОСОБА_7 у судовому засіданні вказала, що її довіритель є правонаступником позивача про що буде подана відповідна заява.
Втім, до суду до початку судового засідання та протягом судового засідання не надходила заява про залучення правонаступника у справі з відповідними доказам на підтвердження доводів представника ОСОБА_7 .
За змістом ст.55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Таким чином, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника, внаслідок чого він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони (зокрема, внаслідок смерті), зі спірних правовідносин майнового характеру. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Поруч з цим, суд звертає увагу, що позов щодо встановлення нікчемності заповіту з підстав складення заповіту з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, так і позов про визнання заповіту недійсним з підстав відсутності вільного волевиявлення заповідача і не відповідності заповіту його волі, може бути подано до суду виключно заінтересованою особою, тобто особою, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному правочині (заповіті).
Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання заповіту недійсним (нікчемним), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів.
Критерієм визначення заінтересованості позивача є: 1) права і законні інтереси заінтересованої особи безпосередньо порушені договором; 2) у результаті визнання заповіту недійсним (нікчемним) майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені; 3) заінтересована особа отримує що-небудь в результаті визнання заповіту недійсним (нікчемним) (права, майно).
У цій справі правом на оскарження заповіту з підстав того, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі скористався позивач, який протягом розгляду справи помер.
Докази наявності заінтересованості у визнанні заповіту недійсним у ОСОБА_7 в матеріалах справи відсутні.
Крім того, суд звертає увагу, що спірні правовідносини щодо визнання заповіту недійсним є невід'ємним особистим немайновим правом позивача і не допускають процесуальне правонаступництво.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон чи договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частиною другою статті 16 ЦК України встановлено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Отже, особа може скористатись не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який здатен захистити інтереси власника суб'єктивного права та припинити їх порушення на майбутнє або усунути загрозу його порушення.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Таким чином, з урахування того, що ОСОБА_7 не є заінтересованою особою, суд дійшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Керуючись положеннями ст. ст. 255, 258 - 260 ЦПК України
Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Алейнік Любов Олексіївни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федоренко Ольги Борисівни, про визнання заповіту недійсним;
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.В. Гребенюк