печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19627/25-к
30 квітня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 62023000000000178 від 28.02.2023 - старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу із домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 62023000000000178 від 28.02.2023 - старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу із домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000178 від 28.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 240, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, у якому повідомлено про підозру 10 особам.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує наступне.
04.11.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручено письмове повідомлення про те, що він підозрюється: в участі у злочинній організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України; у протидії законній господарській діяльності, тобто захопленні цілісного майнового комплексу, земельної ділянки, незаконному обмеженні діяльності на цих об'єктах та обмеженні доступу до них, що вчинено організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206 КК України; у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення вчиненому організованою групою (злочинною організацією), що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05.11.2024 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 02.01.2025.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.12.2024 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 продовжено до 04.02.2025.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.01.2025 підозрюваному ОСОБА_5 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на нічний домашній арешт та покладено обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.01.2025 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 29.03.2025, заборонивши останньому в період з 22:00 год до 06:00 год наступної доби залишати місце свого проживання.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.03.2025 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання з 00.00 год до 05.00 год наступного дня. Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків визначено до 04.05.2025, в межах строку досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.04.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 9 місяців, тобто до 04.08.2025.
Під час досудового розслідування кримінального провадження виникли підстави для повідомлення підозрюваного ОСОБА_5 про зміну раніше повідомленої йому підозри у порядку ст. ст. 278, 279 КПК України, а тому 25.04.2025 останньому вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України, за найтяжчий з яких, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на це, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Підозрюваному ОСОБА_5 25.05.2025 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, за змістом якої йому інкриміновано серед іншого, незаконне видобування кам'яного вугілля, що спричинило тяжкі наслідки - завдало матеріальних збитків державі на загальну суму 5 113 853 109 гривень.
Зазначені обставини викликали певний резонанс у суспільстві, оскільки завдані збитки є досить значними на рівні держави, яка переживає часи нестабільного економічного розвитку у зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації.
Слідчий зазначає, що ризики можливої протиправної поведінки підозрюваного, встановлені попереднім рішенням про застосування запобіжного заходу збільшилися, а також з'явилися нові ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того слідчий посилається на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, за які законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна, а під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки вони не виключать наведених ризиків і не взмозі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Прокурор в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав, просив його задовольнити, з підстав зазначених у ньому.
Підозрюваний та його захисник щодо клопотання заперечували, в його задоволенні просили відмовити.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 178 КПК України, при обранні чи зміні запобіжного заходу слідчий суддя, окрім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).
Слідчим у клопотанні та доданих до клопотання документах, а також прокурором у судовому засіданні, доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України.
Разом з цим, незважаючи на обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Однак, вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу із домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Сама лише тяжкість інкримінованого обвинувачення, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від правосуддя, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою і не має пріоритетної сили перед позитивними даними про особу підозрюваного.
Так, ні в самому клопотанні, ні прокурором в судовому засіданні не було наведено індивідуальних підстав для підтвердження необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень прокурора про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
ЄСПЛ наголошує, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у вищезазначеному положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (див. рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), № 38717/04, пункт 26, з подальшими посиланнями).
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу із домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Також, слідчий суддя враховує сімейні обставини, які склалися у підозрюваного ОСОБА_5 , та те, що у останнього на утриманні перебуває дружина, малолітня дитина, а також хвора мати, які потребують постійного догляду та періодичного лікування.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, приходить до висновку про доцільність застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на ОСОБА_5 , обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування із потерпілим, свідками, іншими підозрюваними, визначеними слідчим та/або прокурором, у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання в органи міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю, та вважає достатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, а також що застосування запобіжного заходу саме у виді цілодобового домашнього арешту, забезпечить уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 182, 183, 194, 200, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого - відмовити.
Змінити раніше застосований запобіжний захід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із домашнього арешту в нічний час доби на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, а саме до 29.06.2025 року, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
утримуватися від спілкування із потерпілим, свідками, іншими підозрюваними, визначеними слідчим та/або прокурором, у даному кримінальному провадженні;
здати на зберігання в органи міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1