печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19286/25-к
25 квітня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтоване тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001194 від 28.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305, ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Орган досудового розслідування, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить наступного висновку.
25.04.2025 ОСОБА_5 в порядку і з підстав, визначених ст. ст. 276-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до положень ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У відповідності до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню всіх обставин у кримінальному провадженні та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами. Отже, небезпека ухилення від правосуддя не може вимірюватись тільки в залежності від суворості можливого покарання. Вона повинна визначатись з урахуванням інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки ухилення від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що це не може служити виправданням утримання під вартою. При цьому необхідно враховувати характер підозрюваного, його моральні якості, його майновий стан, зв'язки з державою та його міжнародні контакти. Якщо утримання під вартою продовжується тільки з причин побоювань, що підозрюваний переховуватиметься від правосуддя, його треба звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії того, що не переховуватиметься від суду, наприклад, внесе заставу.
Клопотання органу досудового розслідування про наявність в кримінальному провадженні ризиків, які обумовлюють доцільність застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу обґрунтовуються тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний з високою вірогідністю може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливо буде уникати слідства та або суду з метою уникнення тяжкого покарання.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін обґрунтована підозра означає наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення.
На підставі досліджених матеріалів клопотання, слідчий суддя приходить висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
При оцінці наданих слідчим матеріалів слідчий суддя не оцінює доведеність вини підозрюваної особи у вчиненні певних діянь, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри, яка є підставою для застосування запобіжного заходу.
Вирішуючи клопотання по суті, слідчий суддя бере до уваги, окрім наданих органом досудового розслідування матеріалів, документи та відомості, які надані стороною захисту та свідчать про наявність міцних соціальних зв?язків у ОСОБА_5 , відсутність даних про вчинення ним інших адміністративних та кримінальних правопорушень, стан здоров'я, позитивну характеристику, співпрацює зі слідством, рівень обґрунтованості підозри.
З огляду на викладене, доводи клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що під час розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці.
Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої йому підозри, може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та унеможливить продовження вчинення злочинів.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 107, 176, 177, 178, 179, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 376, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України,
У задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати допідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого прокурора та суду;
- утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними, свідками у вказаному кримінальному провадженні, за винятком проведення слідчих дій.
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи що дають право виїзду з України і в'їзд в України;
- носити електронний засіб контролю.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді та покладених судом обов'язків до 13.05.2025 включно.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органів Національної поліції України з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції України за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1