печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19212/25-к
25 квітня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковник поліції ОСОБА_6 звернувся з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтоване тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024000000001937 від 23.09.2024 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 307 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 307 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінились, оскільки ризики, запобігти яким можливо виключно шляхом застосування до підозрюваного найтяжчого запобіжного заходу, жодним чином не зменшились.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував щодо продовження запобіжного заходу, зазначив, що ризики відсутні, підозрюваний хворіє на туберкульоз та потребує медичного догляду.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
31.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
18.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2025 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 31.03.2025.
24.03.2025 Печерським районним судом міста Києва строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 продовжено до 30.04.2025 включно.
13.03.2025 постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 01.05.2025.
18.04.2025 року стороною обвинувачення повідомлено про завершення досудового розслідування та розпочато виконання вимог статті 290 КПК України щодо надання сторонам кримінального провадження матеріалів для ознайомлення
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до положень ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судом при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу.
Ухвалюючи рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри є наявними та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого діяння.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_5 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено.
Слідчим суддею під час розгляду клопотання встановлено наявність ряду ризиків, а саме підозрюваний можливо буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вказані ризики підтверджуються тим, що злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 вчинено під час дії воєнного стану. Також, ОСОБА_5 відповідно до ст. 89 КК України не має судимості, однак раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, наразі Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя розглядається обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016080080000128 від 10.01.2016 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 199, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 199 КК України, у цьому кримінальному провадженні підозрюється в неодноразовому вчиненні тяжких кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
ОСОБА_5 на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та може й надалі вчиняти кримінальні правопорушення. Крім того, останній не має постійного місця роботи, а отже, сталого джерела доходів, необхідних для забезпечення його життєдіяльності не має, що може стати підставою для продовження вчинення кримінальних правопорушень відповідної категорії, оскільки незаконний збут наркотичних засобів приносить швидкий стабільний заробіток.
Окрім цього, слідчий суддя вважає одним із обґрунтувань наявності ризиків ту обставину, що інкриміновані діяння вчинені групою осіб. Не самостійною, але не менш важливою обставиною, яка підтверджує наявність ризиків є те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покаранням за який може бути призначене у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна.
Враховуючи обставини справи у сукупності, слідчий суддя вважає, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання досягненню мети кримінального провадження.
Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що обставин, які б перешкоджали утриманню під вартою підозрюваного ОСОБА_5 слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод немає. Щодо стану здоров'я підозрюваного, то слідчий суддя приходить висновку, що необхідний медичний догляд можливо забезпечити в умовах слідчого ізолятора, оскільки стороною захисту не доведено протилежного та не надано підтверджуючих документів.
Так, слідчий суддя у відповідність до положень ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, характер та обставини вчинення злочинів, так як вони сформульовані у повідомлені про підозру та приходить висновку про доведеність ризиків.
За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 177, 178, 183,194, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 20.06.2025 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1