печерський районний суд міста києва
Справа № 757/13222/25-к
25.04.2025 Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025100130001431 від 13.03.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця с. Бокове, Долинського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Старший-стрілець 2 відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 НГ України солдат ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він діючи у порушення ст.ст. 19, 68 Конституції України, ст. ст. 3, 18 Закону України «Про Службу безпеки України», ст. ст. 6, 11, 16, 216-220 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», 24.02.2023 об 15 год 15 хв перебуваючи в розташуванні 1-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 НГ України, за адресою: АДРЕСА_2 , надав у борг старшому лейтенанту ОСОБА_6 кошти у розмірі 4 000 грн., переказавши вказані грошові кошти зі своєї банківської картки № НОМЕР_3 на банківську картку старшого лейтенанта ОСОБА_6 № НОМЕР_4 , проте у визначену дату старший лейтенант ОСОБА_6 грошові кошти не повернув.
Натомість, у березні 2023, точну дату та час під час досудового розслідування не встановлено, старший лейтенант ОСОБА_6 звернувся до солдата ОСОБА_3 з пропозицією неофіційно залишити розташування військової частини та виїхати за межі гарнізону до місця свого проживання у с. Бокове, Долинського району, Кіровоградської області на 3 дні, за що солдат ОСОБА_3 повинен буде пробачити старшому лейтенанту ОСОБА_6 заборгованість у сумі 4 000 грн., яка виникла раніше у лютому 2023.
На вказану пропозицію старшого лейтенанта ОСОБА_6 , перебуваючи в розташуванні 1-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 НГ України, за адресою: АДРЕСА_2 , солдат ОСОБА_3 , погодився, та діючи умисно, з особистих мотивів, з метою неофіційного тимчасового залишення території військової частини НОМЕР_2 , меж гарнізону та вибуття у неофіційну відпустку до місця свого проживання, пробачив старшому лейтенанту ОСОБА_6 боргу у розмірі 4 000 грн., наданого 24.02.2023.
Надалі старший лейтенант ОСОБА_6 неофіційно відпустив солдата ОСОБА_3 у відпустку з 17.03.2023 до 21.03.2023, під час якої останній мав проводити час у с. Бокове, Долинського району, Кіровоградської області, не пов'язуючи його з проходженням військової служби.
Про те, 19.03.2023 у зв'язку із службовою необхідністю старший лейтенант ОСОБА_6 відкликав солдата ОСОБА_3 до військової частини, а борг у розмірі 4 000, 00 грн так і не повернув.
Таким чином, ОСОБА_3 , своїми умисними діями за вказаних обставин надав службовій особі неправомірну вигоду за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України.
13 березня 2025 року між прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Ценрального регіону ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з угодою прокурор та ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_3 ч. 1 ст. 369 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі в межах висунутого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 має понести, а саме: призначення покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання.
Захисники обвинуваченого та обвинувачений у судовому засіданні також просили затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання.
При цьому обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, за обставин, як вони викладені в обвинувальному акті.
Таким чином, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, знайшли своє об'єктивне підтвердження під час судового засідання.
Суд шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом'якшують покарання, зокрема, щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_3 відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цих угод.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази у провадженні відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 50, 53, 65-67 КК України, ст. 314, 373, 374 та 474-476 КПК України, суд
Затвердити угоду від 13 березня 2025 року між прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Ценрального регіону ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 про визнання винуватості.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, і призначити йому узгоджене покарання у виді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченим.
Суддя ОСОБА_1