Справа № 756/5603/25
Провадження № 6/756/142/25
05 травня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Ткач М.М.,
за участі секретаря судових засідань - Тагієва Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Сіщук Володимир Васильович, про заміну сторони виконавчого провадження,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося з вищезазначеною заявою до Оболонського районного суду міста Києва.
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. видано виконавчий напис №25883 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП БАНК» заборгованості за кредитним договором №2017227868_CARD від 06.12.2017 та плати за вчинення виконавчого напису. Виконавчий напис перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва, номер виконавчого провадження НОМЕР_1. 14.03.2025 між АТ «ОТП БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/03/25, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №2017227868_CARD від 06.12.2017 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». З урахуванням наведеного, заявник просить замінити сторону стягувача Акціонерне товариство «ОТП БАНК» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Представник заявника у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся, при цьому, у своїй заяві просив заяву про заміну сторони розглядати за відсутності представника заявника.
У судове засідання приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Сіщук Володимир Васильович не з'явився. При цьому, 02.05.2025 до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час, дату, місце проведення судового засідання повідомлявся.
Виходячи з того, що відповідно до вимог ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Сіщука В.В. перебуває виконавче провадження про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП БАНК» заборгованості на суму 26157,22 грн на підставі виконавчого напису №25883 від 30.08.2021, що слідує із постанови від 07.10.2021 про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Як убачається із матеріалів, 14.03.2025 між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/03/25, відповідно до якого Акціонерне товариство «ОТП БАНК» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №2017227868_CARD від 06.12.2017, укладеним з ОСОБА_1 на загальну суму 20430,20 грн.
Згідно з частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18).
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2022 у справі № 183/4196/21.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що при розгляді справ необхідно встановити фактичні обставини справи, зокрема чи було звернуто до примусового виконання та відкрито виконавче провадження за виконавчим написом нотаріуса.
Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа в розумінні статті 3 Закону № 1404-VIIІ, який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб'єктом та процедурою видання, отже, положення частини п'ятої статті 442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.
При цьому, заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Реалізація цього обов'язку відбувається шляхом переконання суду у достовірності наведених фактів. Обов'язок доказування покладається на сторони, у зв'язку з чим відбувається реалізація принципу змагальності сторін та свободи в надані ними своїх доказів суду і у доведенні перед судом їх переконливості.
Разом з тим, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів правонаступництва заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прав та обов'язків первісного кредитора АТ «ОТП БАНК», саме у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису № 25883, виданого 30.08.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП БАНК».
Зокрема, з наявних у справі доказів не вбачається, що виконавчий напис № 25883, виданий 30.08.2021, вчинено нотаріусом щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 на підставі Кредитного договору № 2017227868_CARD від 06.12.2027, який був предметом Договору факторингу №14/03/25 від 14.03.2025.
Крім того, сума заборгованості, яка стягується з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, та сума заборгованості, яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло у результаті відступлення права вимоги, є відмінними.
Суд наголошує, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Так, до матеріалів справи заявником не долучено копію відповідного виконавчого напису нотаріуса № 25883, виданого 30.08.2021, та відповідного кредитного договору №2017227868_CARD від 06.12.2017, на які є посилання в заяві, тому суд позбавлений можливості їх оцінювати на відповідність тим чи іншим обставинам справи, що у свою чергу піддає сумніву правонаступництво самого заявника у даній справі.
За таких обставин суд приходить до висновку про недоведеність вимог заявника, у зв'язку з відсутністю необхідних доказів, тому суд позбавлений можливості впевнитись у законності вимог заявника, що є підставою для відмови в задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником.
Керуючись статтями 258-260, 442, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Сіщук Володимир Васильович, про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Якщо в судовому засіданні було підписано лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя М. М. Ткач