Справа № 752/2950/24
Провадження №: 1-кп/752/1068/25
07.05.2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
провівши в приміщенні суду судове засідання кримінального провадження №12023100000001306 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 382, ст. 287 КК України та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 382, ч. 4 ст. 286-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 , яка була підключена через ВКЗ з ДУ «Київський слідчий ізолятор»,
обвинуваченого ОСОБА_3 , який був підключена через ВКЗ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представників потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
встановив:
прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 без визначення розміру застави. Клопотання обґрунтував тим, що наразі продовжують існувати передбачені законом ризики, зокрема, можливість переховування обвинуваченої від суду. На переконання прокурора, ризики, які стали підставою для обрання та неодноразового продовження запобіжного заходу передбачені ст. 177 КПК України не зменшились. Крім того, при продовженні запобіжного заходу обвинуваченій прокурор просив врахувати, що ОСОБА_4 на час інкримінованих кримінальних правопорушень ігнорувала рішення суду про позбавлення права керування транспортними засобами, що в подальшому призвело до загибелі людей та перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Інші більш м'які запобіжні заходи, на думку прокурора, застосовані бути не можуть, а тяжкість вчинених злочинів вказує на доцільність продовження найсуворішого виду запобіжного заходу.
Сторона захисту ОСОБА_4 - ОСОБА_7 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Зазначив, що ризики прокурором не доведені, клопотання безпідставне та просить змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала думку свого захисника.
Захисник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказавши, що з часом дійсно ризики нівелюються.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника.
Представники потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 просили задовольнити клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки ризики продовжують існувати. Зокрема, ОСОБА_9 просив врахувати, що обвинувачена не вибачилась та не відшкодувала дітям загиблих жодних коштів, і більше того, намагається перекласти провину за дтп на загиблого потерпілого.
З'ясувавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я обвинувачених, міцність соціальних зв'язків.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
На переконання суду, прокурором було доведено, що ризики, які були встановлені раніше, а саме: переховування обвинуваченої від суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, продовжують існувати, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, зокрема, тяжкого злочину проти безпеки руху та експлуатації транспортних засобів, що спричинило смерть двох потерпілих, в стані алкогольного сп'яніння, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути їй призначено судом у випадку визнання її винною у вчиненні інкримінованих їй злочинах, обвинувачена може вживати заходи, спрямовані на переховування від суду шляхом виїзду за кордон.
Крім того, на даний час, триває судовий розгляд, а тому перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході, остання може вчиняти дії направленні на затягування судового розгляду справи, з метою уникнення відповідальності за інкриміновані злочини.
Також зважаючи на факти притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, залишення місця пригоди після повернення до нього з медичного закладу, існує ризик того, що ОСОБА_4 може продовжити вчиняти правопорушення у сфері дорожнього руху.
На переконання суду запобігання вказаним ризикам зумовлене саме застосуванням та продовженням обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, зважаючи на існуючі ризики, характеризуючі дані обвинуваченої, враховуючи підвищену суспільну небезпеку інкримінованих обвинуваченій злочинів а також беручи до уваги стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, суд, вважає, що раніше обраний та продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою є обґрунтованим та співмірним пред'явленому ОСОБА_4 обвинуваченню, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є доцільним та необхідним.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне залишити ОСОБА_4 раніше обраний запобіжний захід та продовжити строк його дії на 60 діб. Суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу, тому клопотання захисника задоволенню не підлягає.
На підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави ОСОБА_4 з огляду висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права обвинуваченої, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Керуючись ст.ст. 177,178, 183, 331 КПК України, суд
постановив:
клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 (шістдесят) діб до 04.07.2025 року включно.
Строк продовження існуючої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою обчислювати з 07.05.2025 року.
Копію ухвали направити обвинуваченій, в ДУ «Київський слідчий ізолятор» та надати прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 діб з дня її проголошення в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суддя ОСОБА_1