06 травня 2025 року
м. Київ
справа № 183/13770/23
провадження № 61-4274ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2024 року на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,
У грудні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд:
- визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та
ОСОБА_1 будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину будинку
з господарським будівлями та спорудами, загальною площею 60,5 кв. м, житловою площею 42,8 кв. м, що розташований по АДРЕСА_1 .
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 07 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 у порядку поділу майна подружжя право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 60,5 кв. м, житловою площею 42,8 кв. м, опис об'єкту: житловий будинок літ. А, саман., об. цеглою, сарай літ. Б, цегла, вбиральня літ. В, цегла, літня кухня - сарай літ. Г, саман., об. цеглою, літній душ літ. Д, цегла, спорудження - літ. я, к, І, № 1-6, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 387463812119.
Визнано за ОСОБА_1 у порядку поділу майна подружжя право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 60,5 м2, житловою площею 42,8 м2, опис об'єкту: житловий будинок літ. А, саман., об. цеглою, сарай літ. Б, цегла, вбиральня літ. В, цегла, літня кухня - сарай літ. Г, саман., об. цеглою, літній душ літ. Д, цегла, спорудження - літ. я, к, І, № 1-6, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 387463812119.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 360,55 грн.
02 квітня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2024 року на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року (повний текст постанови складено 03 березня 2025 року, касаційна скарга надійшла до суду
03 квітня 2025 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила суд скасувати оскаржуване судове рішення, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано: надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; надати докази вартості спірного майна та сплатити судовий збір. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
28 квітня 2025 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку надійшла уточнена редакція касаційної скарги та квитанція про сплату судового збору
у розмірі 2 147,20 грн.
В ухвалі Верховного Суду від 08 квітня 2025 року зазначено, що заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 2 147,20 грн (1 073,6*200%=2 147,20) та за позовну вимогу майнового характеру (про визнання права власності на частину будинку) (у розмірі 1 % від ціни спірного майна помноженого на 200 %).
До уточненої касаційної скарги заявник надала лише платіжну інструкцію про доплату судового збору у сумі 2 147,20 грн.
ОСОБА_1 не надала доказів вартості спірного майна та не сплатила судовий збір за позовну вимогу майнового характеру (про визнання права власності на частину будинку), а саме 1 % від ціни спірного майна (1/2 частини будинку) помноженого на 200 %.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Таким чином, вимоги ухвали Верховного Суду в частині сплати судового збору
у відповідності до вимог законодавства не виконані заявником.
Також, в уточненій касаційній скарзі, як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на пункти 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України, а саме, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Верховний Суд не бере до уваги дане посилання, оскільки воно є загальним, оскільки заявник не обґрунтувала, яке саме клопотання суд необґрунтовано відхилив.
Отже, станом на 06 травня 2025 року вимоги, викладені в ухвалі Верховного Суду
від 08 квітня 2025 року, не виконані, що перешкоджає Верховному Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, а тому касаційна скарга
ОСОБА_1 підлягає визнанню неподаною та поверненню.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України
у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2024 року на постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць