Справа № 157/755/25
Провадження №1-кп/157/116/25
05 травня 2025 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2025 року за №12025035530000056, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта повна загальна середня, військовослужбовець, військова служба призупинена, у військовому званні "солдат", неодружений, відповідно до ст. 89 КК України не судимий,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
встановив:
ОСОБА_3 14 квітня 2025 року близько 21 год, увійшовши до житлового будинку АДРЕСА_2 , умисно, тримаючи в правій руці кухонний ніж, наніс один удар у поперекову ділянку ОСОБА_4 , внаслідок чого заподіяв йому тілесне ушкодження у вигляді непроникаючого колото-різаного поранення правої поперекової ділянки спини, яке за ступенем тяжкості належить до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (від 6 до 21 дня) розлад здоров'я.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Прокурор Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони західного регіону ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
До обвинувального акта додано заяву ОСОБА_3 , написану в присутності захисника ОСОБА_6 , відповідно до якої ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою вину у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, просить призначити йому мінімальне покарання у виді штрафу.
Крім того, до обвинувального акта додано заяву потерпілого ОСОБА_4 , відповідно до якої останній згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згідний з розглядом кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у спрощеному провадженні, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, просить призначити ОСОБА_3 мінімальне покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України .
Відповідно до ч. 2 ст. 381 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Враховуючи, що обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчинення кримінального проступку, учасники судового провадження згодні з розглядом обвинувального акта без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснювати розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст. ст. 381-382 КПК України.
Частиною 4 ст. 107 КПК України встановлено, що у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Вивчивши обвинувальний акт, додані до нього матеріали, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї вини, оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 своїми умисними діями заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний (від 6 до 21 дня) розлад здоров'я, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.
Відповідно до ст. 65 КК України, роз'яснень, наведених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує, що вчинене ним кримінальне правопорушення є кримінальним проступком та посягає на життя та здоров'я фізичної особи, що є найвищою соціальною цінністю.
Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який не судимий, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, є військовослужбовцем, проте військова служба призупинена, вину у вчиненні кримінального проступку визнав.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відсутні.
Таким чином, враховуючи ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим кримінального проступку, вищенаведені дані про його особу, визнання ним вини, думку потерпілого про призначення обвинуваченому мінімального покарання, за відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що доцільно та необхідно призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу у наближеному до мінімального розмірі, що встановлений санкцією ч. 2 ст. 125 КК України, а саме у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривень.
На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
На підставі ст. 100 КПК України речові докази: футболку жовтого кольору та куртку-бушлат піксельного кольору з пошкодженнями, передані потерпілому ОСОБА_4 , належить залишити у власності останнього, медичну документацію у вигляді довідки № 66 про фіксацію тілесних ушкоджень зі схемою їх локалізації на ім'я ОСОБА_4 , - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Підстав для застосування судом заходів забезпечення кримінального провадження немає.
Керуючись ст.ст. 374, 381-382 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.
Речові докази: футболку жовтого кольору та куртку-бушлат піксельного кольору з пошкодженнями, залишити у власності ОСОБА_7 , медичну документацію у вигляді довідки № 66 про фіксацію тілесних ушкоджень зі схемою їх локалізації на ім'я ОСОБА_4 залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Камінь-Каширський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з дня отримання ним копії вироку.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1