вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
06 травня 2025 року Справа № 480/235/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/235/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки з 11.07.2024 року із урахуванням різниці, що була виплачена.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у жовтні 2020 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". У подальшому, за зверненням позивача, 11.07.2024 йому призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Проте, відповідачем протиправно було враховано показник середньої заробітної плати (доходу) під час призначення пенсії за віком за 2014-2016 роки, а не за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто 2021, 2022 та 2023 роки. Позивач вважає такі дії позивача протиправними та такими, що порушують її права.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Крім того даною ухвалою було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Копія даної ухвали була направлена відповідачу через систему "Електронний суд" та отримана ним 17.01.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с. 23).
На виконання вимог суду представником Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області через систему "Електронний суд" було надано витребувані судом докази. Проте відзиву на позовну заяву, суду надано не було.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому обов'язковою законодавчою передумовою для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення є факт первинного призначення такої пенсії (а.с. 29-31).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу з 13.10.2020 року було призначено пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоров'я, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 18, 36).
Відповідно до посвідчення від 05.07.2024 серії НОМЕР_1 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 5).
З 11.07.2024 року позивачу було призначено пенсію за віком, як учаснику бойових дій, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розмір якої визначено із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2017-2019 роки (а.с. 12-17, 36-44).
На звернення позивача з даного питання, листом від 21.11.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило, що для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021-2023 роки підстави відсутні (а.с. 10).
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Частиною 1 ст. 9 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, первинно позивачу пенсію було призначено за вислугу відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач звернулася вперше у 2024 році після досягнення пенсійного віку, як учасник бойових дій.
Відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції на час призначення позивачу пенсії) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Статтею 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Відповідно до п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Отже у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Крім того при визначенні розміру пенсії за віком повинні застосовуватись формули, які використовуються при призначені пенсії вперше за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не формули, які використовуються при переході із одного виду пенсії, призначеної за цим законом, на інший.
Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року по справі № 465/5246/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018р. по справі № 876/5312/17, постанові Верховного Суду від 13.02.2019р. по справі № 265/7301/16-а та постанові Верховного суду від 11 вересня 2019 року по справі №213/1226/16-а (адміністративне провадження № К/9901/42455/18), яка згідно ч. 4, 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та враховується іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Отже суд зазначає, що в даному випадку повинно відбуватися не перехід з одного виду пенсії на інший, а призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, судом встановлено, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправних дій ГУ ПФУ в Сумській області щодо переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком і її перерахунку із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки.
А відтак, враховуючи викладене та оскільки фактично позивачу вже була призначена пенсія за віком як учаснику бойових дій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та відмова у здійсненні перерахунку та виплати пенсії за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2021-2023 роки, викладена у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 21.11.2024 №1800-0202-8/48414, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку та виплати пенсії за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2021 - 2023 роки; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 11.07.2024 та з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до норм Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо відшкодування судових витрат у даній справі не вирішується.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2021 - 2023 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), призначеної згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 11.07.2024 та з урахуванням виплачених сум.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек