Справа № 420/11237/24
05 травня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа № 420/11237/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
Від представника позивача надійшла заява, в якій представник позивача просить зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 надати суду в місячний термін з дня отримання ухвали про встановлення судового контролю звіт про виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року у справі № 42011237/24.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року по справі № 420/11237/24, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 04.08.2022 року по 31.12.2022 року включно; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн. в місяць за період з 04.08.2022 року по 31.12.2022 року включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.01.2024 року по 11.03.2024 року включно; зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4463,15 грн. в місяць за період з 01.01.2024 року по 11.03.2024 року включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2021, 2022, 2024 роки, компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022, 2024 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування індексації грошового забезпечення; зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2021, 2022, 2024 роки, компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022, 2024 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення та із врахуванням раніше виплачених сум; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року по справі № 420/11237/24 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 - задоволено частково; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року - скасовано та прийнято постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ; позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 04.08.2022 по 10.12.2023 року - залишено без розгляду; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.01.2024 року по 11.03.2024 року включно; зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4 057,04 грн. в місяць за період з 01.01.2024 року по 11.03.2024 року включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2021, 2022, 2024 роки, компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022, 2024 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування індексації грошового забезпечення; зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2021, 2022, 2024 роки, компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022, 2024 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації грошового забезпечення та із врахуванням раніше виплачених сум; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року по справі № 420/11237/24 набрала законної сили 15 листопада 2024 року.
10 грудня 2024 року по справі № 420/11237/24 видано виконавчі листи, які були отримані представником позивача 13 січня 2025 року.
Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч. 1-2 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу приписів КАС України слідує, що встановлення судового контролю має на меті забезпечення належного виконання судового рішення, а підставами для його застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, пов'язані з невиконанням судового рішення в цій справі.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Верховний Суд в постанові від 11 червня 2020 року по справі № 640/13988/19 зазначив, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Разом з тим позивачем не зазначено в заяві про встановлення судового контролю та не додано до неї будь-яких доказів на підтвердження того, що станом на теперішній час рішення по справі 420/11237/24 не виконано чи виконано не в повному обсязі, або того що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.
Отже позивачем не зазначено та не надано беззаперечних доказів, які підтверджують необхідність станом на теперішній час встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по даній справі.
За таких підстав, суд дійшов висновку, про відсутність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, а тому заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 381-1-382-2 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю по справі № 420/11237/24 (вхід. № 38727/25 від 22.04.2025 року), в повному обсязі.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та в строки встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.
Суддя О.А. Левчук