05 травня 2025 року м.Кропивницький Справа № 340/2015/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Фортечного району Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради, вул. Архітектора Паученка, 41/26, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25000, код ЄДРПОУ 43947572) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Фортечного району Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Соціального захисту населення Фортечного району Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради, яка полягає у не виплаті з 01 березня 2024 року по 01.03.2025 року грошової допомоги, як внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Управління Соціального захисту населення Фортечного району Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, як внутрішньо переміщеній особі за період 01.032024-01.03.2025 року.
Ухвалою судді від 02.04.2025 року відкрито провадження у даній справі, вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від17.10.2019 року № 3525-5000214837. Відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 332 «Деякі питання виплати грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам» від 20.03.2022 року отримував допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам по 29.02.2024 року.
01.03.2024 року виплату допомоги автоматично продовжено не було, у зв'язку з чим 04.06.2024 року звернувся із заявою до відповідача про надання допомоги на другий шестимісячний період, однак 01.12.2024 року отримав відмову у нарахуванні виплати допомоги, яка мотивована тим, що згідно інформації яка надійшла із Пенсійного фонду до УСЗН, розмір отримуваної пенсії становить 12162,92 грн., а отже більший чотирьох розмірів прожиткового мінімуму встановленого для осіб які втратили працездатність (9444,00 грн.), а тому втратив право на призначення Допомоги, оскільки відповідно до пункту 13-1 Порядку (в редакції станом на 01.03.2024 року), виплата допомоги продовжується автоматично особам які втратили працездатність, зокрема які досягли пенсійного віку, та отримують пенсію розмір якої не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму встановленого для осіб які втратили працездатність на 01 січня року в якому приймається рішення.
Не погоджуючись з рішенням відповідача позивач вказує, що пунктами 7-8 Порядку № 332 визначено випадки, в яких спірна допомога не призначається внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р.
Позивач вказує, що станом на 29.02.2024 року вже перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа та отримував допомогу, отже на момент звернення до відповідача, він не може вважатись особою, яка звертається за призначенням допомоги вперше, а тому припинення виплати допомоги є протиправним.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
Відповідач, заперечуючи проти позову 22.04.2025 надав відповідь на позов та вказав, що у березні 2024 року особам, які підпадали під дію пункту 13-1 Порядку 332, автоматично на центральному рівні продовжено виплату допомоги з 01.03.2024 на другий шестимісячний період. У зв'язку з тим, що розмір пенсії ОСОБА_1 перевищував чотири розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплату допомоги з 01.03.2024 автоматично не продовжено. Позивач ОСОБА_1 із заявою про надання допомоги на другий шестимісячний період звернувся 04.06.2024. При розрахунку допомоги, відповідно до пункту 14 Порядку 332, враховувався розмір пенсії за І квартал 2024 року (січень - березень 2024 року). На підставі інформації про розмір пенсії, що надійшла з Пенсійного фонду України, допомогу ОСОБА_1 не призначено, оскільки середньомісячний розмір пенсії за вказаний період становить 12485,64 грн, а отже більший, ніж чотири розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 01 січня 2024 року (9444,00 грн).
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від17.10.2019 року № 3525-5000214837 (а.с.9звор.).
Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, позивач, відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 332 «Деякі питання виплати грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам» від 20.03.2022 року, отримував допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам по 29.02.2024 року.
01.03.2024 року виплату допомоги автоматично продовжено не було, у зв'язку з чим позивач 04.06.2024 року звернувся із заявою до відповідача про надання допомоги на другий шестимісячний період.
06.06.2024 відповідачем прийнято рішення про відмову у виплаті допомоги у зв'язку з невідповідністю критеріям визначеним п. 13-2-13-4 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 332 «Деякі питання виплати грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам» від 20.03.2022 року, оскільки середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім'ї - 12162,92 грн. (пенсія) перевищує чотири розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - 9444,00 грн. (а.с.20).
Про прийняте рішення позивача повідомлено листом (а.с.9).
Отже, правомірність та законність спірного рішення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 1 Закону України ''Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб'' внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 332 ''Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам'' затверджений Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, який визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (надалі - Порядок №332).
Відповідно до пункту 13 Порядку №332 (в редакції чинній на момент припинення виплати позивачеві допомоги на проживання) особам, які мають право на виплату допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709 “Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 69, ст. 3990), та особам/сім'ям, які є отримувачами допомоги відповідно до цього Порядку, та особам, які отримували допомогу та відмовилися від неї та/або яких було знято з обліку як внутрішньо переміщених осіб, у разі повернення осіб до покинутого місця проживання, з якого здійснилося переміщення, та повторного взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб її виплата може бути продовжена ще на один шестимісячний період за умови їх відповідності критеріям, зазначеним у пунктах 7, 7-1, 13-1-13-4 цього Порядку.
Відповідно до п. 13-1 Порядку №332 виплата допомоги продовжується на другий шестимісячний період автоматично особам, які втратили працездатність, зокрема які досягли пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують пенсію, розмір якої не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги.
Згідно абзацу першого пунктом 14 Порядку №322 період, за який враховуються доходи, становить один квартал, що передує місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням або продовженням виплати допомоги на другий шестимісячний період, або три місяці, що передують місяцю звернення за допомогою або продовженням виплати допомоги на другий шестимісячний період.
В абзаці п'ятому пункту 14 Порядку №322 середньомісячний сукупний дохід сім'ї обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632 Деякі питання виплати державної соціальної допомоги (Офіційний вісник України, 2020 р., № 61, ст. 1981).
Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632 ''Деякі питання виплати державної соціальної допомоги'' визначає механізм обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) (далі - середньомісячний сукупний дохід) для призначення усіх видів державної соціальної допомоги та житлових субсидій, які відповідно до законодавства надаються залежно від сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) (надалі Порядок №632).
Згідно пункту 4 Порядку №632 до середньомісячного сукупного доходу враховуються, в т.ч. пенсія.
Позивачем не заперечується, що він станом на дату припинення виплати допомоги на проживання, є отримувачем пенсії, розмір якої складає 12162,92 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить 2361,00 грн.
Розмір пенсії позивача складає 12162,92 грн., що перевищує чотири розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - 9444,00 грн.
Позивач зазначає, що положення п. 13-1 Порядку №322 має застосовуватись лише при призначенні допомоги вперше.
Вказані доводи суд відхиляє за їх безпідставністю, з огляду на та те, що критерії щодо відповідності особи вимогам п. 13-1 Порядку №322, мають переглядатись щомісяця, який передує місяцю продовженням виплати допомоги на другий шестимісячний період, або три місяці, що передують місяцю звернення за допомогою або продовженням виплати допомоги на другий шестимісячний період.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем доведено правомірність прийняття рішення від 06.06.2024 року про відмову у виплаті допомоги на проживання, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 9, 72-77, 139, 241-246 КАС України суд,
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Фортечного району Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК