Справа № 522/14428/24
Провадження № 2/522/2540/25
06 травня 2025 року Суддя Приморського районного суду м. Одеси Ковтун Ю.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги на дитину одинокої матері,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надміру виплачену державну соціальну допомогу на дитину одинокій матері у розмірі 2218,00 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що ОСОБА_1 з січня 2009 року перебувала на обліку в управлінні, як отримувач державної соціальної допомоги на дитину одинокої матері на доньку ОСОБА_2 , 2008 року народження. Відповідачці була призначена допомога згідно з заявою від 08.01.2020 на період з 01.01.2020 по 30.06.2020. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» визначено, що на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, строк виплати державної допомоги на дітей одиноким матерям, яку було призначено раніше, продовжується на період карантину та на один місяць після дати його відміни і державна соціальна допомога виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення. У зв'язку з зазначеним відповідачці було автоматично призначено допомогу на період з 01.07.2020 по 31.07.2020 в розмірі 2218,00 грн. Згідно з абз.4 пп. 3 п. 1 Постанови № 264, у разі коли отримувачами державної соціальної допомоги пропущено строк переогляду, виплата такої допомоги не зупиняється до закінчення строку дії карантину з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої допомоги на підставі результатів переогляду та заяви отримувача допомоги. 13.07.2020 відповідачка повторно звернулася до управління з заявою про призначення допомоги на дитину одинокої матері. Рішенням від 31.07.2020 в призначення допомоги відмовлено згідно з п. 35-2 Порядку у зв'язку з тим, що в складі сім'ї є працездатна особа, у якої відсутній дохід, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду за який враховується дохід. Таким чином, відповідачці надміру нараховані кошти державної допомоги на дитину одинокої матері за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 в розмірі 2218,00 грн., які вона зобов'язана повернути на рахунок Департаменту. Оскільки кошти відповідачкою добровільно не повернуті, тому виникла необхідність у зверненні до суду з вищезазначеним позовом.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторони повідомлялися належним чином про розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін.
Ухвала суду від 05 вересня 2024 року засобами поштового зв'язку «Укрпошта» двічі направлялася відповідачу за адресою її місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Положеннями статті 174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до статей 174, 178 Цивільного процесуального кодексу України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складання повного тексту рішення є 06 травня 2025 року.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 08.01.2020 ОСОБА_1 звернулася до УСЗН в Приморському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної підтримки Одеської міської ради із заявою про призначення державної соціальної допомоги на дитину одинокої матері (а.с. 8 - 9).
Рішенням Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної підтримки Одеської міської ради від 05.02.2020 відповідачці була призначена та виплачувалася допомога на дитину одинокої матері на період з 01.01.2020 по 30.06.2020 в розмірі 2218,00 грн (а.с. 12).
Розпорядженням Управління соціального захисту населення в Приморському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної підтримки Одеської міської ради від 22.06.2020 ОСОБА_1 було продовжено строк виплати допомоги одинокій матері на період з 01.07.2020 по 31.07.2020 у сумі 2218,00 грн. (а.с. 13).
13.07.2020 ОСОБА_1 повторно подала до позивача заяву про призначення їй допомоги на дітей одиноким матерям (а.с. 14 - 15).
Рішенням УСЗН в Приморському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної підтримки Одеської міської ради від 31.07.2020 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні державної допомоги на дітей одиноким матерям з 01.07.2020. Підстава: п. 35.2 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. №1751 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 632) у складі сім'ї є працездатна особа, в якій відсутній дохід, сумарно більше ніж три місяців протягом періоду, за який враховується дохід (ІV кв. 2019 - І кв. 2020р.) (а.с. 18).
31.07.2020 УСЗН в Приморському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної підтримки Одеської міської ради було видано Розпорядження № 461565, відповідно до якого зазначено згідно п. 2 Постанови КМУ «Про деякі питання надання державної соціальної допомоги» від 08.04.2020 № 264, утримати надміру виплачені кошти державної соціальної допомоги на дітей одинокої матері за період з 01.07.2020 по 31.07.2020 у сумі 2218,00 грн. ОСОБА_1 (а.с. 19).
03.11.2020 УСЗН в Приморському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної підтримки Одеської міської ради на адресу ОСОБА_1 було направлено лист №1515д/11930 яким повідомлялося, що за результатами виконаного перерахунку відповідно до її заяви № 1998/3 від 13.07.2020, відповідачці надміру виплачені кошти в сумі 2218,00 грн. за період з 01.07.2020 по 31.07.2020. Також зазначено про необхідність повернути надміру сплачені кошти в сумі 2218,00 грн. Проте, вказаний лист повернувся на адресу відправника з відміткою «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 21 - 22).
09.11.2021 УСЗН в Приморському районі м.Одеси Департаменту праці та соціальної підтримки Одеської міської ради на адресу ОСОБА_1 було направлено лист № 15-15-2/2320, яким повідомлялося, що за результатами виконаного перерахунку відповідно до її заяви № 1998/3 від 13.07.2020, відповідачці надміру виплачені кошти в сумі 2218,00 грн. за період з 01.07.2020 по 31.07.2020. Також зазначено про необхідність повернути надміру сплачені кошти в сумі 2218,00 грн. Вказаний лист було отримано відповідачкою 10.11.2021 (а.с. 23).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» сім'ям з дітьми, зокрема, призначається такий вид державної допомоги, як допомога на дітей одиноким матерям.
Відповідно до статті 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (далі - Закон № 2811-XII), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
В статті 18-3 Закону № 2811-XII зазначено, що допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Згідно з частинами першою та третьою статті 18-4 Закону №2811-XII виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду; скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним; реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом; смерті дитини; смерті отримувача допомоги. Припинення виплати допомоги здійснюється на підставі відомостей про обставини, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, з місяця, що настає за місяцем, в якому було виявлено зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
Аналогічні приписи містять і пункти 33, 36 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751 (далі - Порядок №1751).
Середньомісячний сукупний дохід сім'ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. До складу сім'ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, включаються чоловік (дружина); рідні, усиновлені та підопічні діти віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації і не мають власних сімей незалежно від місця проживання або реєстрації; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. До складу сім'ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.
Зазначена допомога призначається на кожну дитину.
Пунктом 35 Порядку № 1751 встановлено, що для призначення допомоги на дітей одиноким матерям до органу соціального захисту населення подаються такі документи: 1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; 2) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документ про народження, виданий компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку; 3) копія свідоцтва про народження дитини; 4) довідка про реєстрацію місця проживання матері та дитини. У разі неможливості одержати таку довідку допомога призначається на підставі висновку про початкову оцінку потреб дитини та сім'ї, наданого центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, із зазначенням факту проживання дитини з матір'ю. Якщо дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати, і не перебуває на повному державному утриманні, подається довідка про реєстрацію місця проживання матері та довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування (навчання) дитини.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги» з 01 липня 2020 року призначення і виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям та допомоги на дітей одиноким матерям особам, у яких закінчився строк таких виплат у березні - червні 2020 р., здійснюється лише після подання нової заяви з необхідними документами та декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги; державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям та допомога на дітей одиноким матерям особам, які звернулися за її призначенням у липні - серпні 2020 р., призначається і виплачується починаючи з липня 2020 року.
Відповідно до пункту 35-2 Порядку №1751, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 632 від 22.07.2020, який застосовується з 1 липня 2020 року, державна соціальна допомога не призначається, якщо у складі сім'ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених в абзацах десятому - чотирнадцятому цього пункту).
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Таким чином, допомога на дітей одиноким матерям, є різновидами державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надаються з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки малозабезпечених сімей, у яких є діти, створення належних умов для утримання та виховання дітей.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).
Правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).
Судом установлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 08.01.2020 їй була призначена допомога на дитину одинокої матері на період з 01.01.2020 по 30.06.2020 в розмірі 2218,00 грн.
Разом з тим, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 №264 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги», згідно з якою на період карантину строк виплати державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям було продовжено без звернення заявника та надання оновлених документів, Управлінням соціального захисту самостійно в липні 2020 року відповідачці було призначено та виплачено допомогу на дитину як одинокій матері у розмірі 2218,00 грн.
При цьому, в ході судового розгляду позивачем не доведено факту недобросовісного набуття коштів відповідачем ОСОБА_1 , а також не встановлено наявність рахункової помилки з боку органу, який здійснює нарахування та виплату коштів соціальної допомоги.
Посилання позивача на положення пункту 35-2 Порядку №1751 суд відхиляє, оскільки такі зміни були викладені в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 632 від 22.07.2020, тобто після виплати державної допомоги відповідачу.
Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, оскільки перераховані грошові кошти у вигляді соціальної допомоги одинокій матері надані позивачем добровільно та за відсутності недобросовісності зі сторони відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, у зв'язку із відсутністю правових підстав для стягнення такої виплати.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За приписами п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 89, 264, 265, 280 - 282, 352, 354 ЦПК України, ст. 1212, 1215 ЦК України -
У задоволенні позову Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги на дитину одинокої матері відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Юлія КОВТУН