№522/8613/25, 3/522/3261/25
5.05.2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Гаєва Л.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції у Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якого раніше було піддано адміністративному стягненню:
-23 травня 2024 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.3 ст.130 КУпАП до штрафу у розмірі 51 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років, та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника,
-13 січня 2025 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.1 ст.130 КУпАП до штрафу 17000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП,
6.04.2025 року о 22 годині 05 хвилин ОСОБА_1 керував електросамокатом «JET», по вулиці Леонтовича, біля будинку №2, у м. Одесі, із ознаками наркотичного сп'яніння, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5, п.2.9«А» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306.
ОСОБА_1 у судове засідання на 11 годину 40 хвилин 5.05.2025 року не з'явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення йому 21.04.2025 року судової повістки про виклик до суду, а також виставленням інформації на сайті Приморського районного суду м. Одеси.
Клопотання від ОСОБА_1 про перерву судового засідання, яке було призначено на 11 годину 40 хвилин 5.05.2025 року, у порядку ст.268 КУпАП, до суду не надходило.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№292769 від 6.04.2025 року, згідно до якого встановлено те, що 6.04.2025 року о 22 годині 05 хвилин ОСОБА_1 керував електросамокатом «JET», по вулиці Леонтовича, біля будинку №2, у м. Одесі, із ознаками наркотичного сп'яніння, на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,відмовився,
- Направленням ОСОБА_1 про огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 6.04.2025 року,
- Відеозаписами долученими до матеріалів адміністративної справи.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі Озтюрк проти Германії 21.02.1984, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 № 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
На підставі зазначеного, суд застосовує аналогію права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України зазначається, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Транспортні засоби поділяють на механічні та немеханічні.
До немеханічних транспортних засобів належать ті, які призначені для руху в складі з механічним транспортним засобом (причепи, напівпричепи) або приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо).
Відповідно до п.1.10 Розділу 1 Правил дорожнього руху України:
- механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт;
- мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Термін охоплює всі види механічних транспортних засобів, включаючи трамваї і тролейбуси, а також трактори і самохідні машини.
Відповідно до вимог Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 року, який набрав чинності 23.03.2023 року внесено зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якого, транспортним засобом є:
- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Відповідно до постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01.03.18 року (справа № 278/3362/15-к) указано, що будь-який транспортний засіб, що приводиться у рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму належить до механічних транспортних засобів. У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 указано, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має. На підставі вище зазначеного, суд приходить до висновку, що електросамокат є транспортним засобом, а особа, яка ним керує є водієм, на підставі чого ОСОБА_1 , як водій керував транспортним засобом, та у ситуації, що розглядається був учасником дорожнього руху, тому повинен був дотримуватись вимог ПДР України. Згідно до вище указаного протоколу про адміністративне правопорушення транспортний засіб - електросамокат «JET» не перебуває у приватній власності ОСОБА_1 .
На підставі вище зазначеного, враховуючи характер адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, інші обставини адміністративної справи, суд вважає необхідним, та достатнім застосування адміністративного стягнення згідно із санкцією ч.3 ст.130 КУпАП, без конфіскації транспортного засобу.
Згідно до ч.2 ст.30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Відповідно до ч.3 ст.30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Згідно до постанови Приморського районного суду м. Одеси від 23 травня 2024 року ОСОБА_1 було піддано адміністративну стягненню за ч.3 ст.130 КУпАП до штрафу у розмірі 51 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років, та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до постанови Приморського районного суду м. Одеси від 13 січня 2025 року ОСОБА_1 було піддано адміністративною стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП до штрафу 17000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі ч.2,ч.3 ст.30 КУпАП до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення по цій адміністративній справі, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суд вважає необхідним повністю приєднати ОСОБА_1 невідбуту частину додаткового стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 11 роківза вище указаними постановами суду.
Керуючись ст.ст.40-1, 221, 283, п. 1 ч.1 ст.284 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 /п'ятдесят одна тисяча/ грн. на користь держави України, та позбавити його права керування транспортними засобами на строк 10 /десять/ років, без конфіскації транспортного засобу.
На підставі ч.2, ч.3 ст.30 КУпАП до адміністративного стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднати невідбуту частину адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 10 /десять/ років за постановою Приморського районного суду м. Одеси від 23 травня 2024 року, та строком на 1 рік за постановою Приморського районного суду м. Одеси від 13.01.25 року. Остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 /п'ятдесят одна тисяча/ грн. на користь держави України, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 21 /двадцять один/ рік, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Гаєва Л.В.