Справа № 522/602/25
Провадження № 1-кп/522/104/25
06 травня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024160000001500 від 26.12.2024 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, -
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024160000001500 від 26.12.2024 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , строком на 60 діб, оскільки відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1.3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, із визначенням розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 661 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 001 508 (два мільйона одна тисяча п'ятсот вісім) грн.
Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник - адвокат ОСОБА_4 не заперечували щодо задоволення клопотання.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , з наступних підстав.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, суд вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав, вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і про необхідність продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій є забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватися від суду, та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Застосування до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається в таких межах - щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи характеризуючи дані обвинуваченої ОСОБА_5 , встановлені ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, обставини кримінальних правопорушень, пов'язаних із збутом наркотичних засобів та особливо небезпечних психотропних речовин під час дії режиму воєнного стану в Україні, підвищену суспільну небезпеку вказаних протиправних дій та їх наслідки, а також тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченій у випадку визнання її винною у їх вчиненні, що свідчить про те, що розмір застави передбачений п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне залишити визначену раніше заставу у розмірі 661 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 001 508 (два мільйона одна тисяча п'ятсот вісім) грн., оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку обвинуваченої ОСОБА_5 та забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов'язків.
На підставі вищевикладеного, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 314, 331, 371, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 04 липня 2025 року.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забеспечення виконання обвинуваченою ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 661 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 001 508 (два мільйона одна тисяча п'ятсот вісім) грн.
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначення платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_6 , провадження по справі № 1-кп/522/104/25.
Обвинувачена звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із м. Одеси без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Роз'яснити обвинуваченій наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з'явилася за викликом до суду, без поважних причин не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу, у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення обвинуваченого.
Суддя: ОСОБА_1