30 квітня 2025 року
м. Київ
Справа № 260/651/24
Провадження № 11-194за25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
перевірила апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, і
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Ужгородської міської ради від 15 травня 2018 року № 1082 «Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» у частині пункту 2.14, яким Ужгородська міська рада відмовила надати учаснику бойових дій (зосібна учаснику АТО) ОСОБА_1 дозвіл на підготовку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 з підстав знаходження земельної ділянки в охоронній зоні кладовища;
- зобов'язати Ужгородську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на підготовку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1.
Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалою від 19 лютого 2024 року позовну заяву залишив без руху через те, що позов був поданий після закінчення строків, установлених законом та надав позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку або докази того, коли саме позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Цей же суд ухвалою від 23 лютого 2024 року відкрив провадження у справі. Суд зазначив, що з метою забезпечення права на доступ до правосуддя та гарантування права на судовий захист треба відкрити провадження у цій справі, а питання щодо пропуску строків звернення до адміністративного суду та поважність причин такого пропуску з'ясувати під час судового розгляду.
Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалою від 13 травня 2024 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року, позовну заяву залишив без розгляду.
Суди дійшли висновку, що не є поважною причиною пропуску строку на звернення з даним адміністративним позовом та обставина, що ОСОБА_1 про оскаржуване рішення дізнався лише у жовтня 2023 року, оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивач дізнався про порушене право 24 травня 2018 року, його посилання на запроваджений карантин та несення військової служби в 2022 - 2024 роках є безпідставними, оскільки для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто строк на оскарження рішення Ужгородської міської ради від 15 травня 2018 року закінчився ще до всіх зазначених в апеляційні скарзі обставин та які позивач вважає поважними для поновлення строку.
ОСОБА_1 не погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 07 квітня 2025 року ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року залишив без змін.
ОСОБА_1 не погодився з рішенням суду касаційної інстанції і через підсистему «Електронний суд» надіслав апеляційну скаргу, в якій просить здійснити перегляд рішення постановленого касаційним судом у цій справі саме Великою Палатою Верховного Суду, за наслідками якого направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дає вичерпний перелік підстав перегляду судових рішень Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 23 цього Кодексу у випадках, визначених цим Кодексом, Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.
Частиною четвертою статті 22 КАС України визначено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Згідно з частиною третьою статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Відповідно до статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
Згідно з частиною п'ятою статті 355 цього Кодексу рішення суду касаційної інстанції є остаточними і оскарженню не підлягають.
Зі змісту та спрямованості аргументів заяви ОСОБА_1 можна узагальнити, що її автор насправді пропонує, щоб Велика Палата Верховного Суду насамперед проревізувала і переглянула постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 квітня 2025 року про залишення без змін ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року, яку цей суд ухвалив як суд касаційної інстанції за наслідками касаційного перегляду справи.
За правилами частин третьої-шостої статті 346 цього Кодексу суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Сулу, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду; якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Згідно зі статтею 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
Із наведеного нормативного процесуального регулювання випливає, що постанова суду касаційної інстанції про залишення без змін рішень судів першої та апеляційної інстанцій є остаточною, вона не є тим видом судового рішення, що підлягає оскарженню, а Велика Палата Верховного Суду не є тим судовим органом, який має процесуальні повноваження переглядати судові рішення суду касаційної інстанції за правилами апеляційного провадження та здійснювати відповідні процесуальні дії після такого перегляду.
Доводи і аргументи заяви ОСОБА_1 не спростовують правових висновків цієї ухвали.
У зв'язку зі сказаним варто послатися також на рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України», який у пункті 24 цього рішення наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі «Занд проти Австрії» (доповідь від 12 жовтня 1978 року), термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)».
За частинами першою, другою статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції , з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу. Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з частинами першою, третьою статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відповідно до частини другої статті 167 цього Кодексу якщо заява (клопотання, заперечення) є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Отже, оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 є неприйнятною, тому її разом з доданими до неї матеріалами треба повернути заявнику.
Керуючись статтями 24, 166, 167, 344, 346 Кодексу административного самочинства України, Велика Палата Верховного Суду
Відмовити у прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Заяву та додані до неї матеріали повернути ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Гриців
Судді: О. О. Банасько С. Ю. Мартєв
О. Л. Булейко С. О. Погрібний
Ю. Л. Власов О. В. Ступак
І. А. Воробйова І. В. Ткач
Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук
Л. Ю. Кишакевич В. Ю. Уркевич
В. В. Король Є. А. Усенко
С. І. Кравченко Н. В. Шевцова
М. В. Мазур