Справа № 522/8269/25
Провадження по справі 1-кс/522/3001/25
(повний текст)
02 травня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
підозрюваного в рамках кримінального провадження №12025162510000286 від 17.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
Відповідно до ст. 1 Закону України від 15.02.1995 № 62/95-ВР «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів - це діяння з: культивування рослин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, придбання, збуту, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзиту через територію України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що здійснюються з порушенням законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори.
Згідно із затвердженою Постановою Кабінету міністрів України № 770 від 06.05.2020 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) (Таблиця II Список № 1 Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено) відноситься до наркотичних засобів обіг яких обмежено на території України.
Згідно з Таблицею № 2 «Невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженою наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, в редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29.07.2010 № 634 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу»:
- незаконний обіг психотропної речовини PVP масою понад 0,15 г тягне за собою кримінальну відповідальність;
- незаконний обіг психотропної речовини PVP масою від 1,5 до 15,0 г більше вважається великим розміром;
- незаконний обіг психотропної речовини PVP масою понад 15,0 г і більше вважається особливо великим розміром.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з незаконним обігом особливо небезпечних психотропних речовин за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у невстановлений слідством час, але не пізніше 11.03.2025, у невстановленому місці, а також у невстановлений слідством спосіб, перебуваючи на території Приморського району міста Одеси, незаконно придбали у невстановленої особи психотропні речовини, а саме особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку з метою подальшого незаконного збуту, зберігали за місцем свого фактичного проживання, а саме: АДРЕСА_1 .
Достовірно знаючи, що вказана речовина є психотропною речовиною обіг якої заборонено, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_7 у той же день, 11.03.2025 домовилась про зустріч з ОСОБА_8 , з метою подальшого йому збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, попередньо обговоривши з останнім у телефонній розмові вагу, кількість та ціну товару.
Надалі, 11.03.2025, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 13:05, за місцем свого проживання разом з ОСОБА_7 , з якою діяв за попередньою змовою групою осіб, отримав від останньої, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, з метою подальшого збуту громадянину ОСОБА_8 .
Того ж дня, 11.03.2025, у період часу з 13:05 по 13:20 під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки ОСОБА_4 , який діяв за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , яка надала останньому для збуту громадянину ОСОБА_8 особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, перебуваючи поруч місця свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 незаконно збув ОСОБА_8 прозорий зіп-пакет, в якому знаходилась кристалічна речовина білого кольору, при цьому отримавши від ОСОБА_8 за надану психотропну речовину, грошові кошти в сумі 1000 гривень.
11.03.2025 о 13:55 ОСОБА_8 , перебуваючи в транспортному засобі марки «Nissan» в кузові чорного кольору, який знаходився за адресою: м. Одеса, провулок Волзький, 6, добровільно видав співробітникам УКР ГУНП в Одеській області прозорий зіп-пакет, всередині якого знаходилась кристалічна речовина білого кольору.
Встановлено, що кристалічна речовина білого кольору, масою 1,453 г, яка знаходилась в полімерному пакеті містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
Кількісний вміст особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP в кристалічній речовині становить 1,144г.
22.04.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків: передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України: незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, а також ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що може вчинити нові кримінальні правопорушення.
Інші, менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом і його належної поведінки.
У зв'язку з чим, слідчий за погодженням із прокурором, звернувся до суду із клопотанням про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, суду та може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, вказавши, що підозрюваний тяжко хворіє, з 2019 року є інвалідом ІІІ групи безстроково, згідно наданих медичних довідок в нього діагноз ВІЛ, IV стадія, гепатит С, туберкульоз, а тому просили відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
Вивчивши надані матеріали кримінального провадження, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, вислухавши думку прокурора, приходжу до висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Мотиви суду.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
На підставі ч.4 ст.5 Європейської конвенції з прав людини, кожен кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
В частині 3 ст. 5 Конвенції правова позиція ЄСПЛ, викладена в п. 60 рішення від 06.11.2008р. у справі "Єлоєв проти України"/ після спливу певного проміжку часу/досудового розслідування, судового розгляду/ навіть обґрунтована підозра у вчинені злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого.
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об'єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
Таким чином, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
В провадженні СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування № 12025162510000286 від 17.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Пред'явлена підозрюваному ОСОБА_4 підозра у інкримінованому злочині, обґрунтовується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами, а саме:показаннями свідка ОСОБА_9 від 17.02.2025; протоколами пред'явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_9 від 17.02.2025 в ході якого свідок упізнав ОСОБА_4 та ОСОБА_7 як осіб, які незаконно збувають психотропні речовини; протоколом огляду грошових купюр від 11.03.2025; протоколом огляду закупника та вручення грошових коштів від 11.03.2025; протоколом отримання добровільно наданого предмету від 11.03.2025; показаннями свідка ОСОБА_10 від 11.03.2025; показаннями свідка ОСОБА_11 від 11.03.2025; показаннями свідка ОСОБА_8 від 11.03.2025; висновком експерта від 29.03.2025 № СЕ-19/116-25/6964-НЗПРАП; протоколом обшуку, проведеного за місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_7 від 21.04.2025.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Наведені в клопотанні слідчого ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором в судовому засіданні не доведені в повному обсязі, а також не доведено що інші, менш суворі запобіжні заходи, не зможуть досягти мети кримінального провадження.
Метою продовження відносно підозрюваного строку дії запобіжного заходу є запобігання ризикам незаконного впливу на свідків, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення майнового характеру або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик переховування від органу досудового розслідування слідчий суддя до уваги не бере, оскільки ОСОБА_4 має постійне місце проживання, тяжко хворіє на низку важких хронічних захворювань та інші супутні хвороби, з 2019 року є інвалідом ІІІ групи безстроково, згідно наданих медичних довідок в нього діагноз ВІЛ, IV стадія, гепатит С, туберкульоз.
За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Враховуючи зазначені обставини, а також, що у вказаному кримінальному провадженні на даний час проводяться слідчі дії, є підстави вважати, що існує зазначений ризик, а тому з метою запобігання спробам підозрюваного незаконно впливати на свідків, вчиняти нові кримінальні правопорушення, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до приписів ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачення ч.2 ст. 307 КК України 22.04.2025 року. Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17 лютого 2025 року (справа №369/16172/20), виходячи з положень статей 115, 219 КПК, при обчисленні двомісячного строку досудового розслідування, день коли особу було повідомлено про підозру, не береться до уваги як день, від якого починається вказаний строк, а тому досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 23.06.2025, а тому саме до цього строку слідчий суддя може обрати запобіжний захід.
За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання слідчого обставини, беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років, проте підозрюваний має постійне місце проживання, проходить лікування в домашніх умовах, що свідчить про наявність в останнього посередніх соціальних зв'язків, приходжу до висновку, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування та запобігти ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, вчинення тиску на свідків у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182,183, 186, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою місця проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 2 місяців в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.06.2025 включно.
Покласти на підозрюваного обов'язки строком до 2 (двох) місяців в межах строку досудового розслідування, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, до 23.06.2025 включно, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою в розумні строки;
2) цілодобово не залишати місце постійного проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги, відвідування лікувальних закладів та/або у разі оголошення повітряної тривоги з метою перебування в укритті;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримутиватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту рахувати з моменту винесення ухвали слідчого судді, тобто з 02.05.2025
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали покласти на слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , прокурора Приморської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_12 .
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали суду складено та проголошено 06.05.2025 о 10:00 годині в залі суду № 131.
Слідчий суддя: ОСОБА_1