Справа № 522/8269/25
Провадження по справі № 1-кс/522/2818/25
(повний текст)
23 квітня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
підозрюваного в рамках кримінального провадження №12025162510000286 від 17.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
Відповідно до ст. 1 Закону України від 15.02.1995 № 62/95-ВР «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів - це діяння з: культивування рослин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, придбання, збуту, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзиту через територію України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що здійснюються з порушенням законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори.
Згідно із затвердженою Постановою Кабінету міністрів України № 770 від 06.05.2020 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) (Таблиця II Список № 1 Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено) відноситься до наркотичних засобів обіг яких обмежено на території України.
Згідно з Таблицею № 2 «Невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженою наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, в редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29.07.2010 № 634 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу»:
- незаконний обіг психотропної речовини PVP масою понад 0,15 г тягне за собою кримінальну відповідальність;
- незаконний обіг психотропної речовини PVP масою від 1,5 до 15,0 г більше вважається великим розміром;
- незаконний обіг психотропної речовини PVP масою понад 15,0 г і більше вважається особливо великим розміром.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з незаконним обігом особливо небезпечних психотропних речовин за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у невстановлений слідством час, але не пізніше 11.03.2025, у невстановленому місці, а також у невстановлений слідством спосіб, перебуваючи на території Приморського району міста Одеси, незаконно придбали у невстановленої особи психотропні речовини, а саме особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку з метою подальшого незаконного збуту, зберігали за місцем свого фактичного проживання, а саме: АДРЕСА_1 .
Достовірно знаючи, що вказана речовина є психотропною речовиною обіг якої заборонено, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_7 у той же день, 11.03.2025 домовилась про зустріч з ОСОБА_8 , з метою подальшого йому збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, попередньо обговоривши з останнім у телефонній розмові вагу, кількість та ціну товару.
Надалі, 11.03.2025, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 13:05, за місцем свого проживання разом з ОСОБА_7 , з якою діяв за попередньою змовою групою осіб, отримав від останньої, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, з метою подальшого збуту громадянину ОСОБА_8 .
Того ж дня, 11.03.2025, у період часу з 13:05 по 13:20 під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки ОСОБА_4 , який діяв за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , яка надала останньому для збуту громадянину ОСОБА_8 особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, перебуваючи поруч місця свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 незаконно збув ОСОБА_8 прозорий зіп-пакет, в якому знаходилась кристалічна речовина білого кольору, при цьому отримавши від ОСОБА_8 за надану психотропну речовину, грошові кошти в сумі 1000 гривень.
11.03.2025 о 13:55 ОСОБА_8 , перебуваючи в транспортному засобі марки «Nissan» в кузові чорного кольору, який знаходився за адресою: м. Одеса, провулок Волзький, 6, добровільно видав співробітникам УКР ГУНП в Одеській області прозорий зіп-пакет, всередині якого знаходилась кристалічна речовина білого кольору.
Встановлено, що кристалічна речовина білого кольору, масою 1,453 г, яка знаходилась в полімерному пакеті містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
Кількісний вміст особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP в кристалічній речовині становить 1,144г.
У зв'язку з чим, слідчий за погодженням із прокурором, звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 заходу у вигляді тримання під вартою.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити в повному обсязі, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п.1,3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити нові кримінальні правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, пояснивши, що підозрюваний є інвіалідом, проте надати документи не зміг в судове засідання, так як був затриманий на місці злочину і знаходився в приміщенні відділення поліції, хворіє на ВІЛ, повідомили, що необхідний час на збиранння відповідних медичних документів, а тому просили відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Мотиви суду.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК України).
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Висновки органу досудового розслідування щодо причетності підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Пред'явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання доказами, а саме: показаннями свідка ОСОБА_9 від 17.02.2025; протоколами пред'явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_9 від 17.02.2025 в ході якого свідок упізнав ОСОБА_4 та ОСОБА_7 як осіб, які незаконно збувають психотропні речовини; протоколом огляду грошових купюр від 11.03.2025; протоколом огляду закупника та вручення грошових коштів від 11.03.2025; протоколом отримання добровільно наданого предмету від 11.03.2025; показаннями свідка ОСОБА_10 від 11.03.2025; показаннями свідка ОСОБА_11 від 11.03.2025; показаннями свідка ОСОБА_8 від 11.03.2025; висновком експерта від 29.03.2025 № СЕ-19/116-25/6964-НЗПРАП; протоколом обшуку, проведеного за місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_7 від 21.04.2025.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, тяжкого злочину, який карається позбавлення волі на строк до 10 років, підозрюваний раніше не судимий, в силу ст. 89 КК Украъни, офіційно не працевлаштований, не одружений, що свідчить про відсутність в підозрюваного міцних соціальних зв'язків, є підстави вважати що станом на теперішній час існує низка ризиків,передбачених ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний вчинив тяжкий злочин та розуміє що йому загрожує реальне покарання у виді позбавлення волі;
- незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні;
- вчинити нові кримінальні правопорушення.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що, згідно ст. 183 ч.2 п.5 КПК України, дозволяє обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на те, що органом досудового розслідування проводяться першочергові слідчі дії з метою встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому є вірогідність що підозюваний може вчиняти будь-які дії, передбачені ст. 177 КПК України.
На думку слідчого судді мають місце зазначені прокурором ризики, передбачені п.п.1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою тяжкого кримінального правопорушення, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід врахувати при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 тяжкого злочину у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного злочину;
- вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 ;
- міцність соціальних зв'язків підозрюваного ОСОБА_4
За таких обставин, наявні достатні підстави вважати, що обрання менш суворого запобіжного заходу до ОСОБА_4 не запобігатиме наведеним ризикам.
Враховуючи наведені міркування, на думку слідчого судді, обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчому судді не надано.
Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Окрім цього, слідчий суддя враховує, що рамках вказанного кримінального провадження ще не проведені усі необхідні слідчі дії, не встановлені усі причетні до вчинення злочину особи, а тому вірогідність наявності зазначених ризиків дуже висока.
Відповідно до приписів ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачення ч.2 ст. 307 КК України 22.04.2025 року. Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17 лютого 2025 року (справа №369/16172/20), виходячи з положень статей 115, 219 КПК, при обчисленні двомісячного строку досудового розслідування, день коли особу було повідомлено про підозру, не береться до уваги як день, від якого починається вказаний строк, а тому досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 23.06.2025, а тому саме до цього строку слідчий суддя може обрати запобіжний захід.
Щодо розміру застави.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до практики ЄСПЛ, якщо тримання під вартою триває тільки через побоювання, що обвинувачений буде переховуватись від правосуддя, проте його слід звільнити з-під варти, якщо він представить відповідні гарантії, що не переховуватиметься від суду, наприклад внесе заставу (правова позиція, викладена у п.46 рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельє проти Франції»).
Зважаючи на положення ч.3 ст.183 КПК України, а також практику ЄСПЛ, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Здіно ЗУ «Про Державний Бюджет 2025 року» 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3028 гривень, а тому саме з цього розрахунку буде визначена сума застави.
Слідчий суддя бере до уваги пояснення сторони захисту щодо стану здоров'я підозрюваного, а саме щодо наявності в останнього інвалідності, захворювання на ВІЛ та той факт, що документально підтвердити ці захворювання можливо лише надавши відповідний час для збирання необхідних медичних документів.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя, враховуючи вимоги абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а також з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачає позбавлення волі до 10 років, ніде не навчається, не працює, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, з урахуванням стану здоров'я підозрюваного, який в судове засідання був доставлений конвоєм, проте пересувався за допомогою тростини, під час судового засідання в нього спостерігались тремтіння рук та ніг, шкіра на обличі та руках має блідно-жовтий колір, що в цілому дає підстави стверджувати що дійсно підозрюваний є хворою людиною, а орган досудового розслідування повинен зібрати необхідні документи щодо стану здоров'я підозрюваного задля встановлення обставин щодо можливості його утримання в умовах ізоляції від суспільства, беручи до уваги майновий та сімейний стан підозрюваного, його характеристики, доведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю за доцільне обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 15 днів та вважаю за необхідне визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу у мінімальному розмірі - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 176- 178, 183, 186, 193, 194- 197, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор», на 15 (п'ятнадцять) днів в межах строку проведення досудового розслідування, тобто до 05.05.2025 включно.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі 1-кс/522/2818/25.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрювану, до 05.05.2025 включно, обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати до прокурора, слідчого або суду за вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислюється з моменту фактичного затримання особи підозрюваного, тобто з 21.04.2025.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 24.04.2025 року о 10:30 годині в залі суду №131.
Слідчий суддя: ОСОБА_1