Справа № 522/15508/24
Провадження по справі №1-кс/522/6479/24
(повний текст)
22 листопада 2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вірмена за національністю, громадянина Республіки Вірменії, уродженця м. Ванадзор, Республіки Вірменії, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного в рамках кримінального провадження № 12024162510001279 від 04.09.2024 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
Органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024162510001279 від 04.09.2024 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Відповідно до клопотання слідчого, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_7 від 24.02.2022
№ 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України
«Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ введено воєнний стан на всій території України, дію якого, згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23.07.2024 № 3892-IX продовжено з 08.08.2024 строком на 90 діб, а також достовірно знаючи про те, що до КК України внесені зміни згідно із Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» № 2117-ІХ від 03.03.2022 року, вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 23 серпня 2024 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, невстановлена досудовим розслідуванням особа, познайомився в мережі «Інтернет», з потерпілим ОСОБА_8 , після чого, в ході їх спілкування шляхом обману залучив
ОСОБА_8 до онлайн ігри в «покер», наголосивши при цьому, що під час гри використовуються віртуальні кошти. В цей час у невстановленої під час досудового розслідування особи, виник злочинний умисел на вимагання грошових коштів в сумі 400000 гривень у потерпілого ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів у ОСОБА_8 в розмірі 400000 гривень, невстановлена під час досудового розслідування особа, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення та заволодіння грошовими коштами, залучила до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізуючи злочинний умисел, діючи відповідно до розподілених ролей, 02.09.2024 під час телефонної розмови, ОСОБА_9 вимагав у потерпілого ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 400000 гривень, в якості повернення неіснуючого боргу ОСОБА_8 . При цьому, ОСОБА_9 під час вимагання грошових коштів, погрожував обмеженням прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_8 з погрозою насильства щодо самого ОСОБА_8 в разі невиконання вимоги про передачу грошових коштів.
Досудовим розслідуванням установлено, що 11.09.2024 у не встановлений під час досудового розслідування час та у невстановленому місці у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник спільний злочинний умисел на вимагання грошових коштів у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Досудовим розслідуванням установлено, що 11.09.2024 у не встановлений під час досудового розслідування час та у невстановленому місці у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виник спільний злочинний умисел на вимагання грошових коштів у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У подальшому, 11.09.2024 приблизно о 16 год 00 хв ОСОБА_4 ,
ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, прибули поряд із місцем перебування потерпілого, біля кафе «TREF» розташованого за адресою: м. Одеса, просп. Шевченко, 16.
Так, ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 побачили ОСОБА_8 біля кафе «TREF» розташованого за адресою: м. Одеса, просп. Шевченко, 16. та підійшли до нього.
Далі ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, користуючись значною фізичною перевагою над потерпілим, використовуючи фактор раптовості, висунули останньому незаконну, безпідставну вимогу передачі їм грошових коштів у сумі 400000 гривень, під приводом вигаданого боргу.
Незважаючи на позицію ОСОБА_8 про відсутність боргу, ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 продовжили вимагати у потерпілого грошові кошти в сумі 400000 гривень, при цьому, погрожували у грубій формі з використанням нецензурної лайки та образливих слів, що у випадку невиконання їх вимог, до нього буде застосовано фізичне насильство, однак в подальшому вказали що в потерпілого ОСОБА_8 є ще час зібрати грошові кошти, та покинули місце вчинення злочину.
27.09.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 615 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
28.09.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Пред'явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, долученими до клопотання слідчого.
28.09.2024 слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням останніх в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», без визначення застави, строком до 25.11.2024.
Двомісячний строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 28.11.2024.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024162510001279 від 04.09.2024 р., керівником Приморської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_12 продовжено до 3-х місяців, а саме до 28.12.2024.
У зв'язку з чим, слідчий звернувся до суду із клопотанням про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу, ще мають місце, а саме підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на світка та експерта у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого щодо продовження строку дії запобіжного заходу, заявиши клопотання про зміну запобіжного заходу, вважають, що ризики відсутні, підозра не обґрунтована, вважають, що відсутні докази наявності ризиків, під час досудового розслідування кримінального провадження допущені порушення вимог КПК України.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, клопотання строни захисту про зміну запобіжного заходу підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Мотиви суду.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК України).
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Висновки органу досудового розслідування щодо причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
28.09.2024 слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням останніх в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», без визначення застави, строком до 25.11.2024.
Інкримінована підозра ОСОБА_4 підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та долученими до матеріалів клопотання належними та допустимими доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_8 , пояснненями потерпілого ОСОБА_8 , який вказав що чоловік на ім'я ОСОБА_13 вимагає в нього грошові кошти за неіснуючий борг, погрожуючи застосуванням насильства; додатковим допитом потерпілого ОСОБА_8 ; протоколом пред'явлення для впізнання потерпілому ОСОБА_8 ; протоколом затримання в порядку ст. 615 КПК України ОСОБА_4 ; протоколом огляду предметів, вилучених у підозрюваних; протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій
Щодо існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що наразі продовжують існувати ризики, визначені ст. 177 КПК, і що необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.
Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченими зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Крім того, суд враховує, що вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення як обставина, яка впливає на вибір судом виду запобіжного заходу (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК), має опосередкований вплив й на оцінку рівня ймовірності вчинення підозрюваним тих чи інших дій, які кваліфікуються як ризики за статтею 177 КПК. Чим меншою є вагомість зібраних доказів на підтвердження підозри та чим нижчим є рівень її обґрунтованості, тим меншою є вірогідність незаконного втручання особи підозрюваного у хід досудового розслідування чи переховування від правосуддя, і навпаки.
Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні.
Метою продовження строку дії запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Щодо ризику переховування від суду.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.189 КК України. Санкція вказаної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при констатації наявності вказаного ризику. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ, та наявність документів для виїзду закордон.
Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вбачається обґрунтованим.
Тому, слідчий суддя погоджується з прокурором, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування обвинуваченого від суду.
Наведені обставини в сукупності дають підстави дійти висновку про наявність ризику ймовірного переховування від органу досудового розслідування чи суду.
Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Окрім цього, слідчий суддя враховує що інкримінований злочин було вчинено із погрозою насильства над потерпілим, обмеження його прав, свобод та законних інтересів, що формуєу слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу підозрюваним на учасників цього кримінального провадження таких як потерпілий та свідки в подальшому ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, слідчий суддя критично ставиться до вказаного ризику, оскільки слідством не надано будь-яких документів, які б свідчили про притягнення підозрюваного раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту щодо відсутності ризиків у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного.
Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.
Встановлені під час судового засідання обставини у свої сукупності та взаємозв'язку формують у суду переконання, що запобігти доведеним під час розгляду клопотання слідчого ризикам неможливо без застосування запобіжного заходу. Однак, суд в цьому випадку не може погодитися з прокурором, що наявність цих ризиків є безумовною підставою для ізоляції підозрюваного і взяття його під варту.
Частиною 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м?якого (особисте зобов?язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Суд відмовляє у застосуванні чи продовженні строку дії запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).
Проте, в цьому кримінальному провадженні на даному етапі досудового розслідування, слідчий суддя не вбачає за можливе запобігти ризикам кримінального провадження із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, в тому числі цілодобового, який хоча і пов'язаний з ізоляцією підозрюваного від суспільства, однак зважаючи на встановлені на цьому етапі досудового розслідування ризики, може виявитися неефективним з таких же підстав.
Необхідно враховувати виключну цинічність діяння, вчиненного в період здійснення Україною збройної відсічі РФ, вчиненого з погрозою насильства над потерпілим, що створює уявлення безкарності в очах суспільства.
Окрім цього, слідчий суддя враховує, що в рамках вказаного кримінального провадження ще не проведені усі необхідні слідчі дії, мають бути здійснене розсекречування матеріалів проведених негласних слідчих (розшукових) дій; отримання висновку експерта, мають бути виконані інші слідчі (розшукові) дії проведення яких потребує значного проміжку часу, виконати вимоги ст. ст. 290, 291 КПК України, щодо достатньо великої кількості учасників кримінального провадження, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, а тому вірогідність наявності зазначених ризиків дуже висока.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги тяжкість кримінального правопорушення та роль підозрюваного ОСОБА_4 у його вчиненні, встановлені у ході досудового розслідування ризики, які слідчий суддя визнав обґрунтованими, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України, а також враховуючи недостатність застосування інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим.
Тож, наведені вище обставини виключають об'єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Двомісячний строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 28.11.2024.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024162510001279 від 04.09.2024 р., керівником Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_12 продовжено до 3-х місяців, а саме до 28.12.2024.
Для виконання в повному обсязі всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття неупереджених процесуальних рішень, у кримінальному провадженні необхідно: здійснити розсекречування матеріалів проведених негласних слідчих (розшукових) дій; отримання висновку експерта за призначеною експертизою відео-, звукозапису за експертною спеціальністю 7.2. «Дослідження диктора за фізичними параметрами усного мовлення, акустичних сигналів та середовищ»; виконати інші слідчі (розшукові) дії проведення яких потребує значного проміжку часу, виконати вимоги ст. ст. 290, 291 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, які не представилось можливим виконати у встановлений КПК України строк.
Провести вказані слідчі дії у встановлений законом термін не представляється можливим, у зв'язку зі складністю кримінального провадження, з урахуванням обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування, тривалості процесуальних дій щодо проведених раніше судових експертиз, внаслідок яких отримані дані, які слугували для подальшого збору доказової інформації та проведення низки інших слідчих дій, проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану, тривалості проведення раніше призначених експертних досліджень, у зв'язку зі значною завантаженістю експертних установ, обставин, які виникли внаслідок ведення бойових дій на території України та які об'єктивно унеможливлюють проведення експертних досліджень в установлений строк і як наслідок строк проведення експертних досліджень значно перевищує строк дії запобіжного заходу, визначеного слідим суддею.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, а тому саме на такий термін слідчий суддя може продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 необхідно продовжити на строк до 60 днів в межах строку проведення досудового розслідування.
Щодо доводів адвоката ОСОБА_6 з приводу перебування у статусі підозрюваного при застосуванні затримання в порядку ст. 615 КПК України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, у разі введення воєнного стану, наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду або постанови керівника органу прокуратури затримати таку особу.
Затримана без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури особа під час дії воєнного стану в порядку ст. 615 КПК України, не може перевищувати строк, визначений статтею 211 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що позиція сторони захисту зводиться до порушення вимог п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, оскільки на думку адвоката, законно за вказаною статтею може бути затримано лише особу якій повідомлено про підозру та яка має статус підозрюваного за ст. 42 КПК України, а під час затримання ОСОБА_4 останній такого статусу не мав, що є начебто порушенням.
Підозрюваний - це особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ст. 42 КПК України).
Відповідно до п.6ч.1ст. 615 КПК України: «…. виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину,….». В даному випадку означуване слово це «особа». Для надання вираження ознаки особи, законодавець продовжує речення, застосовуючи дієприкметниковий зворот, та вказуючи словосполучення «підозрюваної у вчиненні злочину».
З цього словосполучення слід дійти висновку, що підозрюваний в КПК визначений як статус особи, закріпленному в ст. 42 КПК України, а в пункты ст.615 КПК використовується «особа, підозрювана у вчиненні злочину», а не термін «підозрюваний».
Підсумовуючи наведене, слідчий суддя вважає хибними доводи сторони захисту в цій частині.
Щодо вимог клопотання адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_14 в іншій частині, то слідчий суддя при наданні оцінки доводам клопотання органу досудового розслідування та клопотання сторони захисту, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, надав належну правову оцінку всім зазначеним обставинам та врахував їх при постановленні вказаної ухвали.
Керуючись ст.ст. 132, 176- 178, 183, 186, 193-199, 205, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 , - відмовити.
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», в межах строку проведення досудового розслідування, до 28.12.2024 року включно.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислюється з моменту винесення ухвали слідчого судді, тобто з 22.11.2024 року.
Ухвала слідчого судді щодо продовження строку дії запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 22.11.2024 року о 16:00 годині в залі суду № 131.
Слідчий суддя: ОСОБА_1