Номер провадження 1-в/754/134/25
Справа № 754/8553/23
06 травня 2025 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши подання командира військової частини НОМЕР_1 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 ,
про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком,
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 03.07.2023 р. ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст. 263 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.
23.04.2025 р. до суду надійшло подання командира військової частини НОМЕР_1 про направлення ОСОБА_3 , звільненого від покарання з випробуванням, для відбування покарання, призначеного вироком.
Подання мотивовано тим, що вирок суду відносно ОСОБА_3 набрав законної сили 03.08.2023 року. Відповідно до ч.4 ст.76 КК України, нагляд за військовослужбовцем ОСОБА_3 у період дії іспитового строку покладено на командира військової частини за місцем служби. Проте, 17.02.2024 р. військовослужбовець ОСОБА_3 після закінчення відпустки за сімейними обставинами у пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 у зазначений термін - 15.02.2024 р. не прибув, довідок та документів на підтвердження поважності його відсутності не надав, на телефонні дзвінки не відповідає.
За фактом самовільного залишення ОСОБА_3 місця тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , 03.06.2024 р. ТУ ДБР, розташованим у АДРЕСА_2 , внесено відомості до ЄРДР за №62024050010003517 за ч. 5 ст. 407 КК України.
Вказані дії, на думку командира, свідчать про умисел на ухилення від відбування покарання, призначеного судом.
Прокурор, особа, що подала клопотання, - командир військової частини, засуджений в судове засідання не з"явилися, причини неявки не повідомили. Від командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 надійшло до суду клопотання про його участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, проте, у призначений час на зв"язок він не вийшов.
Дослідивши подання та матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного.
Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 Кримінально-виконавчого кодексу України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Судом встановлено, що вироком Деснянського районного суду м. Києва від 03.07.2023 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.
Статтею 14 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що військові частини здійснюють контроль за поведінкою засуджених військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням.
Нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців - командирами військових частин (ч.1 ст. 163 Кримінально-виконавчого кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Відповідно до положень ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Проте, підставою для направлення засудженого для відбуття покарання є не лише формальне невиконання покладених на нього обов'язків, а таке невиконання, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення.
Скасування звільнення від відбування покарання є погіршенням становища засудженого, а отже умисне невиконання покладених судом обов'язків, повинно бути ретельно перевірено особами, на яких законом покладений обов'язок контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.
Наведені у поданні командира військової частини факти не можуть свідчити про небажання ОСОБА_3 стати на шлях виправлення та вважатися достатньою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання.
Безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є усвідомлені та умисні дії засудженого, вчинені ним саме з метою ухилитися від відбування покарання та від контролю за його поведінкою, що в даному випадку командиром військової частини не доведено.
Механізм здійснення контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням, покладено на командирів (начальників) військових частин (органів військового управління, військових навчальних закладів, установ, організацій) та регулюється Порядком здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 17.09.2020 року № 337 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2020 р. за № 967/35250 (далі - Порядок).
Отже, військовослужбовець вважається поставленим на облік при наявності двох обставин: з дня реєстрації відповідного вироку суду у військовій частині (установі) та внесення відомостей про такого військовослужбовця до журналу обліку військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням (п.4 розділу 2 Порядку)
Відповідно до абзаців 2, 3 пункту 4 та пункту 5 розділу ІІ Порядку у день поставлення військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням, на облік командир (начальник) військової частини (установи) видає наказ, в якому зазначаються підстава і дата поставлення на облік такого військовослужбовця, а також, за потреби, заходи, що мають вживатися з метою здійснення контролю за його поведінкою та посадових осіб військової частини (установи), відповідальних за їх здійснення. Наказ командира (начальника) військової частини (установи) про поставлення військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням, на облік у військовій частині (установі) доводиться такому військовослужбовцю під підпис. На кожного військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням, після поставлення на облік у військовій частині (установі) заводиться особова справа.
Перед винесенням попередження військовослужбовець, звільнений від відбування покарання з випробуванням, може надати пояснення, у яких зазначає обставини, що спричинили невиконання (неналежне виконання) покладених на нього судом обов'язків або вчинення правопорушення, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання та пояснення військовослужбовця (за наявності) долучаються до особової справи.
Згідно з пунктом 11 розділу III «Заходи контролю за поведінкою військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням» вказаного Порядку у разі якщо військовослужбовець, звільнений від відбування покарання з випробуванням, продовжує не виконувати обов'язки або систематично вчиняти адміністративні правопорушення після застосування до нього письмового попередження, командир (начальник) військової частини (установи) надсилає до суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням, для відбування призначеного покарання.
До суду надсилається особова справа, до якої долучаються матеріали, що свідчать про невиконання військовослужбовцем, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покладених на нього судом обов'язків, притягнення до адміністративної відповідальності, ухилення від контролю за його поведінкою, а також зазначаються дата і зміст порушень, яких він припустився, та заходи впливу щодо нього.
Як вбачається з матеріалів подання, командир військової частини звернувся до суду з цим поданням, однак матеріали особової справи щодо ОСОБА_3 , як військовослужбовця суду не надані, як і відомостей про існування наказу командира військової частини про постановлення на облік військовослужбовця, звільненого від відбування покарання з випробуванням у цій військовій частині та його доведення ОСОБА_3 , як військовослужбовцю під підпис.
Доказів, які свідчать про невиконання ОСОБА_3 , звільненим від відбування покарання з випробуванням, покладених на нього судом обов'язків, притягнення до адміністративної відповідальності, ухилення від контролю за його поведінкою, а також зміст порушень, яких він припустився, та заходи впливу щодо нього, застосування до нього письмового попередження, командиром військової частини не надано та матеріали подання таких не містять.
Доказів поважних чи не поважних причин відсутності засудженого, що були б з'ясовані командиром, суду не надано.
Таким чином, подання командира військової частини НОМЕР_1 про направлення ОСОБА_3 , звільненого від покарання з випробуванням, для відбування покарання, призначеного вироком, задоволенню не підлягає.
На підставі викладено, керуючись ст. 163, 166 КВК України, ст. 76,78 КК України, ст.537, 539 КПК України, суд,
Відмовити у задоволенні подання командира військової частини НОМЕР_1 про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, засудженого вироком Деснянського районного суду м.Києва 03.07.2023 р. за ч.1 ст. 263 КК України на 4 роки позбавлення волі ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена прокурором або засудженим протягом семи днів з моменту її проголошення до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва.
Головуючий -