Справа № 646/1510/25
№ провадження 2-ві/646/6/25
06 травня 2025 р. м. Харків
Основ'янського районного суду міста Харкова у складі:
головуючого судді - Шиховцової А.О.,
за участю секретаря судового засідання Святолуцької К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Іщенко О.В. у цивільній справі №646/1510/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,-
У провадженні судді Основ'янського районного суду міста Харкова Іщенко О.В. знаходиться цивільна справа №646/1510/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
30.04.2025 через систему «Електронний суд» позивач ОСОБА_1 подав заяву про відвід головуючої судді Іщенко О.В. у цій справі, посилаючись на те, що ухвалою судді від 05 березня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Водночас протягом 60 днів справа по суті розглянута не була. Наступна дата судового засідання була визначена на 21 липня 2025 року о 15 год. 30 хв., тобто більше ніж на 120 днів з дня відкриття провадження у справі, чим, на думку позивача, порушуються його права. Враховуючи вищевикладене, позивач заявив відвід головуючій судді на підставі п. 5 ч. 1 ст.36 ЦПК України, оскільки він має сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, яка, на його думку, не має достатнього професійного рівня підготовки для розгляду даної категорії справ.
Заява про відвід була передана на розгляд іншому судді в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 02.05.2025 для розгляду заяви про відвід визначена суддя Шиховцова А.О.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Відповідно до вимог ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши заяву про відвід судді, матеріали цивільної справи, суддя дійшов таких висновків.
Ухвалою суду від 05 березня 2025 року провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судовому засіданні, призначеному на 25.04.2025 оголошена перерва до 21.07.2025 15:30 год.
Підстави для відводу судді чітко визначені статтею 36 ЦПК України.
Так, зокрема, пунктом 5 ч. 1 статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.
Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до п. 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
В пункті 49 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Білуха проти України» вказано, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення у справі «Білуха проти України»).
Як підставу для відводу головуючого судді Іщенко О.В. позивач ОСОБА_1 вказує на те, що після спливу протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі відсутня будь-яка інформація в державній інформаційній системі Єдиний державний реєстр судових рішень (ЄДРСР) щодо результатів її розгляду, а засідання призначене на 25.04.2025 відкладене ще майже на шістдесят днів, чим порушені його права, що на його думку є підставою для відводу судді.
Тобто, з поданої заяви про відвід вбачається, що позивач не погоджується з процесуальними діями судді, які нею вчиняються під час розгляду даної справи, однак не наводить жодного аргументу щодо підстав відводу передбачених ст. 36 ЦПК України.
Крім цього, у розумінні положень ст.ст.36-38 ЦПК України, незгода учасника судового розгляду справи з рішеннями ухваленими у інших справах жодним чином не може слугувати підставою для відводу, так як і не може бути підставою для відводу непогодження із датою призначення судового засідання у справі та припущення стосовно некомпетентності судді.
Також, слід врахувати, що суд, який розглядає заяву про відвід, не може давати оцінку процесуальним діям та рішенням судді, відносно якого заявлено відвід, при розгляді конкретної судової справи.
Відповідно до ст.ст. 126, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 6, 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України; здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права; суд ухвалює рішення іменем України.
У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Craxi v. Italy» від 7 грудня 2000 року зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.
Враховуючи, що позивачем не зазначено жодної обґрунтованої підстави, передбаченої ст. 36 ЦПК України для відводу судді Іщенко О.В. від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, суд вважає заяву про відвід такою, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 36-40 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Іщенко О.В. у цивільній справі №646/1510/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Шиховцова