Справа № 646/4060/25
№ провадження 1-кп/646/1140/2025
06 травня 2025 року м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції з Державною установою «Харківський слідчий ізолятор» матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170020002297 від 18.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 із збереженням визначеного раніше слідчим суддею розміру застави, оскільки на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; продовжити вчинення інших кримінальних правопорушень. Зазначені ризики існували як на момент проведення досудового розслідування, так і є актуальними на стадії судового провадження. З урахуванням характеру та тяжкості діяння, запобіжний захід, на думку прокурора відповідає меті, з якою він застосовується, та позбавляє можливості обвинуваченого ухилитися від суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження чи продовжити вчиняти кримінальні правопорушення. Інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Обвинувачений та його захисник в підготовчому судовому засіданні при вирішенні клопотання прокурора поклалися на розсуд суду.
Суд, заслухавши клопотання прокурора, врахувавши думку обвинуваченого та його захисника, а також дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді від 11.03.2025 відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком до 09.05.2025 включно з визначенням суми застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Згідно з ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до ст.177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
До спливу строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини, зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , суспільну небезпеку інкримінованого кримінально протиправного діяння, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я обвинуваченого.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із середньою спеціальною освітою, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець військової служби за мобілізацією на посаді: стрільця 2 взводу ротно - тактичної групи мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та фактичного мешкання.
На думку суду, прокурором доведено наявність ризиків, які існують на час судового провадження, що полягають у можливості з боку обвинуваченого ухилення від суду, впливу на свідків, з огляду на наступне.
Підставою застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд вважає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а саме у непокорі, тобто відкритій відмові виконувати наказ начальника, вчиненої в умовах воєнного стану, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити зазначені вище дії.
На наявність цих ризиків вказує те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у даному кримінальному правопорушенні, може сприяти переховуванню обвинуваченим від суду.
Крім того, суд також враховує, що судовий розгляд по справі ще не розпочався, тому існує ймовірність, що обвинувачений може чинити вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні. При цьому, на думку суду існуючі ризики такого ступеню дійсності, що запобігти їм неможливо шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Доводи сторони обвинувачення про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, належним чином не обґрунтовано і з цих підстав судом до уваги не приймаються.
За змістом частини 4 статті 182 КПК України розмір застави має визначатися з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, та повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд враховує, що з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини існування.
Як встановлено судом, під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 була визначена застава у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а тому суд не вбачає перешкод для визначення ОСОБА_3 аналогічного розміру застави під час продовження строку тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 314, КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04 липня 2025 року включно із залишенням раніше визначеної суми застави, тобтоу розмірі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області, протягом дії ухвали.
Строк дії ухвали - 04 липня 2025 року включно.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_3 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; прибувати до уповноваженої службової особи за місцем проходження військової служби з періодичністю, установленою такою особою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця служби; утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.
Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1