Справа № 644/10898/24
Провадження № 3/644/206/25
05 травня 2025 р.
05 травня 2025 року м. Харків
Суддя Індустріального районного суду м. Харкова - Саркісян О.А., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
30.11.2024 року о 16-56 год. в м. Харкові, пр-т Героїв Харкова, 268Б, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, проводився на місці зупинки транспортного засобу, у встановленому законом порядку, з використанням спеціальних технічних засобів Drager Alcotest 7510 ARLM-029, результат 0. 59 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху України.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 просить закрити провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, клопотання захисника та викладені у ньому аргументи підтримав.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Плугатирьов В.Д. у поданому клопотанні, просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення. В судове засідання в режимі відеоконференцзв'язку не з'явився. В огрунтування клопотання зазначив, що технічний засіб, який було використано для проведення огляду на стан сп'яніння був зламаний, оскільки поліцейські близько 15 хвилин намагалися його увімкнути, при цьому трясли та зігрівали його. Драгер декілька разів не міг показати регультат та вимикався. Приблизно з четвертого разу драгер показав результат 0,59 проміле. До матеріалів справи поліцейськими спеціально не долучено фрагмент відео на якому було зафіксовано вказані маніпуляції з драгером. Оскільки ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння та тим, що працівники поліції використовували зламаний drager alkotest 7510 №0296, він пояснив працівникам поліції, що не згоден з результатами огляду, а також свою незгоду виклав письмово у протоколі ЕПРІ №185687 від 30.11.2024р., де написав власноручно "НЕ ЗГОДЕН". Пунктом 7 розділу 1 Інструкції визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Як вбачається з відеозапису, поліцейські при спілкуванні з ОСОБА_1 не складали та не вручали йому направлення на проходження огляду у закладі охорони здоров'я. Тобто не направляли у встановленому законом порядку водія на проходження огляду в медичному закладі. Таким чином направлення було складено пізніше оформлення протоколу. Навіть, якщо вважати, що ОСОБА_1 був направлений до закладу охорони здоров'я для проведення огляду та не пройшов його, то в такому разі було б вчинено інше правопорушення, а саме - відмова від проходження огляду на стан сп'яніння. Таким чином, поліцейські порушили встановлений законом порядок оформлення адміністративних матеріалів та проведення огляду на стан сп'яніння, в наслідок чого вписали в протокол правопорушення, яке ОСОБА_1 не вчиняв. Отже, за таких обставин провадження у справі має бути закрите за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, п. 2.9А ПДР України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Так, стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Процедура та порядок огляду на стан сп'яніння регламентуються ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735.
За змістом п. 6 розділу І Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735).
Не дивлячись на те, що ОСОБА_1 не визнав своєї вини, його винуватість підтверджується дослідженими доказами, які є в матеріалах справи, а саме:
змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №185687 від 30.11.2024 року, складеним у відношенні ОСОБА_1 ;
довідкою, про отримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія НОМЕР_3 видане 10.11.2016;
відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, з яких убачається, на першому записі 30.11.2024 транспортний засіб Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_2 порушує ПДР - проїзд на заборонений жовтий сигнал світлофора, за що водія ОСОБА_1 було зупинено поліцейськими та притягнуто за це порушення до адміністративної відповідальності . З другого відео убачається, що водій транспортного засобу Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 , в якого при спілкуванні поліцейські встановили ознаки сп'яніння, погоджується та проходить на місці зупинки огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, з використанням спеціального технічного засобів Drager Alcotest, результат якого складає 0,59 проміле.
-квитанцією тестування на алкоголь відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.11.2024 року о 17-05 год., результат - 0. 59% проміле, який містить підпис ОСОБА_1 про згоду з результатом.
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який містить підпис та згоду ОСОБА_1 з результатом.
направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до ХОР ОНКЛ від 30.11.2024;
рапортом інспектора поліції від 30.11.2024.
Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП.
Докази, що узгоджуються між собою, є допустимими, належними та достатніми, та всі встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху України.
За таких обставин суд вважає, що провина ОСОБА_1 в порушенні п. 2.9АПДР України і в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, матеріалами справи доведена повністю.
Ураховуючи викладене, в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Плугатирьов В.Д., підтримані ОСОБА_1 , про те, що що технічний засіб, який було використано для проведення огляду на стан сп'яніння був зламаний, оскільки поліцейські близько 15 хвилин намагалися його увімкнути, при цьому трясли та зігрівали його. Драгер декілька разів не міг показати регультат та вимикався. Приблизно з четвертого разу драгер показав результат 0,59 проміле. До матеріалів справи поліцейськими спеціально не долучено фрагмент відео на якому було зафіксовано вказані маніпуляції з драгером, поліцейські порушили встановлений законом порядок оформлення адміністративних матеріалів та проведення огляду на стан сп'яніння, в наслідок чого вписали в протокол правопорушення, яке ОСОБА_1 не вчиняв, спростовується наданими доказами, а саме відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Вказаний відеозапис не переривається та на ньому відображено, що ОСОБА_1 робив декілька невдалих спроб продути драгер, однак вказане не свідчить про його несправність, а пов'язаний з діями правопорушника.
Доводи захисту щодо незгоди водія з результати тесту на місці зупинки спростовуються дослідженими доказами, відповідно до яких ОСОБА_1 своїм підписом декілка раз підтвердив згоду з результатами тестування.
Посилання захисту на пояснення правопрушника, дані ним при складанні протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП по суті правопорушення, що він не згоден, є перекручуванням фактів і не стосуються незгоди з результатами тесту.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП ураховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують адміністративну відповідальність.
Суд, при вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, враховує характер правопорушення та його наслідки і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33-38, ч.1 ст.130, ст.276, ст.ст.283-285 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити правопорушнику, що після набрання даною постановою законної сили у випадку несвоєчасної сплати грошового стягнення (штрафу) у 15-денний строк з дня вручення йому постанови, передбачено стягнення штрафу у подвійному розмірі у відповідності до ст.ст.7,27,299,304,305,307,308 КУпАП та ст.ст.11,18 Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через районний суд.
Суддя Саркісян О.А.