вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/141/25
Справа № 754/17065/24
06.05.2025 Березанський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Дудар Т.В.
за участю секретаря Харченко Ж.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Березанського міського суду Київської області на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Києва передано на розгляд за підсудністю цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.10.2021 за власного волевиявлення, із повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, з використанням сервісу online-кредитування https://cashberry.com.ua/, ОСОБА_1 (далі - відповідач) подав Заявку на отримання кредиту. Дана заява № 10004537008 від 04.10.2021 знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб - сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС» (далі - кредитодавець).
Електронний підпис накладено ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором.
Законодавством України передбачено оформлення кредиту онлайн із використанням одноразового пароля, що прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом чи електронного договору - електронним підписом. Оскільки відповідачем було обрано один із вищеперерахованих варіантів підписання договору, тим самим підтверджено прийняття умов договору про надання споживчого кредиту № 10004537008 від 04.10.2021.
Таким чином, ОСОБА_1 уклав договір про надання споживчого кредиту № 10004537008 від 04.10.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ІНВЕСТ ФІНАНС» та 04.10.2021 відповідачу перераховані кредитні кошти на банківську картку в сумі 6000 грн. Кошти кредиту надаються кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані позичальником кредитодавцю з метою отримання кредиту.
Факт перерахунку кредитних коштів на картковий рахункок позичальника, підтверджується доданою до позовної заяви копією листа від Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» та витягом з додатку до нього.
Позивач стверджує, що відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст. 526 та ст. 527 Цивільного кодексу України.
05.09.2022 р. згідно умов договору факторингу № 556/ФК-22, ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» відступлено право вимоги за кредитним договором № 10004537008 від 04.10.2021 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до відповідача.
ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» змінено найменування та скорочене найменування на ТОВ «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС», що підтверджується Наказом № 15-04-2024-1 від 15.04.2024 року, який додано до позовної заяви.
Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 22915.8 грн., з яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 6000 грн.;- заборгованість за відсотками становить 16915,80 грн.; - заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; - заборгованість за пенею становить 0 грн.
Щодо орієнтовного розрахунку судових витрат, у позовній заяві вказано, що судові витрати позивача складаються виключно зі сплаченого ним судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 6 000,00 грн.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 10004537008 від 04.10.2021 року у розмірі 22915,80 грн. У порядку розподілу судових витрат стягнути із відповідача на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. У разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого відповідача провести розгляд справи без участі позивача та ухвалити заочне рішення.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 07.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження - задоволено частково, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Задоволено частково клопотання представника позивача про витребування доказів від 10.12.2024 та витребувано від Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (місцезнаходження: вул. Андріївська, 4, м. Київ, код ЄДРПОУ: 14282829) докази перерахунку кредитних коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 6000,00 гривень на виконання умов кредитного договору № 10004537008 від 04.10.2021. У задоволенні клопотання про витребування доказів від 02.01.2025 - відмовлено.
26.03.2025 Березанський міський суд Київської області виніс ухвалу, якою клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» Сіміча Миколи Олександровича про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів та про витребування доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволив.
Поновив представнику позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» Сімічу Миколі Олександровичу строк для подання клопотання про витребування доказів та витребував від Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (місцезнаходження: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ: 14282829), документальне підтвердження здійснення перерахунку Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 40284315) через платіжні сервіси АТ «ПУМБ», у відповідності до умов Договору про обслуговування операцій з переказу коштів з використанням платіжних карток № 095/02 від 01.10.2021, коштів в сумі 6000,00 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за № НОМЕР_1 , ідентифікатор транзакції НОМЕР_3 , дата транзакції 04.10.2021, час транзакції 10:47:02. Витребував від Акціонерного товариства «Універсал Банк» (Головний офіс: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352): - інформацію, чи було емітовано на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжну картку № НОМЕР_1 ; - виписку про рух грошових коштів з карткового рахунку, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_1 , що емітовано на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 04.10.2021 по 06.10.2021 з відображенням часу зарахування коштів.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, до суду не направив свого представника (а.с. 101).
19.02.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача Романенка М.Е., у якій він вказав, що ТОВ «Діджи Фінанс» не має можливості направити представника на розгляд вищевказаної справи, тому, керуючись ч. 3 ст. 211 ЦПК України звертається до суду з проханням судові засідання проводити за відсутності представника позивача, а також просить на підставі наявних в справі доказів заяву ТОВ «Діджи Фінанс» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі (а.с. 82).
Відповідачу ОСОБА_1 копія ухвали про відкриття провадження у справі, судові повістки про виклик до суду, були надіслані судом на адресу місця проживання відповідача, зареєстровану у встановленому законом порядку.
Однак, конверти повернулися до суду з відміткою органів поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 84-85; 92-93; 106-107).
Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, ОСОБА_1 має електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», відтак, копія ухвали про відкриття провадження у справі, судові повістки про виклик до суду були надіслані в його електронний кабінет з використанням вказаного функціоналу.
Тобто, відповідач є належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання в силу вимог ст. 128 ЦПК України.
Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.
Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, та не подав відзив на позовну заяву.
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, для відкладення судом розгляду справи, суд не вбачає.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 15 ЦК України закріплює право особи на захист цивільних прав та інтересів. Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 04.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали Спеціальні умови №10004537008 до договору кредитної лінії № 81024 від 04.08.2021, згідно з п. 1.1 яких кредитодавець надає позичальникові кредит на таких умовах: сума кредиту: 6000,00 гривень; первинний строк кредиту - 30 календарних днів. Процентна ставка: 1,33 відсотків в день. Базова процентна ставка: 2,33 відсотків в день (а.с. 29-30).
Як передбачено п. 2.1-2.2. Спеціальних умов № 10004537008 до договору кредитної лінії № 81024 від 08.04.2021 сторони погодили такий графік розрахунків: термін платежу: 03.11.2021, сума кредиту: 6000,00 гривень, проценти за користування кредитом: 2394,00 гривень, до сплати (разом): 8394,00 гривень. Загальна вартість кредиту складає 8394,00 гривень та включає в себе: 1) проценти за користування кредитом, які складають 2394,00 гривень; 2) суму (тіло) кредитув розмірі 6000,00 гривень. Реальна річна процентна ставка складає 5968,45 % річних.
04.10.2021 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором: 47545 підписав акцепт (електронне повідомлення), яким підтвердив прийняття оферти Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» щодо укладення спеціальних умов № 10004537008 до договору кредитної лінії № 81024 від 04.08.2021. Серед іншого, вказав, що ознайомлений з істотними умовами правочину, погоджується прийняти на себе зобов'язання позичальника, засвідчує повну та безумовну згоду з усіма без виключення умовами оферти та згоден на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого спеціальних умов № 10004537008 до договору кредитної лінії № 81024 від 04.08.2021.
Крім того, до позовної заяви долучено копію підписаного електронним одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 договору кредитної лінії № 81024 від 04.08.2021, кредитодавець: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс», позичальник: ОСОБА_1 (зворот а.с. 30-а.с. 36).
Згідно з копією листа-підтвердження за підписом заступника Голови Правління АТ «ПУМБ» Н.Ф. Косенко за вих. № КНО-55 від 02.08.2024, цим листом АТ «ПУМБ» повідомило, що в рамках співпраці з ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» за договором про обслуговування операцій з переказу коштів з використанням платіжних карток № 095/02 від 01.10.2021 підтверджує зарахування коштів згідно даних у додатку до цього листа (а.с. 43).
Як вбачається з копії Витягу з додатку до листа за вих. № КНО-55 від 02.08.2024, ІД транзакції: 016457061885, № карти/рахунок клієнта, кому видано кредит: НОМЕР_1 , дата транзакції: 04.10.2021, час транзакції: 10:47:02, сума транзакції: 6000,00 гривень, успішність транзакції: А (а.с. 44).
На виконання ухвали Березанського міського суду Київської області від 26.03.2025, АТ «ПУМБ» надало лист за вих. № КНО-07.8.5/411БТ від 01.04.2025, у якому повідомило, що 04.10.2021 проведена операція на суму 6000,00 гривень (відправник ТОВ «ФК «Інвест Фінанс», ID транзакції: 016457061885 з використанням сервісу переказу коштів через АТ «ПУМБ» на карту 4441114451754533. Банківська платіжна картка № 4441114451754533 не емітована АТ «ПУМБ» (а.с. 113).
Відповідно до листа за підписом операційного директора АТ «Універсал Банк» Т. Примаченко від 04.04.2025 вих. № БТ/Е-2262 на виконання ухвали Березанського міського суду Київської області від 26.03.2025, на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 (а.с. 115).
До вказаного вище листа долучено виписку про рух грошових коштів з карткового рахунку, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_1 за період з відображенням часу зарахування коштів з 04.10.2021 по 06.10.2021 (а.с. 116-117).
05.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (фактор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» (клієнт) уклали договір факторингу № 556/ФК-22 від 05.09.2022, відповідно до п. 2.1 якого згідно умов договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором (а.с. 37-41).
Позивач долучив до позовної заяви копії платіжних інструкцій № 2474 від 06.09.2022, № 2493 від 12.09.2022, № 2544 від 19.09.2022, призначення платежу за якими: договір факторингу № 556/ФК-22 від 05.09.2022 (а.с. 18).
З копії Витягу з Додатку № 1 до Договору факторингу № 556/ФК-22 від 05.09.2022 вбачається, що за вказаним вище договором факторингу право вимоги за кредитним договором № 10004537008 від 04.10.2021, боржник: ОСОБА_1 , на загальну суму заборгованості 22915,80 гривень, перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (а.с. 20).
Згідно з копією Наказу № 15-04-2024-1 від 15.04.2024 у зв'язку зі зміною найменування та скороченого найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» на нове - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані Інвест Фінанс», генеральний директор ТОВ «Компані Інвест Фінанс» наказав внести відповідні записи про зміну найменування в усі облікові документи та трудові книжки всіх працівників товариства (а.с. 16).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 10004537008 від 04.10.2021 заборгованість ОСОБА_1 станом на 26.07.2022 становить 22915,80 гривень (а.с. 21-23).
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
В силу приписів ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Як закріплено у ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За правилом частини першої ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Як закріплено у ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів врегульовані Законом України «Про електронну комерцію».
Так, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. (ч. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа, що закріплено в ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Законодавством передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Тобто, належними та допустимими доказами доведено, що первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі та у спосіб, визначений договором.
Так само позивачем доведено факт набуття ним у встановленому законом порядку права вимоги до відповідача.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт існування у ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за вищевказаним кредитним договором, яка ним добровільно не сплачується.
Станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів сплати ним зазначеної суми заборгованості за кредитом.
ОСОБА_1 допустив неналежне виконання зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
ОСОБА_1 не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, не подав відзиву на позов, не надав будь-яких заперечень проти позову чи доказів на спростування позиції позивача, не навів обставин, які мають значення для справи і на які він би послався як на підставу своїх заперечень, не надав контррозрахунку заборгованості.
Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими судом доказами.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Позивач при пред'явленні позову до суду сплатив судовий збір в сумі 2422,40 гривень (а.с. 50).
Така сума судового збору була сплачена позивачем з огляду на положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, з огляду на задоволення позовних вимог, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача 2422,40 гривень на відшкодування понесених позивачем судових витрат.
Крім того, у порядку розподілу судових витрат позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Як встановлено ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви додано копію договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01.04.2024, укладеного між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатом Білецьким Богданом Михайловичем (а.с. 26-28); копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості від 16.09.2024, сума: 6000,00 гривень (а.с. 13; 24); копію акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 16.09.2024, адвокат: Білецький Богдан Михайлович, клієнт: ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», сума: 6000,00 гривень (а.с. 19).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат на виконання вимог ч. 3 ст. 141 ЦПК України суд враховує, що ці витрати пов'язані з розглядом справи; розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, поведінку позивача, яка не призводила до затягування розгляду справи.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 належить сплатити на користь позивача 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок на відшкодування понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі наведеного та керуючись ст. 15-16, 509-510, 526, 611, 625, 627, 1048-1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 12-13, 76-81, 133, 137, 141, 258-259, 268, 274, 354-356 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 10004537008 від 04.10.2021 у розмірі 22915 (двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) гривень 80 копійок, з яких: 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 16915 (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) гривень 80 копійок - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_5 в АТ "ОКСІ БАНК" МФО: 325990.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Т. В. Дудар