Справа №295/4274/25
Категорія 156
3/295/1276/25
06.05.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Довгалюк Людмила Василівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП відсутній, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
19.03.2025 о 13 годині 25 хвилин у м. Житомирі по вул. Митрополита Андрія Шептицького 43/26, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ32109, державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою в результаті чого допустив зіткнення з бетонним парканом. Внаслідок ДТП транспортний засіб та паркан отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.3.б Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Порушення ОСОБА_1 вимог ПДР перебуває у прямому причинному зв'язку з виникненням даної ДТП та її наслідками.
19.03.2025 о 13 годині 25 хвилин у м. Житомирі по вул. Митрополита Андрія Шептицького 43/26, ОСОБА_1 став учасником ДТП, під час спілкування з останнім працівниками поліції виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає даній обстановці. Водій погодився пройти оглядна стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу Alcotest 6028 Drager 0217 на місці ДТП, результат тесту № 1409 - 0,58 проміле. ОСОБА_1 згоден із результатами, від керування транспортним засобом водій відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних порушень.
Вказані матеріали складені стосовно однієї особи та перебувають у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд, у зв'язку з чим, на підставі ст. 36 КУпАП, підлягають об'єднанню в одне провадження.
У судові засідання 09.04.2025, 22.04.2025, 06.05.2025 ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані поштові відправлення, що повернулися на адресу суду.
У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23).
Будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, заяву про відкладення слухання справи чи проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Водночас інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, та зважаючи на положення ч. 1 ст. 277 КУпАП стосовно строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів, обсяг яких є достатніми для прийняття рішення у справі.
Дослідивши письмові матеріали справи, відтворивши долучений до протоколу диск із відеофайлами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов наступного висновку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується: протоколами про адміністративні правопорушення: серії ЕПР1 № 275745 від 19.03.2025, ЕПР1 № 275771 від 19.03.2025, в якому заперечень останнім не зазначено, схемою місця ДТП, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів від 19.03.2025 стосовно ОСОБА_1 , результат якого становить - 0.58 %, направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 із метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 19.03.2025, поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , постановою про накладення адміністративного стягнення серії ДП18 № 832876 від 19.0.2025 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 121-3, ч. 2 ст. 126, ст. 36 КУпАП відтвореними відеофайлами та іншими матеріалами справи.
Зібрані докази, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений способі, тому не викликають сумнівів у їх достовірності та істинності.
Суддя неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі наявні у справі докази, дійшов висновку, що своїми діями/бездіяльністю ОСОБА_1 порушив пункти 2.3.б, 2.9.а ПДР та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, вина особи доведена повністю поза розумним сумнівом.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яким у даному випадку, зважаючи на санкцію статті, є правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП по відношенню до ст. 124 КУпАП.
Враховуючи обставини та характер вчинених правопорушень, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортним засобом.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40-1, 124, 130, 283 - 285 КУпАП, -
Справи № 295/4274/25 та № 295/4277/25 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 об'єднати в одне провадження та присвоїти об'єднаній справі № 295/4274/25.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
(Отримувач: ГУК у Житомир обл./Житомирська обл.; Код отримувача: 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установленийч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.