Справа №442/2180/25
Провадження №2/442/873/2025
06 травня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючої судді - Курус Р.І., розглянувши в приміщенні суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів на неповнолітню дитину,
встановив:
Короткий виклад обставин справи.
Позивач ОСОБА_1 20.03.2025 звернулась до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області із позовною заявою, у якій просить суд змінити розмір стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22.04.2025 у справі № №442/2496/25, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що є матір'ю, а відповідач - батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області по справі №442/2496/24, провадження №2/442/752/2024 від 22 квітня 2024 року за її позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, позов задоволено, вирішено змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26.11.2019 у справі № 442/2854/19 про зміну розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з твердої грошової суми в розмірі 1200 грн. на кожну дитину щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, до досягнення дітьми повноліття на частку від заробітку (доходу) в розмірі 1/3 (однієї третьої) частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
Оскільки їх син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 14 березня 2025 року став повнолітнім, то змушена звертатися до суду з позовом про зміну розміру стягнення аліментів для утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач також зазначає, що син проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Аліменти, які будуть стягуватися з відповідача, у зв'язку з тим, що син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 14 березня 2025 року став повнолітнім, автоматично будуть становити 1/6 частини з усіх видів заробітку щомісячно, враховуючи Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області по справі №442/2496/24, провадження №2/442/752/2024 від 22 квітня 2024 року. В умовах збільшення рівня цін, є недостатніми для матеріального утримання їх спільного сина, що ставить його у скрутне матеріальне становище. Позивачка самостійно, власними силами, намагається матеріально забезпечити, доглядати та виховувати неповнолітнього сина, а також виконувати всі інші обов'язки покладені на неї законом та необхідні для належного утримання дитини.
Зазначає, що матеріальне становище відповідача значно покращилося, оскільки на даний час від офіційно працевлаштований, отримує заробітну плату, на підставі того змушена звернутися до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом про зміну розміру стягуваних аліментів та просить стягувати з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили.
Рух справи в суді.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2025 для розгляду зазначеної справи визначено головуючу суддю - Курус Р.І. /а.с. 15/.
20.03.2025 отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо встановлення місця реєстрації відповідача /а.с. 16/.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.03.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву /а.с. 17/.
Зазначена ухвала надсилалась учасникам справи, зокрема, відповідачу за встановленим судом місцем його реєстрації, така була ним отримана 25.03.2025 /а.с. 20/.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14.04.2025 розгляд справи відкладено для забезпечення права відповідача подати заперечення на відповідь на відзив. Зазначену ухвалу з повідомленням про продовження розгляду справи отримано представником відповідача, а.с. 44.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.05.2025 в задоволені заяви представника відповідача - адвоката Андрейківа Ю. про залишення позову без руху, відкладення розгляду справи та виклик в судове засідання позивачки - відмовлено.
Позиція сторін по справі.
07.04.2025 відповідач, через свого представника - ОСОБА_6 , подав відзив на позовну заяву. В відзиві зазначає, що позовна заява не містить належної правової аргументації, а позовні вимоги про зміну розміру аліментів не містять належних та об'єктивних правових підстав. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка вибрала неправильний спосіб захисту своїх прав, так як підставу позову вказує недостатній рівень матеріального утримання їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_7 , з підстав збільшення рівня цін. Цивільним законодавством України чітко визначено право особи на збільшення як розміру аліментів так і на стягнення додаткових витрат на утримання дитини. Повідомляє суд, що їх спільний син ОСОБА_7 навчається в професійному училищі м. Стебник та отримує там стипендію, а відтак підстав для збільшення розміру аліментів на сьогоднішній час немає. Додатково зазначає, що 25.09.2018 між ним та ОСОБА_8 було укладено шлюб, матеріальний стан з часу призначення йому аліментів зовсім не поліпшився, як це зазначає позивачка, не посилаючись на належні і допустимі докази цього. При цьому зазначає, що ОСОБА_8 знаходиться на 8-му місяці вагітності і відповідач змушений нести витрати на пологи та догляд за майбутньою мамою і дитиною. Зміна частки стягуваних аліментів в більшу сторону призведе до неможливості належного утримання новонародженої дитини та її мами. За таких обставин та зважаючи, що Дрогобицьким міськрайонним судом у справі №442/2496/24 вже виносилось рішення від 22.04.24 про зміну встановлених в твердій грошовій сумі стягуваних аліментів на 1/3 частки від усіх доходів відповідача, вважає, що повторне безпідставне задоволення такого позову буде породжувати прецеденти до постійного шантажу судовими витратами та фінансового тиску на нього.
Зазначає, що сама заміна способу стягування аліментів призведе до збільшення присудженої йому за рішенням суду твердої грошової суми стягуваних аліментів. З огляду на те, що відповідач немає постійного заробітку та на даний час непрацює, ця збільшена сума аліментів недасть йому можливості для належного проживання та оплати комунальних послуг. Також просить суд звернути увагу на те, що згідно довідки Стрийського центру зайнятості від 03.06.2019 № 1806 відповідач, як на момент винесення рішення про стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі, так і по теперішній час числиться в центрі як безробітній, а отже у позивача відсутні докази зміни його майнового стану. Та навпаки є докази того, що їх син ОСОБА_7 навчається та має постійний дохід у вигляді стипендії , а отже жодного погіршення матеріального стану в Позивачки не має. Вважає позовні вимоги безпідставними зважаючи на те, що позивачка не навела та не надала суду належних та допустимих доказів зміни майнового стану абож інших підстав для збільшення розміру стягуваних судом аліментів у частці тапросить суд в задоволенні позову відмовити.
10.04.2025 від представника позивачки - адвоката Шулак О.І. надійшла відповідь на відзив, в якій зазначають, що представник відповідача у відзиві на позовну зайву посилається лише на той факт, що дружина відповідача вагітна і йому потрібні кошти на забезпечення дружини. При цьому свідомо не падає жодної інформації про свої доходи, довідки про перебування на військовій службі. Відповідач проживає у своє задоволення, та жодним чином не приймає участі у вихованні дітей. Відповідач свідомо ухиляється від виконання свого батьківського обов'язку - утримання дітей шляхом сплати аліментів. 1/3 частка доходу платника аліментів, згідно Сімейного кодексу України - це мінімальний розмір аліментів на двох дітей. Зважаючи на те, що відповідач не має інших дітей, які б також потребували матеріального забезпечення, з нього не проводиться стягнень за виконавчими документами, він працевлаштований, весь свій дохід витрачає на свої потреби, вважають, що відповідач має можливість виконувати покладений на нього чинним законодавством та моральними принципами обов'язок батька, та здійснювати гідну матеріальну допомогу для утримання та забезпечення належного рівня життя та розвитку для їх спільних дітей. З урахуванням динаміки прожиткового мінімуму, матеріальне утримання дітей стало обходитись значно дорожче. Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживають діти, на їх утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, відпочинку дітей тощо, с загальнозрозумілими та не викликають заперечень та сумнівів. Звертає увагу суду на те, що відповідач не вказує жодні причини, які б були підставою для зменшення розміру аліментів визначених позивачкою у позовній заяві та передбаченого у законодавстві мінімального розміру аліментів у сумі 1/3 частики від всіх видів доходу на двох дітей, а тому просить позов задовольнити у повному обсязі.
22.04.2025 від представника відповідача надійшла заява про залишення позову без руху з підстав, на його думку, невідповідності позовної заяви вимогам ЦПК, відкладення розгляду справи у зв'язку із зверненням із запитом до Держприкордонслужби та неотриманням на нього відповіді з приводу перетину державного кордону позивачкою та виклик в судове засідання позивачки.
Станом на 06.05.2025 заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву не надходило.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 9).
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22.04.2024 змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26.11.2019 у справі № 442/2854/19 про зміну розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми в розмірі 1200 грн на кожну дитину щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, до досягнення дітьми повноліття на частку від заробітку (доходу) в розмірі 1/3 (однієї третьої) частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
Копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 встанволено, що 25.09.2018 ОСОБА_2 уклав шлюб із ОСОБА_9 і останній присвоєно прізвище ОСОБА_10 , а.с. 23.
Відповідно до копії висновку ЛКК №14 від 02.04.2025, ОСОБА_11 перебуває на 27 тижні вагітності, а.с. 26.
Відповідно до відповіді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16.09.2024, на звернення ОСОБА_1 , у Дрогобицькому ВДВС у Дрогобицькому районі Львівської області перебувають на виконанні 2 виконавчі провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментних зобов'язань, по яких, у зв'язку із заборгованістю, 14.08.2024 та 10.09.2024 державним виконавцем винесено постанови по звернення стягнення на заробітну плату, інші доходи боржника, яку скеровано до виконання у військову частину НОМЕР_3 для проведення відрахувань із доходів боржника у розмірі 50%, а.с. 35-39.
Відповідачем доказів щодо неможливості надавати допомогу сину до суду не надано.
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді справи та застосовані норми права.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 520/21069/18, провадження № 61-1347св20) від 03.02.2021 року.
За змістом законодавства, аліменти є власністю дитини, а обов'язок суду полягає в першу чергу забезпечити дитині право на належне утримання.
Аліментні зобов'язання за своєю природою та генезою є саме морально-етичною категорією, яка втілена у нормі позитивного права. Фактично йдеться про повністю не охоплені правом, проте визнані суспільством базові принципи моралі.
Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 753/20347/20 (провадження № 61-5707св22) від 17.05.2023 року.
Положеннями ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.
Отже вбачається, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, чи їх шлюб розірвано або вони взагалі не перебували в ньому.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ст. 180, ч. 3 ст. 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
За змістом ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові № 554/3355/20 від 09.09.2021 року.
При цьому слід приймати до уваги, що вичерпного і чіткого переліку документів, що свідчать про зміну матеріального стану особи, закон не містить, але такими доказами можуть бути, наприклад, довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 та ОК-7, а також інформація (витяг, довідка) про доходи з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, які містять, зокрема, дані щодо суми всіх доходів фізичної особи за відповідний період (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 758/8284/21 (провадження № 61-8514св22) від 14.06.2023 року).
Отже, враховуючи зміст ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й інші норми щодо обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Відповідні висновки викладені у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 194/629/17-ц (провадження № 61-37792св18)від 19.02.2020 року.
Суд наголошує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини
Виходячи з вище наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни способу стягнення або розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Доводи відповідача, наведені у відзиві на позов з покликанням на довідку №1806 від 03.06.2019 про перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітного не підтверджені документально.
За відсутності у матеріалах справи доказів щодо працевлаштування та розміру доходів позивачки та відповідача, а також розміру отримуваних аліментів, судом отримано відповідь на запит з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Так, відповідно до відповіді №1351391 від 06.05.2025, ОСОБА_2 з 04.01.2024 отримує виплати як військовослужбовець військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України в січні 20224 - 4538,71 грн., в лютому 2024 - 39569,03 грн, березень-серпень 2024 - по 20535 грн., вересень-жовтень 2024 - 20665,20 грн., листопада 2024 - 23568,43 грн., грудень 2024 - 72210,89 грн., січень 2025 - 36159,68 грн., лютий 2025 - 57130,89 грн., березнеь 2025 - 89648,39 грн.
Відповідно до відповіді №1351345 від 06.05.2025, ОСОБА_1 була працевлаштована з 22.10.2024 по 17.02.2025 у ФОП ОСОБА_12 , де отримувала заробітну пату в розмірі по 8250 грн., а також отримувала аліменти - серпень 2024 4045,39, вересень 2024 - 8920,97 грн., жовтень-листопад 2024 - 10177,61 грн., грудень 2024 - 32716,55 грн., січень 2025 - 17808,63 грн, лютий 2025 - 17404,77 грн., березень 2025 - 44660,76 грн.
При цьому, суд враховує, що такий розмір отримуваних позивачкою аліментів обумовлений наявною заборгованістю зі сплати цих коштів відповідачем протягом тривалого часу (а.с. 35-39).
Разом з тим, суд приймає до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах № 759/10277/18 від 11.03.2020 року та № 643/11949/19 від 16.06.2021 року, які зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
Суд не може залишити поза увагою інтереси дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення, а батько зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів із метою отримання законних джерел для забезпечення гідних умов проживання й розвитку дитини, оскільки він не є непрацездатною особою.
Такий висновок зроблений у постановах Верховного Суду № 664/252/19-ц від 05.02.2020 року, № 173/2312/18 від 09.11.2022 року.
Як вказано у постанові Верховного Суду № 149/2510/21 (провадження № 61-7010св22) від 23.11.2022 року, зміна матеріального стану позивача, яка не працює є підставою для зміни розміру стягуваних аліментів. При цьому, відповідач отримує дохід у вигляді виплат військовослужбовцям.
Зазначене у сукупності, на думку суду, свідчить про наявність достатніх правових підстав для зміни розміру стягуваних аліментів шляхом збільшення їх розміру.
При визначенні розміру аліментів на утримання спільної дитини, суд враховує положення ст. 182 СК України, та положення ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» де встановлено з 01.01.2025 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3 196 грн. 00 коп., на одну особу у розрахунку на місяць, майновий стан позивача, яка не працює, вік дитини, майновий стан відповідача, який є здоровою особою працездатного віку, проходить військову службу, отримує забезпечення, має на утриманні вагітну дружину, а також вимоги щодо розміру аліментів, який має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Разом з тим, суд приймає до уваги, що відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про неможливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
Висновки суду.
Відповідно до п. 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
За таких обставин, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Окремо суд вказує, що у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» та у постанові Верховного Суду № 621/307/17 (провадження № 61-31400св18) від 16.08.2018 року, відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Судові витрати по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп.
Відповідно до статті 430 ЦПК України рішення в частині стягнення суми платежів за один місяць слід допустити до негайного виконання.
На підставі наведеного та керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 274, 279ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовзадоволити.
Змінити розмір стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22.04.2024 у справі №№442/2496/24, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. в дохід держави.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості щодо сторін у справі (учасники процесу):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 06.05.2025 року.
Головуюча суддя Курус Р.І.