441/2977/24 2/441/269/2025
05.05.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Перетятько О.В.,
за участі секретаря Сороки М.В.,
представника ОСОБА_1 ,
позивачки ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області, треті особи Львівська районна державна адміністрації Львівської області, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання права власності на земельну частку (пай), -
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила визнати за нею право на земельну частку (пай) площею 1, 01 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ № 146710 від 23.05.1997, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що після смерті бабці прийняла спадщину на частину належного їй майна, проте не знала про належність бабці права на зазначену земельну частку, яку остання успадкувала однак спадкових прав не оформила після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка, а її діда ОСОБА_4 , що повторно звернулась до нотаріуса, між тим, у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) нотаріус відмовив, через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу. В інший спосіб, окрім як звернутись з означеним позовом до суду оформити спадкових прав не може. Просила позов задовольнити.
Позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_1 в суді вимоги підтримали покликаючись на мотиви викладені у заяві, просили позов задовольнити.
Начальник Львівської районної військової адміністрації П.Грабський у клопотанні від 15.04.2025 вимоги не заперечив, просив про розгляд справи за відсутності представника.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили.
Заслухавши позивачку, її представника, вивчивши заяву, матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ст. 4, 12, 13 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
Згідно норм гл. 84 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За положеннями ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За правилами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свої власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як роз'яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
За положеннями п. 2 Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни-спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 цього ж Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Із копій свідоцтв про народження Серія НОМЕР_1 та Серія ЯИ № 680730, копії свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_2 та свідоцтва про одруження Серія НОМЕР_3 видно, що ОСОБА_2 є онукою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 9, 10, 12, 15).
ОСОБА_4 за життя на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ № 146710 від 23.05.1997 належало право на земельну частку (пай) площею 1, 01 в умовних кадастрових гектарах, що на території Завидовицької сільської ради Городоцького району Львівської області (а.с. 16).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що убачається із копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_4 (а.с. 13).
Оскільки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до правовідносин, що стосуються прийняття спадщини після його смерті, слід застосовувати положення Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року.
Так, статтею 524 ЦК України передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК України 1963 року, прийняття спадщини визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, яким з урахуванням вимог ст. 525 зазначеного Кодексу, визнається день смерті спадкодавця.
Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом 6 місяців з дня її відкриття фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або подав до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Як убачається із матеріалів справи, спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , фактично вступивши в управління спадковим майном, прийняла його дружина, бабця позивачки - ОСОБА_3 , яка на час смерті була зареєстрована та проживала зі спадкодавцем на АДРЕСА_1 (а.с. 59).
10.04.2009 ОСОБА_3 склала заповіт, що посвідчений секретарем виконкому Завидовицької сільської ради Городоцького району Львівської області та зареєстрований в реєстрі за № 05, згідно із яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і все те, що буде їй належати на день смерті, заповіла ОСОБА_2 , 1983р.н. (а.с. 24).
Станом на 27.07.2011 заповіт не змінювався та не скасовувався (а.с. 24 зворот).
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_5 .
Таким чином, ОСОБА_4 за життя належало право на земельну частку (пай) згідно Сертифікату Серія ЛВ № 146710 від 23.05.1997, площею 1, 01 в умовних кадастрових гектарах, що на території Завидовицької сільської ради Городоцького району Львівської області, разом з цим, оригінал вказаного сертифікату у матеріалах - відсутній.
Наведене свідчить, що ОСОБА_4 при житті був включений до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), йому було передано право на земельну частку (пай) розміром 1, 01 умовних кадастрових гектари без контурного визначення зовнішніх меж цієї частки в натурі (на місцевості), а відтак таке право входить до складу спадщини після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як встановлено судом, спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , фактично вступивши в управління спадковим майном, прийняла його дружина, бабця позивачки ОСОБА_3 (а.с. 59).
Із змісту позовної заяви, із повідомлення державного нотаріуса Городоцької державної нотаріальної контори Львівської області Шаравара В.В. № 446/01-16 від 27.06.2024 убачається, що позивачці ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вище зазначену земельну частку (пай), оскільки відсутній документ, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно.
Враховуючи наведене, а також те, що позивачка частково прийняла спадщину після смерті бабці ОСОБА_3 , яка успадкувала право на земельну частку (пай) площею 1, 01 умовних кадастрових гектари без контурного визначення зовнішніх меж цієї частки в натурі (на місцевості), що на території Завидовицької сільської ради Городоцького району Львівської області, однак спадкових прав не оформила після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що таке право входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 , інших спадкоємців немає, є підстави для визнання за позивачкою права на означену земельну частку (пай), в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст. 5, 10, 18, 19, 258, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_6 , прож. на АДРЕСА_2 ) право на земельну частку (пай) площею 1, 01 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ № 146710 від 23.05.1997, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Перетятько О.В.