Справа № 333/2266/25
Провадження № 3/333/1133/25
06 травня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Кулик В.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, -
19.02.2025 року о 00 год. 12 хв., водій ОСОБА_1 , в м. Запоріжжі, по вул. Автозаводська, буд. 20, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою спеціального технічного приладу «Аlcotest Drager 6810» (результат 1,33% проміле, тест № 3032). Водій з результатами тестування погодився. Від керування транспортним засобом був відсторонений. Про повторність попереджений.
До суду справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшла 17.03.2025 року.
У судові засідання, призначені на 01.04.2025 року та 06.05.2025 року, ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи своєчасно та належним чином повідомлявся судом у встановленому законом порядку, шляхом направлення рекомендованою кореспонденцією на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення, судової повістки, та шляхом направлення повідомлення sms на мобільний номер телефону, зазначений ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також, суддя через офіційний веб-портал судової влади України шляхом розміщення оголошення викликав ОСОБА_1 до суду.
Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про складення відносно нього вказаного протоколу та попереджений про розгляд справи у Комунарському районному суді м. Запоріжжя.
Отже, ОСОБА_1 достеменно знав про наявність стосовно нього в суді справи про адміністративне правопорушення. З боку останнього суду не надано жодних належних та допустимих доказів (висновку спеціаліста, довідки медичної установи тощо), які б спростовували факт наявності у ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння.
Оцінюючи вказані обставини, поведінку ОСОБА_1 , суддя дійшов до висновку, що останній зловживає своїми правами, а його неявка у судові засідання без поважних причин свідчить про затягування розгляду справи і впливає на розумні строки розгляду справи, тому було прийнято рішення про розгляд справи за його відсутності.
Під час прийняття вказаного рішення суддя також враховував положення ч. 2 ст. 268 КУпАП, відповідно до яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали вказаної справи, суддя дійшов наступного висновку.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року).
Зважаючи на характер та суворість адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя вважає, що провадження відносно ОСОБА_1 у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є кримінальним. Відповідно, воно підпадає під визначення «кримінальної процедури» у розумінні ст. 4 Протоколу № 7 вказаної Конвенції.
Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395); Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно з п. п. 9, 12 Розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п.п. 2-4 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), а також: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
До суду працівниками УПП в Запорізькій області були надані наступні матеріали:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 250795 від 19.02.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 УПП в Запорізькій області, згідно з яким під час несення служби 19.02.2025 року був зупинений автомобіль марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , у якого виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку: на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного пристрою «Аlcotest Drager 6810». Результат позитивний - 1,33%о проміле. Водій з результатами погодився. На водія було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, посвідчення водія не вилучалося, від керування транспортним засобом відсторонений;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- результат спеціального технічного приладу «Аlcotest Drager 6810» (результат 1,33% проміле, тест № 3032);
- довідка УПП в Запорізькій області, що ОСОБА_1 не має посвідчення водія;
- довідка про відсутність у ОСОБА_1 повторності за ч. 1 ст. 130 КпАП України;
- диск з відеозаписом події, яка мала місце 19.02.2025 року, з якого встановлено, що ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу Alkotest Drager 6810. Результат 1,33%о проміле, тест № 3032. З результатом погодився.
Розглядаючи справу стосовно ОСОБА_1 , суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 в порушенні вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Сукупність встановлених обставин свідчить, що під час події ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України.
Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В даному випадку суддя дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази: дані протоколу про адміністративне правопорушення та на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції не суперечать, а навпаки доповнюють один одного і є переконливими, підтверджуючи:
- порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, а саме: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
- наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя не вбачає.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполучення Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, яке слід накласти на ОСОБА_1 , враховуючи фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до порушення правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, суспільну небезпеку вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка не містить альтернативи, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, так як таке стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 33-35, 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопрушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
(Реквізити для сплати: отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
(Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення строк (не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопрушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя В.Б. Кулик