Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відкриття провадження у справі
"06" травня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1508/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
розглянув матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Успіх Слобожанщини", м. Балаклія Харківської області
до Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, м. Москва Російська Федерація
про стягнення 209448,00 доларів США, що еквівалентно 8730085,86грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Успіх Слобожанщини" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (надалі - відповідач) про стягнення збитків у розмірі 209448,00 доларів США (що еквівалентно 8730085,86грн.), з яких: 56267,00дол.США реальних збитків внаслідок пошкодження транспортних засобів, 15566,00дол.США реальних збитків внаслідок втрати транспортних засобів, 80407,00дол.США реальних збитків, що дорівнюють фактичним витратам на посів озимої пшениці, площею 670 га, 57208,00дол.США упущеної вигоди від неможливості посіяти та зібрати врожай з ріллі загальною площею 1726,62 га.
На підтвердження своїх вимог позивач посилається на те, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та активні бойові дії він зазнав майнової шкоди у формі реальних збитків та упущеної вигоди. Дії Російської Федерації завдали майнової шкоди позивачу у формі: реальних збитків від пошкодження та втрати сільськогосподарської техніки та автомобільних транспортних засобів, належних позивачу на праві власності; реальних збитків, що дорівнюють фактичним витратам на посів озимої пшениці, площею 670 га; упущеної вигоди від неможливості посіяти насіння соняшнику на ріллі площею 1056,62га та зібрати врожай озимої пшениці з ріллі, площею 670 га (загальна площа 1726,62 га).
Відповідно до частин 1, 2 статті 176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу. Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд вважає за можливе відкрити провадження у справі.
При цьому суд зауважує, що відповідачем у справі є держава Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Таким чином, Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема як відповідача.
Разом з цим згідно із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.04.2022 у справі №308/9708/19 після початку війни в Україні, а саме з 2014 року, суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено російську федерацію, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.
У постановах від 18.05.2022 у справах №428/11673/19 та №760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судовий імунітет російської федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету російської федерації є несумісним із міжнародно-правовими зобов'язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.
Судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення Російською Федерацією державного суверенітету України, а, отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про те, що, звертаючись із позовом до Російської Федерації, для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави Російської Федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та Російською Федерацією з цього питання.
При цьому судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі №308/9708/19, відповідно до якої національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом генерального делікту).
Отже, суд доходить висновку про застосування у даній справі деліктного винятку, відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у юридичної особи України, навіть з іноземною країною, зокрема, й Російською Федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.
За таких обставин, суд вважає за необхідне прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Відповідно до статей 12, 247 ГПК України, з огляду на ціну позову, категорію справи та характер спірних правовідносин, дана справа не може бути визнана малозначною, а тому вона підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.
Згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан.
Відповідно до ч. 1 ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
За зверненням Мін'юсту Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Крім того, у зв'язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану Акціонерне товариство "Укрпошта" з 25.02.2022 припинило обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією та Республікою Білорусь.
12.01.2023 Верховна Рада України прийняла Закон України "Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності", яким постановила вийти з Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №9, ст. 66), який набрав чинності 05.02.2023.
Отже, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про неможливість звернення із судовим дорученням для вручення відповідачу судових документів про відкриття провадження у даній справі в порядку статті 367 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, відповідно до частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає за необхідне подальше повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи здійснювати шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Керуючись статтями 176, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
3. Призначити підготовче засідання на 23 травня 2025 року об 11:00.
4. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під'їзд, 1-й поверх, зал № 128.
5. Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов в п'ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали про відкриття провадження у справі.
6. Встановити, що відповідь на відзив може бути подана позивачем протягом п'яти днів з дня отримання відзиву.
7. Встановити, що заперечення може бути подане відповідачем протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
8. Звернути увагу учасників справи на те, що:
- відповідно до вимог ч.5 ст.165, ч.3 ст.166, ч.3 ст.167, ч.3 ст.168 ГПК України копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи надсилаються (надаються) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду з урахуванням положень статті 42 ГПК України;
- відповідно до ч.7 ст.6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи. Дана особа має право отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;
- учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://hr.arbitr.gov.ua/sud5023/, а також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи за допомогою підсистем (модулів) "Електронний суд" та "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
9. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
10. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
11. Ухвалу підписано 06.05.2025.
Суддя М.В. Калантай