ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.04.2025Справа № 910/5079/23
за позовом Керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах
держави в особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1. ОСОБА_1
2. ОСОБА_2
3. ОСОБА_3
4. ОСОБА_4
5. ОСОБА_5
6. ОСОБА_6
7. ОСОБА_7
про розірвання договору, повернення земельної ділянки та приведення її у
придатний стан
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Ключерова В.С.
за участю представників сторін
від прокуратури Артем'єва А.М.. прокурор
від позивача Буханистий О.В., самопредставництво
від відповідача Верхотуров О.В., ордер серії АА № 12996 від 01.05.2023
від третіх осіб не з'явилися
31.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» про
1. Розірвання договору оренди земельної ділянки, яка розташована на вулиці Квітки Цісик, 64 в Оболонському районі міста Києва, площею 4,0024 га (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003), укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М 22.10.2007 за № 2938 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09.11.2007 за № 78-6-00479.
2. Зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 4,0024 га (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003), яка розташована на вул. Квітки Цісик, 64 в Оболонському районі міста Києва, привести у придатний стан для подальшого використання за цільовим призначенням, шляхом знесення 13 об'єктів незавершеного будівництва на земельній ділянці за вищевказаною адресою.
Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/5079/23 від 03.10.2023 в позові відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/5079/23 від 23.12.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі № 910/5079/23 скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову, яким
розірвано укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» договір оренди земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. 22.10.2007 за № 2938 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09.11.2007 за № 78-6-00479;
зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 4,0024 га (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003), яка розташована на вул. Квітки Цісик, 64 в Оболонському районі м. Києва, привести у придатний стан для подальшого використання за цільовим призначенням, шляхом знесення 13 об'єктів незавершеного будівництва на земельній ділянці площею 4,0024 га (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003);
стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» на користь Київської міської прокуратури 5.368,00 грн судового збору за подання позовної заяви, 12.552,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
13.02.2025 на виконання зазначеної постанови Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.
19.02.2025 до суду надійшла ухвала Верховного Суду № 910/5079/23 від 18.02.2025 про витребування матеріалів справи № 910/5079/23 у зв'язку із надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» на постанову Північного апеляційного господарського суду № 910/5079/23 від 23.12.2024.
24.02.2025 матеріали справи № 910/5079/23 направлено до Верховного Суду.
08.04.2025 відповідачем до суду подано заяву про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 у справі № 910/5079/23 до набрання законної сили судового рішення по кримінальній справі № 756/3104/23, яким буде закінчено кримінальне провадження № 42021102050000104, але не пізніше ніж одного року з дня ухвалення судового рішення про відстрочення.
В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що визнання речовими доказами в кримінальному провадженні № 42021102050000104 земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003) та розташованих на ній 13 об'єктів незавершеного будівництва, а також наявність арешту накладеного ухвалою слідчого судді від 20.12.2021 на вказані об'єкти із забороною на час досудового розслідування відчужувати, розпоряджатись та користуватись вказаним майном будь-яким особам, відповідач вважає, що виконання постанови суду апеляційної інстанції від 23.12.2024 у справі № 910/5079/23 підлягає відстроченню. Надання відстрочення жодним чином не може вливати на права та інтереси позивача через те, що земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003) та розташованих на ній 13 об'єктів незавершеного будівництва і так перебувають під арештом з забороню відчужувати, розпоряджатись та користуватись вказаним майном будь-яким особам. Навпаки, відстрочення постанови суду апеляційної інстанції від 23.12.2024 у справі № 910/5079/23 забезпечить можливість безпосереднього дослідження судом всіх речових доказів кримінальної справи № 42021102050000104, що відповідає ч. 1 ст. 23 КПК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5079/23 від 09.04.2025 розгляд заяви призначено на 22.04.2025.
17.04.2025 від прокуратури до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву відповідача про відстрочку виконання постанови суду.
Відповідач в судовому засіданні 22.04.2025 вимоги заяви підтримав повністю.
Прокуратура та позивач в судовому засіданні 22.04.2025 проти задоволення заяви відповідача заперечували.
Треті особи в судове засідання 22.04.2025 не з'явились.
Розглянувши подану заяву відповідача, суд відзначає наступне
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).
21.03.2025 старшим державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хайдарі Р.Р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 77560082 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/5079/23 від 13.02.2025 про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 4,0024 га (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003), яка розташована на вул. Квітки Цісик, 64 в Оболонському районі м. Києва, привести у придатний стан для подальшого використання за цільовим призначенням, шляхом знесення 13 об'єктів незавершеного будівництва на земельній ділянці площею 4,0024 га (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003).
Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Відстрочення виконання рішення - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.
Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об'єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Суд відзначає, що особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 73-77 Господарського процесуального кодексу України.
Так за змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази, у відповідності зі ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.
Відповідачем подано постанову прокурора Оболонської окружної прокуратури м. Києві від 07.12.2021 про визнання речових доказів, згідно якої земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:036:0003 розміром 40024 (сорок тисяч двадцять чотири) квадратних метри, розташована за адресою м. Київ, Оборонський район вул. Квітки Цісик, буд. 64 та недобудований об'єкт нерухомості, розмішений на ній, який складається із 14 будівель та на праві комунальної власності територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради на праві оренди ТОВ «Будпромальянс» (ЄДРПОУ 32957379) визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42021102050000104 від 05.07.2021.
Також відповідачем подано ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 20.12.2021 у справі № 756/19482/21, згідно якої накладено арешт у кримінальному провадженні, внесеного 05.07.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102050000104, на нерухоме майно, а саме земельну ділянку площею 40024 кв. м., кадастровий номер 8000000000:85:036:0003, за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Квітки Цісик, буд. 64, з розташованими на ній недобудованими об'єктами нерухомості, які складаються із 14 будівель.
Таким чином, відповідач не може виконати постанову суду з підстав того, що земельна ділянка та розташовані на ній об'єкти є речовими доказами та на них накладено арешт у кримінальному провадженні № 42021102050000104 і до закінчення кримінального провадження з одночасним вирішенням долі речових доказів у відповідача відсутня реальна можливість виконати постанову суду.
Наведені відповідачем обставини передусім є наслідком господарської діяльності відповідача (боржника), його власного комерційного розрахунку та ризику, тобто не виникли в силу якихось об'єктивних, незалежник від відповідача обставин.
Так, саме порушення умов договору оренди земельної ділянки в частині використання її не за цільовим призначенням, зокрема здійснення нового будівництва котеджного містечка, а не реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку, та здійснення попереднього продажу права власності на об'єкти нерухомості мало наслідком відкриття кримінального провадження та в подальшому розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку шляхом знесення 13 об'єктів незавершеного будівництва на земельній ділянці.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 р. № 16-рп/2009 виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Виходячи з того, що згідно зі ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.
З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997, п.40.
Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції», п. 40; рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява № 59498/00, п. 34, ЕСНR 2002-ІII, та рішення від 06.03.2003 у справі «Ясюнієне проти Литви», заява № 41510/98, п. 27).
В рішенні від 20.06.2004 у справі «Півень проти України» Європейський Суд також зазначив, що право на судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Конвенції, також захищає виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність виключних обставин, які ускладнюють виконання ним судового рішення або роблять його неможливим та які можуть бути підставою для відстрочення виконання постанови суду.
Приймаючи до уваги викладене, а також наявність заперечень прокуратури та позивача, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» про відстрочку виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 у справі № 910/5079/23 задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 234, 331 ГПК України, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 у справі № 910/5079/23 відмовити повністю.
Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвалу складено 29.04.2025.
СуддяВ.В.Сівакова