Справа № 645/4234/24
Провадження № 2/645/245/25
01 травня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі :
головуючого судді - Сілантьєвої Е.Є.,
за участю секретаря судових засідань - Ятлової Ю.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник третьої особи - Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради Побережська Юлія Геннадіївна, яка діяла на підставі довіреності № 26 від 01.01.2024,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивач звернувся з позовом до суду, яким просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Позов обґрунтовано тим, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 24.02.2001 року. Від даного шлюбу є неповнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейне життя не склалося і рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.12.2017 року шлюбу між сторонами був розірваний. Після розірвання шлюбу донька ОСОБА_3 залишилася проживати з позивачем, відповідачка пояснила це тим, що так буде краще для дитини. Позивач зазначив, що через деякий час після народження доньки, відповідачка поступово самоусунулась від виконання своїх батьківських обов'язків - приділяла мало уваги дитині, не цікавилася її розвитком, не доглядала під час хвороби, байдуже ставилася та ставиться до своєї доньки та до виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дитини. В результаті з трирічного віку відповідачка повністю відсутня в житті доньки і вся відповідальність за дитину - її здоров'я, виховання, розвиток, були покладені на позивача. Відповідачка вживає спиртні напої, у неї з'явилося психічне захворювання і вона перебуває на обліку у лікаря в ПНД № 3 м. Харкова. На цьому ґрунті за місцем свого проживання відповідачка регулярно провокує конфлікти з особами, які проживають в цьому домоволодінні. З листопада 2023 року відповідачка перебуває у шлюбі і з цього часу за місцем їх проживання регулярно виникають скандали та сварки. Відповідачка часто викликає поліцію, інколи це буває безпідставно, що підтверджується повідомленням Відділу поліції № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області. В такій обстановці відповідачці не має часу займатися донькою і вона не має бажання це робити. Відповідачку влаштовує, що донька повністю перебуває на утриманні позивача та позивач з дружиною опікуються дитиною. До органів поліції із заявами чи скаргами, що позивач обмежує відповідача у спілкуванні з донькою, відповідачка не зверталась, що підтверджується повідомленням Головного управління Національної поліції в Харківській області від 21.06.2024р. № 44аз/119-20/1-2024. Після розірвання шлюбу 14.12.2017 року, донька півроку жила на «два будинки». А в травні 2018 року донька залишилася проживати з позивачем, і з цього часу дитиною повністю опікується позивач. Донька виховується в теплій сімейній атмосфері, в атмосфері любові, поваги до її особистості. Дитині створені належні умови для проживання, що підтверджується Актом обстеження умов проживання від 05.06.2024р. Позивач з донькою проживають у квартирі АДРЕСА_1 , яку він придбав за договором іпотеки, тому не може зареєструватися в квартирі та зареєструвати в ній доньку. Позивач вказує, що приводить доньку на прийоми до лікаря-педіатра, на проведення планових заходів щодо здоров'я дитини, займається розвитком здібностей ОСОБА_4 , вона відвідує музичний гурток при школі, в якій навчається, має нагороди за успіхи у вокальному мистецтві. З 2019 року ОСОБА_5 навчається в КЗ «Харківська спеціальна школа № 12», за цей час відповідачка не цікавилася успіхами доньки у навчанні, не брала участі у батьківських зборах, не виходила на зв'язок з вчителями.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22.07.2024 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
26.08.2024 року до суду надійшло повідомлення від Служби у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про заміну Служби у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради із числа третіх осіб за неналежністю та залучити до участі у справі в якості третьої особи належну юридичну особу - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.10.2024 замінено третю особу - Службу у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради на Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради.
18.12.2024 від Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради надійшла заява про розгляд справи за відсутності третьої особи, рішення ухвалити згідно чинного законодавства та надано висновок щодо розв'язання спору.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22.01.2025 року підготовче провадження у справі закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті.
12.02.2025 від Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради надійшли додаткові пояснення та виправлений висновок щодо розв'язання спору.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити та надав пояснення, згідно яким з 2018 року донька проживала з ним. Відповідач мала можливість спілкуватися з дитиною, він не заперечував. Донька теж хотіла б спілкуватися, але мати не проявляє увагу до дитини. Було таке, що дитина загубилася та була в пабліках про розшук дитини. Він надавав гроші колишній дружині, щоб вона змогла побути з дитиною.
Відповідачка в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову та вказала, що вона дійсно не приділяє уваги дитині, не опікується нею. Але, вона не хоче бути позбавленою батьківських прав, оскільки не вважає це за потрібне. Вона не зможе надати дитині фінансової підтримки. Крім того пояснила, що дійсно не одноразово була у лікарні за станом психічного здоров'я. Останній раз бачилися з дитиною в грудні 2024 року, вони посиділи в піцерії. До 2017 році вона жила з позивачем, після розірвання шлюбу дитина проживала 1 рік з відповідачкою, з 2018 році та по сьогоднішній день проживає з колишнім чоловіком. З 2018 року - вона з нею зустрічалась декілька разів на рік. Можливості купити їй, те що вона хоче, у неї не було. Крім того вказала, що в минулому році вона спілкувалася з дитиною, про школу, її інтереси, коли вона була 1 місяць у неї.
В судовому засіданні було допитано малолітню ОСОБА_3 , в присутності представника Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, яка пояснила, що мама не мешкає з ними, приблизно 7 років. Їй подобається жити з батьком. Вона не хоче жити з ОСОБА_6 . Саме так вона називає свою біологічну матір. Проживає з ОСОБА_7 (мачуха), татом та братом. Проживає з ними 7 років. Тоня ніколи не дарує подарунків, грошей не дає, її життям не цікавиться. Стосунки з ОСОБА_7 (мачуха) гарні, їй подобається з нею жити. Частіше проводить час з батьком, батько добрий. За мамою не сумує. Вважає, що ОСОБА_8 можливо позбавити батьківських прав.
Представник Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради Побережська Ю.Г. в судовому засіданні просили суд задовольнити позовні вимоги, прийняти рішення з урахуванням висновку органу опіки та піклування.
В судовому засіданні було допитано свідків.
Так, свідок ОСОБА_9 в удовому засіданні пояснила, що вона є дружиною позивача, шлюб зареєстровано у квітні 2022 року. ОСОБА_4 вже 7 років проживає з ними з 2018. Відповідач не проявляла інтересу до доньки. Навчання, лікарні, одяг, їжа все було зі сторони батька та її. Дівчинка називає її ОСОБА_7 , іноді називає мамою в теплих стосунках. У неї є син, вони у гарних відносинах з ОСОБА_4 . Вони ніколи не робили перешкод для спілкування ОСОБА_4 з ОСОБА_10 . Вони хотіли, щоб вони спілкувалися, але зацікавленості в спілкування відповідача не було. У відповідача були завжди матеріальні труднощі, вони пропонували гроші, щоб вона побула з дитиною, але вона не користувалася цією змогою. ОСОБА_4 не хоче до матері.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона є рідною сестрою позивача. Їй відомо, що ОСОБА_10 зовсім не займалася ОСОБА_4 , займався завжди батько дитини. Свідок також допомагала, а потім коли з*явилася ОСОБА_12 , нова дружина брата, вона почала займатися нею. Матір не цікавилась та цікавиться дитиною. Не хотіла для дитини нічого, ані погуляти, ані приділити час за ці роки для неї, вона нічого не зробила. Фінансово дитину вона не утримує. У сім'ї дружні стосунки, приділяють час дітям на вихідних особливо, проводять час разом. Теплі сімейні стосунки. Дитина не хоче спілкуватися з ОСОБА_10 та не хоче нічого чути про неї.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_14 (дружини позивача). Донька з 2018 року знайома з позивачем. В 2019 році познайомилась з ОСОБА_4 . У позивача та ОСОБА_14 гарні стосунки, ОСОБА_4 називає свідка бабусею, для свідка вона як онука. Дитина про матір ОСОБА_10 нічого не розповідала. Свідок ОСОБА_10 ніколи не бачила. Фінансово відповідач ніколи не допомагала, час з дитиною не проводила.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що він батько дружини позивача. ОСОБА_4 знає з 2019 року, вона приїздила до свідка у м. Куп*янськ з ОСОБА_16 . ОСОБА_10 з дитиною не спілкувалася. Стосунки в родині теплі, сімейні. Свідок ОСОБА_10 ніколи не бачив. Позивач ніколи не забороняв спілкуватися відповідачу з дитиною, вона просто не проявляла уваги та не мала бажання.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що вона є подругою ОСОБА_18 , дружини позивача, з інституту. З позивачем знайома з 2018 року, дитину знає з 2019 року. В родині відносини гарні, теплі стосунки, роздільності до дітей немає. З початку війни вона з дитиною мешкали разом з позивачем та його сім'єю. Вона не бачила відповідача. З початку війни, мати не цікавилася дитиною.
Суд заслухавши думку сторін, свідків, дослідивши матеріали справи та перевіривши наявні у справі докази, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебували в шлюбі, який зареєстровано 24 лютого 2001 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Фрунзенського районного управління юстиції, місто Харків, актовий запис № 70.
Від шлюбу народилася неповнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2
Батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 11.09.2013 року.
Таким чином встановлено, що позивач ОСОБА_1 батьком дитини, ОСОБА_2 - мати дитини.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14.12.2017 шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 24 лютого 2001 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Фрунзенського районного управління юстиції, актовий запис № 70 - розірвано.
Згідно довідки від 21.07.2022 № 6334-5001902594 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_3 разом з батьком ОСОБА_1 .
Згідно довідки від 21.07.2022 № 6334-5001902409 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_3 .
Крім того судом встановлено, що на теперішній час ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_4 від 28.04.2022 року.
Відповідно до повідомлення Комунального закладу «Харківська спеціальна школа № 12» Харківської обласної ради від 10.06.2024 № 01-20/103 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , навчається у КЗ ХСШ 12 ХОР з 2019 року, її мати ОСОБА_2 не бере участі у виховання дитини, у батьківських зборах участі не бере, за період навчання матір дівчинки на зв'язок з учителями не виходила.
Судом вивчалися, надані стороною позивача довідки Відділу поліції № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області від 21.06.2024р.; від 29.03.2024р.; від 30.01.2024р.; від 31.01.2024р.; від 03.01.2024р.; від 15.02.2024р.; від 13.03.2023р., з яких вбачається, що ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями, перебуває на обліку у лікаря на ПНД-3 м. Харкова, іноді проходить лікування у психоневрологічному стаціонарі, в зв'язку з чим, неодноразово викликала поліцію в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно повідомлення Управління превентивної діяльності ГУ НП в Харківській області від 18.06.2024 - згідно обліків відділу документального забезпечення та інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» в Харківській області, громадянка ОСОБА_2 не зверталась із заявами та скаргами до Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо обмеження її у спілкуванні з неповнолітньою донькою ОСОБА_3 батьком дитини.
З довідки від 26.06.2024 № Ф1-00000001 виданої ТОВ "СИРНИЙ ДІМ", вбачається, що ОСОБА_1 , працює в ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СИРНИЙ ДІМ" з червня 2009 року, на даний момент займає посаду комірник. Дохід за період з 01.12.2023р. по 31,05.2024р. склав 28 107,03 грн.
Згідно акту обстеження умов проживання від 05.06.2024 за адресою АДРЕСА_3 встановлено, що житло розміщене на 1 поверсі 5 поверхового будинку, складається з трьох кімнат. Санітарний стан житла задовільний, квартира мебльована, простора, всі комунікації працюють, для дітей відокремлені окремі кімнати зі всіма зручностями. Умови проживання добрі. Дитина має окреме спальне місце, є стіл для занять, шафа для речей, малолітня забезпечений одягом та взуттям за сезоном, шкільним приладдям, гаджетами, засобами гігієни, книжками. Для виховання та проживання малолітньої дитини в помешканні створені необхідні умови.
Відповідно до довідки КНП «Міська дитяча поліклініка №15» Харківської міської ради № 206/1/0/554-24 від 14.06.2024 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , перебуває під наглядом фахівців комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка №15» Харківської міської ради. екларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу Юліані, 13.05.2023 року було укладено батьком, ОСОБА_1 з лікарем педіатром ОСОБА_19 . За інформацією лікаря педіатра ОСОБА_19 про стан здоров'я дівчинки піклуються обидва батьки: мати, ОСОБА_2 , та батько, ОСОБА_1 , але батько частіше приводить доньку на прийом до лікаря педіатра.
Згідно з наданими доказами, суд приходить до висновку, що відповідач дійсно ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, нехтує своїми материнськими обов'язками і не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, не піклується про стан її здоров'я, хоча б мала це робити, тобто по своїй вині ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною 7 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (ч. 1 ст. 155 СК України).
Відповідно до ст. 165 СК України Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення змісту п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов'язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
В п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначається, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
З метою вирішення цього спору судом також отримано висновок Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради № 463 від 02.12.2024 року. Відповідно до цього висновку ОСОБА_2 на співбесіді в Департаменту служб пояснила, що заперечує проти позбавлення її батьківських прав. Мати стверджує, що любить дочку, але у зв'язку з хворобою та відсутністю роботи не може приділяти дитині достатньо уваги та допомагати матеріально. Жодних документів, доказів до своїх пояснень ОСОБА_2 не надала, мотивуючи тим, що змінила прізвище на « ОСОБА_20 », але не має коштів зміни паспорт, тому зараз мешкає з недійсним паспортом. Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , було додатково розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради. Враховуючи рекомендації Комісії, в інтересах дитини, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, як представник органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки, ОСОБА_3 .
Суд, вирішуючи цей спір, на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.
Аналізуючи зміст висновку Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради судом встановлено, що такий є обґрунтований, повністю відповідає інтересам малолітньої дитини, містить відомості щодо наявності виключних обставин, які підтверджені відповідними доказами, які б свідчили про свідоме нехтування батьком своїм обов'язком і є законними підставами для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських прав, що найкраще відповідатиме інтересу дитини.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.05.2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20), зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). […] Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини.
У постанові Верховного Суду від 29.09.2021 року у справі № 459/3411/18, провадження № 61-10531св21, Верховний Суд дійшов висновку, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено ст. 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя; незабезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дітей, що надалі може негативно вплинути на їх фізичний розвиток як складову частину виховання; недостатнє спілкування з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; ненадання дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяння засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі є підставами для позбавлення батьків/одного з батьків батьківських прав (постанова Верховного Суду від 26.01.2022 року у справі № 203/3505/19).
З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності та враховуючи обґрунтованість висновку органу опіки та піклування, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у зв'язку з чим слід позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч.1 ст.169 Сімейного кодексу України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. В такому разі, судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч.4 ст.169 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. Згідно з вимогами ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст.184 СК України) і виплачуються щомісячно.
Згідно ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку згідно з ч.2 ст.182 СК України. Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка, заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися в якості аліментів на дитину, визначається судом. Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти, на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову. У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВП № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
З огляду на наведене, виходячи із зазначених у статті 3 ЦК України засад розумності, справедливості і добросовісності цивільного законодавства, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дитини, стягнувши з відповідача аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до її повноліття.
Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 263-265, 280, 282, 289, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 150, 164, 165, 182-184 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , частки всіх видів її доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову 19.07.2024 і до її повноліття.
В іншій частині позовних вимог -відмовити
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Відповідно до ч.5 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Роз'яснити, що батько, мати, які позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://fr.hr.court.gov.ua
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_5 , фактично проживає за довідкою ВПО від 21.07.2022 № 6334-5001902409 за адресою АДРЕСА_6 , паспорт НОМЕР_5 виданий Роганським селищним відділенням міліції УМВСУ в Харківській області 28.03.1997,
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_7 , паспорт НОМЕР_6 виданий Фрунзенським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 14.04.2011,
третя особа: Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, юридична адреса 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 55, ЄДРПОУ 26489104.
Повний текст судового рішення складено 06.05.2025 року.
Головуючий суддя -