05 травня 2025 року
м. Київ
справа №580/3234/24
адміністративне провадження № К/990/5149/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Юрченко В.П., Гімона М.М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №580/3234/24 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів, податкових повідомлень-рішень,
До Верховного Суду 10.02.2025 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №580/3234/24.
Ухвалою Верховного Суду від 03.03.2025 касаційну скаргу залишено без руху, установлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа.
В межах встановленого строку скаржником надіслано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, заявлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 02.04.2025 задоволено клопотання скаржника про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги, продовжено Головному управлінню ДПС у Черкаській області строк для усунення недоліків касаційної скарги на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Контролюючим органом надіслано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, надано платіжну інструкцію від 24.03.2025 щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Разом з тим, як встановлено зі змісту касаційної скарги, Головним управлінням ДПС у Черкаській області вказано підставами касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328, пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України, зазначено, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 за наявністю висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, які викладені у постановах від 09.09.2024 по справі №280/6832/23 та від 02.02.2023 у справі №500/6548/21, порушивши при цьому статті 6, 72, 73, частину 2 статті 74, статтю 75, частини 2-5 статті 242 КАС України. Також скаржником вчинено посилання на постанови Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №160/8441/18, від 10.02.2022 у справі №420/6441/19, від 29.09.2022 у справі №580/2063/19, від 06.08.2019 у справі №520/8681/18.
При цьому скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, не взято до уваги, що судові рішення суду касаційної інстанції ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки, які стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів.
Верховний Суд зауважує, що, як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за висновком Верховного Суду у постанові від 16.05.2024 у справі №520/4564/23, відомості СОД РРО, на які посилається контролюючий орган, що внесені у базу даних системи обліку даних РРО, та за своєю суттю є податковою інформацією - не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин. У спірних правовідносинах, що склались з приводу дотримання платником податку законодавства, що регулює порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, обставиною, що має бути досліджена є саме розрахункова операція, а отже безпосереднім доказом, що підтверджує її вчинення, є розрахунковий документ. Разом з тим, як свідчать матеріали справи, в описовій частині виявлених під час проведення перевірки порушень не зазначено жодного фіскального чеку, що підтверджує факт видачі позивачем розрахункових документів за продані алкогольні напої, що підлягають маркуванню марками акцизного податку, які не містить обов'язкових реквізитів, а саме, - цифрового значення штрих кодового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (інформацію про серію та номер МАП). Чеки продажу, на які міститься посилання в акті перевірки, як свідчить його зміст, взяті з відомостей СОД РРО, однак самі оригінали чеків не були предметом безпосереднього дослідження контролюючого органу під час перевірки, що підтверджується показами свідків.
Скаржником такі висновки суду не спростовано, не наведено підстав щодо помилковості врахування судами такої правової позиції Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства, посилань на практику Верховного Суду, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Таким чином, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником в повному обсязі не усунуто.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №580/3234/24 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
В.П. Юрченко М.М. Гімон