Справа № 120/4112/24
Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Руслана Миколаївна
Суддя-доповідач: Мацький Є.М.
05 травня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
3. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки цими рішеннями нараховано податок на будівлі, які належать до будівель сільськогосподарського призначення і у розумінні підпункту «ж» пункту 266.2.2 статті 266 Податкового кодексу України не підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. Позивач вказує, що він є засновником фермерського господарства «Дружба МТС», яке є сільськогосподарським виробником та видами економічної діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
6. Позивач є власником нежитлових будівель площею 1526,1 кв. м. та 26,7 кв.м., які використовуються фермерським господарством в сільськогосподарській діяльності, що підтверджується довідкою №05-06/463 від 20.03.2024. Разом з тим, на інше нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення, площею 228,9 кв.м., 339,8кв. м.,472,1 кв. м., власником яких є співзасновник фермерського господарства, ОСОБА_1 також нарахований податок, що на думку останнього є протиправним.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
7. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 на праві приватної власності належить майно, зокрема, нежитлова будівля-ангар, загальною площею 1526,1 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля заправка, загальною площею 26,7 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 .
8. Нежитлова будівля контора, загальною площею 228,9 кв.м. по АДРЕСА_1 , нежитлова будівля склад мінеральних добрив, загальною площею 339,8 кв.м., по АДРЕСА_2 , нежитлова будівля майстерня загальною площею 472,1 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .
9. Зазначене підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 26-32).
10. ГУ ДПС у Вінницькій області проведено розрахунок податку на зазначені об'єкти нерухомого майна за 2022 та прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.12.2023:
№0885052-2415-0223-UA05120150000069474 на суму 19839,30грн;
№0885053-2415-0223-UA05120150000069474 на суму 6137,30грн;
№0885054-2415-0223-UA05120150000069474 на суму 2975,70грн;
№0885056-2415-0223-UA05120150000069474 на суму 347,10грн;
№0885057-2415-0223-UA05120150000069474 на суму 4417,40грн.
11. Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями з підстав того, що він є власником частини нежитлових будівель сільськогосподарського призначення, які використовує при здійсненні сільськогосподарської діяльності фермерського господарства «Дружба МТС», засновником якого він є, тому відповідно до п. п. "ж" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України зазначені будівлі не підлягають оподаткуванню.
12. Спірні рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
13. Правова позиція апелянта викладена в пунктах 3-5 цієї постанови.
14. Відповідач подав до суду відзив в якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги і зазначає, що що відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та ІКС "Податковий блок" за ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності у 2022 обліковувалися об'єкти нерухомого майна. Зокрема, нежитлова будівля-ангар, площею 1526,1 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля заправки, площею 26,7 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля контора, загальною площею 228,9 кв.м. по АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля склад мінеральних добрив, загальною площею 339,8 кв.м., по АДРЕСА_3 та площею 472,1 кв.м. по АДРЕСА_1 .
15. Оскільки дані об'єкти нежитлової нерухомості перебувають у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділені в натурі, платником є одна з таких осіб - власників, визначених за їх згодою, якщо інше не встановлено судом. Відповідно власники не зверталися з заявою для визначення платника податку на нерухоме майно. ГУ ДПС у Вінницькій області проведено розрахунок податку на зазначені об'єкти нерухомого майна за 2022 рік та винесено ППР від 28.12.2023.
16. З приводу доводів позивача, що він є власником нежитлових будівель сільськогосподарського призначення, які використовуються в діяльності фермерським господарством, то відповідач вказує, що основними умовами, які дають право платнику податку не враховувати належні йому об'єкти нерухомого майна у складі об'єктів оподаткування по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на підставі п. п. "ж" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК є: належність власника таких об'єктів до сільськогосподарських виробників; належність будівель та споруд до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства"; ненадання власниками таких об'єктів в оренду, лізинг, позичку.
17. Відповідач вказує, що позивач не зареєстрований як фізична особа-підприємець, а майно, що перебуває у спільній сумісній власності, використовується у господарській діяльності ФГ «Дружба МТС», Інформація про передачу зазначених об'єктів нерухомого майна до статутного капіталу господарства відсутня, тому відсутні підстави для звільнення від сплати податку на нерухоме майно.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
18. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
20. Згідно із статтею 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
21. За правилами підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
22. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).
23. Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
24. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
25. Отже, за загальним правилом, об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
26. Згідно із статтею 10 ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є місцевим податком.
27. За змістом підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
28. Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
29. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 ПК України).
30. Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
31. Відповідно до підпункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (в редакції, яка діяла до 1 січня 2019 року) не є об'єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
32. Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII, який набрав чинності 1 січня 2019 року, внесено зміни до ПК України й підпункт "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 викладено в такій редакції: не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
33. Встановлена підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України пільга стосується діяльності сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для її ведення, зокрема стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
34. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
35. Як слідує з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення прийнятті за період 2022, тому застосуванню підлягають положення підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України в силу якої не є об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (в редакції ПК України після 01.01.2019 року).
36. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.266.3.1 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України). Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.266.6.1 п.266.6 ст.266 Податкового кодексу України).
37. Щодо податкових повідомлень - рішень №0885053-2415-0223-UA05120150000069474, №0885054-2415-0223-UA05120150000069474, №0885057-2415-0223-UA05120150000069474, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
38. Так, згідно вказаних рішень позивачу нараховано податок на будівлі по АДРЕСА_4 ; по вул. Колгоспна, 2а2б; та по вул. Колгоспна, 2в.
39. Відповідно пп. 266.1.2, п .266.1 ст. 266 ПК України, якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.
40. Тобто законодавець визначив, що за наявності згоди всіх співвласників, нараховується податок одному із них, однак такої згоди не було, про що зазначає відповідач.
41. При цьому, згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права спільної сумісної власності право власності на ці будівлі до 23.01.2023 р. зареєстровано за трьома співвласниками - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .
42. Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15.11.2021 р. у справі №149/2609/21 виділено та визнано за ОСОБА_2 право власності на наступне майно:
- АДРЕСА_1 . Згідно опису цього приміщення до його складу входить: майстерня (площа 472, 1 кв.м.);
- АДРЕСА_2 . Згідно опису цього приміщення до його складу входить: склад мінеральних добрив (площа 339.8 кв.м.);
- АДРЕСА_1 . Згідно опису цього приміщення до його складу входить: контора (площа 228, 9 кв.м.).
43. Відтак, судовим рішенням встановлено власника приміщень, які перебували у спільній сумісній власності, відповідно, підстави для нарахування в 2022 р. податку позивачу на нежитлові будівлі по по АДРЕСА_1 ; по АДРЕСА_2 ; та по АДРЕСА_1 , - відсутні.
44. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що податок на будівлі по АДРЕСА_4 ; по АДРЕСА_2 ; та по АДРЕСА_1 в за 2022 рік був також нарахований відповідачем ОСОБА_2 , що підтверджується рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01.08.2024 у справі № 120/4113/24.
45. З огляду на викладене, податкові повідомлення - рішення №0885053-2415-0223-UA05120150000069474, №0885054-2415-0223-UA05120150000069474, №0885057-2415-0223- НОМЕР_1 є протиправними та підлягають скасуванню.
46. Також ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15.11.2021 р. у справі №149/2609/21 виділено та визнано право власності на будівлі по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_5 за ОСОБА_1 .
47. У спірних правовідносинах суд звертає увагу, що застосування підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ передбачає наявність трьох умов, перша з яких: власник об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником; друга - об'єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності та третя - об'єкти нерухомості не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
48. Отже, аналіз викладених норм, дає підстави для висновку, що для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є зокрема правовий статус будівлі.
49. Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з Державним класифікатором України будівель та споруд ДК 018-2000 (втратив чинність 01.01.2024 відповідно до Наказу Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573).
50. Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
51. Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" (група 127 "Будівлі нежитлові інші" клас 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства").
52. До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", що включає підкласи: 1271.1 будівлі для тваринництва, 1271.2 будівлі для птахівництва, 1271.3 будівлі для зберігання зерна, 1271.4 будівлі силосні та сінажні, 1271.5 будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства, 1271.6 будівлі для тепличного господарства, 1271.7 будівлі рибного господарства, 1271.8 будівлі підприємств лісівництва і звірівництва, 1271.9 будівлі сільськогосподарського призначення інші.
53. При цьому, враховуючи, що нежитлова будівля заправки, площею 26,7 кв.м., що знаходиться по вул. Колгоспна (на даний час - Свободи), 2г у с. Пагурці Хмільницького району Вінницької області не є будівлею с/г призначеннями, податкове повідомлення - рішення №0885056-2415-0223-UA05120150000069474 на суму 347,10грн, є правомірним та не підлягає скасуванню.
54. Щодо податкового повідомлення - рішення №0885052-2415-0223-UA05120150000069474 на суму 19839,30 грн.
55. Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.
56. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про фермерське господарство", до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.
57. Статтею 20 Закону України "Про фермерське господарство" Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін. У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом. Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод.
58. Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.
59. В постанові Верховний Суд від 11.04.2023 у с праві №380/18104/21 вказав, що фізична особа, яка є лише власником нерухомості відповідного класу, і не займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією, не звільняється від сплати податку на нерухомість за підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України. Тобто, значення має не тільки вид нерухомості (зокрема, її призначення), а й безпосередньо сама діяльність, якою займається платник податку (а саме - чи відноситься він до сільськогосподарських товаровиробників).
60. Згідно п. 1.1 Статуту фермерського господарства "Дружба МТС" засновниками фермерського господарства "ФГ Держава МТС є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Основним видом діяльності вказаного фермерського господарства є також: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД: 01.11).
61. При цьому, фермерське господарство "Держава МТС" протягом 2022 р. здійснювало реалізацію пшениці, що підтверджується договорами поставки №КХ2201-1804 від 18.01.2022 р.,№КХ2202-0202 від 02.02.2022 р., видатковими накладними №РН -0000003 від 20.01.2022 р., №РН -0000001 від 18.01.2022 р., №РН -0000004 від 21.01.2022 р., №РН -0000002 від 19.01.2022 р., №РН -0000005 від 02.02.2022 р.
62. Тобто, твердження відповідача, що позивач не займається підприємницькою діяльністю та не може вважатися сільськогосподарським товаровиробником спростовано .
63. Щодо передачі спірного майна фермерському господарстві "Дружба МТС" в господарське відання.
64. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до Акту приймання передачі майна ОСОБА_1 та ОСОБА_4 передали в господарське відання (без права відчудження) ФГ "Дружба МТС" для використання у господарській діяльності нежитлові будівлі: загальною площею 1526,1 кв.м., загальною площею 26,7 кв.м., загальною площею 228,9 кв. м., загальною площею 339,8 кв.м., загальною площею 472,1 кв.м.(а.с. 33).
65. Крім того, Повідомленням про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою №20-ОПП підтверджується, що фермерське господарство подавало відомості про об'єкти оподаткування платника, зокрема щодо зерносховища (ангар), за адресою вул. Слободи, буд 2Д (а.с. 37-39).
66. Також відповідно до листів сільської ради від 20.03.2024 №05-06/463 та від 20.03.2024 №05-06/464 підтверджується, що майно згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.01.2023 використовується ФГ"Дружба" для сільськогосподарської діяльності.
67. Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником. При цьому, об'єкт нерухомості, який належить позивачу на праві приватної власності щодо якого контролюючим органом донараховано податкові зобов'язання, зокрема нежитлова будівля зерносховища (ангар), загальною площею 1526,1 кв.м., що знаходиться по вул. Колгоспна, 2Д у с. Пагурці Хмільницького району Вінницької області є будівлею, призначеною для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. При цьому, такий об'єкт не здається їх власником в оренду, лізинг, позичку.
68. За таких обставин, суд доходить висновку, що слід визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0885052-2415-0223-UA05120150000069474.
69. Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
70. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
71. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
72. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
73 .З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення.
VІІ. СУДОВІ ВИТРАТИ
74. Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
75. За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
76. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
77. Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 3028 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 2996,80 грн. (98,97% задоволених вимог).
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 28.12.2023 р. №0885052-2415-0223-UA05120150000069474, №0885053-2415-0223-UA05120150000069474, №0885054-2415-0223-UA05120150000069474, №0885057-2415-0223-UA05120150000069474.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2996,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.