Справа № 240/4894/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
05 травня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 9 окремої автомобільної санітарної роти про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до 9 окремої автомобільної санітарної роти про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
3. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
4. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що він у спірний період брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в районі ведення бойових дій, а саме у селі Явкине Баштанського району Миколаївської області, проте відповідачами протиправно не нараховано і не виплачено йому належне грошове забезпечення із розрахунку 100 000 грн. на місяць за період з 27.11.2022 по 31.12.2022.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
5. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач в період з 11.03.2022 проходив військову службу у 9 окремій автомобільній санітарній роті, яка підпорядкована та перебуває на фінансовому забезпеченні Військово-медичного клінічного центру Південного регіону.
6. Наказом командира від 15.11.2023 № 265 позивач звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу з 15.11.2023.
7. Під час проходження служби, з 27.11.2022 по 31.12.2022, позивач приймав безпосередню участь у виконанні спеціальних (бойових) завдань у Миколаївській області, яка згідно наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.12.2022 №311 та від 02.01.2023 №1 у цей період відносилася до районів ведення бойових дій. Проте, за вказаний період позивачу не нараховано та не доплачено додаткову винагороду в сумі 79 333,34 грн., з розрахунку 100 000 грн. на місяць, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, як це передбачено Постановою КМ України від 28.02.2022 № 168.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
8. Правова позиція апелянта викладена в пунктах 3-4 цієї постанови.
9. Відповідач подав до суду відзив в якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги і зазначає, що позивач дійсно перебував у спірний період в районах ведення бойових дій, але після прибуття в село Явкине безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, не брав. Позивач виконував свої повсякденні службові обов'язки, в журналі бойових дій за цей період відсутні записи щодо конкретного виконання бойових (спеціальних) завдань позивачем, а також відсутні рапорти безпосереднього командира позивача про його участь у заходах, за що передбачена виплата додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
12. Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
13. Статтею 2 Закону № 2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
14. Положеннями статті 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", Закон України "Про Збройні Сили України", Закон України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
15. Відповідно до п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
16. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
17. Згідно з Інструкцією «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558 грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
18. Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
19. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168).
20. Так, пунктом п. 1 Постанови № 168 передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
21. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до п. 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
22. Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29, абзацами 3, 4 п. 3 якого передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
23. На підставі рішення Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298 додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах).
24. Відповідно до пункту 5 рішення № 248/1298 виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснюється на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.
25. Згідно Протоколу наради робочої групи з опрацювання єдиних підходів щодо порядку виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України від 16.04.2022, затвердженого заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України, зазначено, що військовослужбовцям (в тому числі і ті, що забезпечують заходи з евакуації, ремонту техніки, продовольчого забезпечення, ведення служби, обліку документів тощо) здійснюється виплата винагороди в розмірі 100000 грн, у разі перебування цих військовослужбовців у складі угрупування військ в районі ведення бойових дій з урахуванням документального підтвердження участі військовослужбовців у збройних діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
26. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів виходить з такого.
27. Спірним у даному позові є право позивача на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100 000 грн, відповідно до Постанови № 168.
28. Згідно довідки про суму виплаченої додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ №168, наявної в матеріалах справи, позивачеві у спірний період виплачено додаткову грошову винагороду із розрахунку 30000 грн. - за листопад і грудень 2022 року.
29. Відповідачем підтверджується, що позивач у спірний період перебував у зоні бойових дій, проте додаткова грошова винагорода в розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у бойових діях або в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за спірний період служби позивачу не нараховувалась та не виплачувалась у зв'язку з відсутністю підстав для такого нарахування.
30. Позивач в якості підстави для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн надав суду довідку 9 окремої автомобільної санітарної роти №317 від 01.11.2023 щодо його участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Баштанському районі Миколаївської області у період з 25.11.2022 по 31.12.2022, що видана на підставі: бойового розпорядження командира угруповання сил і засобів Медичних сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угруповання Медичних сил Збройних Сил України від 24.11.2022 №3065дск. ОКП-ОДЕСА.
31. Підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини за формою, затвердженою додатком №1 рішення №248/1298.
32. Апеляційний суд зауважує, що оформлена відносно позивача довідка №317 від 01.11.2023 чинна, не відкликана та не скасована, а тому є допустимим, належним, достовірним та достатнім доказом безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах.
33. Разом з цим, вказана довідка не підтверджує право позивача на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі у вказані у такій довідці періоди, адже підставою для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі є саме Списки військовослужбовців.
34. Суд зазначає, що прийняття участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії - це безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях при виконані бойового розпорядження командира військової частини. Крім того, у довідці зазначено, що вона є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій та не входить до переліку тих документів, на підставі яких здійснюється виплата додаткової винагороди 100 000 грн., передбаченої постановою №168, та видана виключно для цілей надання відповідного статусу.
35. Також позивач як на доказ виконання бойових заявдань, посилається на довідку 9 окремої автомобільної санітарної роти від 31.10.2023 №548/8131, згідно якої він з 27.11.2022 по 31.12.2022 приймав безпосередню участь у виконанні спеціальних (бойових) завдань, заходів медичного забезпечення як складової всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районах ведення бойових дій, під час здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії росії.
36. Суд не погоджується з таким твердженням позивача, оскільки вказана довідка також не входить до переліку тих документів, на підставі яких здійснюється виплата додаткової винагороди 100 000 грн., передбаченої постановою №168.
37. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що згідно наказу командира 9 окремої автомобільної санітарної роти від 25.11.2022 №193 особовий склад названої роти в повному складі переміщений до пункту тимчасової дислокації в село Явкине Баштанського району Миколаївської області для виконання бойових завдань за призначенням.
38. Позивач згідно наказу командира 9 окремої автомобільної санітарної роти від 28.11.2022 №196 27.11.2022 прибув до пункту тимчасової дислокації в село Явкине Баштанського району Миколаївської області для виконання бойових завдань за призначенням.
39. Відповідно витягу із журналу ведення бойових дій, з 27.11.2022 позивач згідно бойового розпорядження №3065/дск від 24.11.2022 приступив до виконання заходів, необхідних для забезпечення оборони України , захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
40. Відповідач, як зазначалося вище, не заперечує факту перебування позивача у спірний період в селі Явкине Баштанського району Миколаївської області, проте наголошує, що у період з 25.11.2022 по 31.12.2022 позивач безпосередньої участі у бойових діях не брав, бойових (спеціальних) завдань не виконував, а виконував повсякденні службові обов'язки. Як уже зазначалося вище, за цей період позивачу нараховано та виплачено додаткову грошову винагороду із розрахунку 30000 грн. - за листопад і грудень 2022 року.
41. Як вірно зазначив суд першої інстанції, сам по собі факт перебування позивача в районі проведення бойових дій та виконання своїх службових обов'язків у складі 9 окремої автомобільної санітарної роти, без відповідних доказів безпосередньої участі у бойових діях або залучення його до здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у районах проведення воєнних (бойових) дій, не створює для 9 окремої автомобільної санітарної роти обов'язку нарахування збільшеної до 100 000 грн. винагороди, а для Військово -медичного клінічного центру Південного регіону - обов'язку виплатити позивачу різницю в сумі 79 333,34 грн.
42. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність належного документального підтвердження участі позивача у бойових діях за спірний період, що свідчить про відсутність підстав для виплати позивачу встановленої пунктом 1 Постанови № 168 додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані періоди та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
43. Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
44. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
45. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
46. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
47. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
48. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
49. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 січня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.