Справа № 560/11947/24
Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
05 травня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Хмельницького відділу №1 Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання відмову протиправною та зобов'язання вчинити дії,
в серпні 2024 року позивач, ОСОБА_1 звернулась в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницького відділу №1 Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, в якому просила:
-визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України у Хмельницькій області в особі Хмельницького відділу №1 у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України y формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;
-зобов'язати Управління Державної міграційної служби України у Хмельницькій області в особі Хмельницького відділу №1 оформити тa видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням нею 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою II Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Хмельницького відділу №1 Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від 18.07.2024 у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, у зв'язку із досягненням 16-річного віку.
Зобов'язано Хмельницький відділ №1 Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від 18.07.2024 про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки, у зв'язку із досягненням 16-річного віку, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву, оскільки позивачем до заяви додано копії необхідних документів, зокрема, свідоцтва про народження (оригінал надано для огляду), паспорту матері (оригінал надано для огляду), довідка щодо реєстрації місця проживання та дві фотокартки. Також, у заяві повідомлено про відмову від оформлення паспорта у формі ID-картки - документа Реєстру, про незгоду на обробку персональних даних, та обґрунтовано право на отримання паспорта-книжечки.
Проте, відділом ДМС листом від 25.07.2023 №3-86/6/6802-24/6833.37.2/95-24, фактично відмовлено у наданні дитині такого паспорта.
Судом першої інстанції безпідставно не враховано, що заявник при зверненні до територіального підрозділу ДМС виконав алгоритм звернення та надав необхідний перелік документів. Заявник не порушив умов звернення до суб'єкта владних повноважень, тому суд першої інстанції повинний був визнати відмову відповідача протиправною та зобов'язати сектор оформити та видати заявнику паспорт громадянина України зразка 1994 року. Реалізація права особи на отримання паспорта громадянина України, незалежно від його форми, здійснюється шляхом подання заяви до компетентного органу разом із об'єктивно необхідними для цього документами, зокрема, для паспорта зразка 1994 року - двома фотокартками та свідоцтвом про народження.
На думку апелянта, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії є незаконним та прийнятим з порушенням інтересів неповнолітньої дитини як громадянина України та таким, що перешкоджає її законному праву щодо отримання паспорта у вигляді книжечки.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду - без скасувати, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 18.07.2024 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до Хмельницького відділу №1 Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області із заявою про видачу паспорта громадянина України у вигляді книжечки.
Листом від 25.07.2024 №З-86/6/6802-24/6833.37.2/95-24 відповідач повідомив заявниць про залишення поданої заяви без руху. Зазначив, що заява подана із порушенням пункту 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, яким визначений перелік необхідних для оформлення паспорта у формі книжечки документів, в тому числі відповідного рішення суду. Запропонував після усунення недоліків повторно звернутися для вирішення питання по суті.
Вважаючи відмову відповідача щодо оформлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки протиправною, позивачка в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що інформація у листі-відповіді органу ДМС стосується тих випадків, коли оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюється особі, щодо якої прийнято рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов'язання державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку.
В свою чергу, сама по собі незгода позивачки зі змістом листа не може вважатися відмовою у оформленні і видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, у зв'язком чим суд дійшов висновку про відсутність факту відмови відповідача у оформленні паспорта на підставі поданої заяви.
За змістом пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Оскільки відповідач не розглянув заяву позивачки від 18.07.2024, не дослідив та не надав оцінку всім обставинам, які мають значення для вирішення питання щодо оформлення і видачі паспорта громадянина України у формі книжечки ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви від 18.07.2024 та зобов'язання повторно розглянути заяву позивачки, з урахуванням висновків суду.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини у справі, що розглядається, стосуються зобов'язання органу УДМС України видати особі, яка досягла 16-річного віку, паспорт громадянина України у формі книжечки на підставі Положення про паспорт.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 1 статті 5 Закону України «Про громадянство України» документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Законом України від 20 листопада 2012 року №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон №5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
За змістом частини першої статті 4 Закону № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
Відповідно до статті 13 Закону №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на паспорт громадянина України.
Згідно з частинами першою та другою статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1-3, 5 Положення № 2503-ХІІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
Відповідно до пунктів 12 та 13 Положення про паспорт видача та обмін паспорта провадяться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина. Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Кабінетом Міністрів України 25.03.2015 прийнято постанову № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова № 302).
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 745 (далі - Постанова № 745), яка набрала чинності з 01.11.2016, внесено зміни до Постанови № 302, і з цієї ж дати паспорт громадянина України оформляється у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою № 302.
Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302 (у редакції постанови Уряду № 745), оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Пунктом 131 вказаного Порядку також передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, як: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи. Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 внесено зміни до пункту 3 Постанови № 302 (далі - Постанова № 398), доповнивши його абзацом такого змісту: «Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.».
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456 «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» (далі - Тимчасовий порядок № 456), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за №620/33591, відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови № 302 та Постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України.
Згідно з пунктом 1 Тимчасового порядку № 456, цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови № 302, Постанови № 398, Положення №2503-XII, визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 2 Тимчасового порядку № 456 паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України».
Пунктом 3 Тимчасового порядку передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС), зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.
За приписами пунктів 4, 5 Тимчасового порядку № 456, оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта. Заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи.
У постанові від 18.11.2021 у справі № 420/4049/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що питання стосовно права особи на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, у зв'язку із ненаданням нею згоди на обробку персональних даних було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі, за результатами розгляду якої 19.09.2018 була винесена постанова у справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18).
В означеному рішенні Велика Палата констатувала, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було “встановлене законом») не було “необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції.
Відтак, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що висновки у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення № 2503-ХІІ.
Суд враховує, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися із заявою від 18.07.2024 у якій просили оформити та видати ОСОБА_2 паспорт зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ.
До вказаної заяви долучені, зокрема, дві фотокартки, свідоцтво про народження, заява за формою про видачу паспорта відповідно до наказу МВС України № 320 від 13.04.2012 та наказу МВС України № 456 від 06.06.2019. Крім того, у поданій заяві про отримання паспорта громадянина України у формі книжечки, остання не дала згоди на обробку персональних даних, шляхом електронної обробки таких даних у процесі оформлення ID-паспорта.
Водночас, інформація у листі-відповіді органу ДМС стосується тих випадків, коли оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюється особі, щодо якої прийнято рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов'язання державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку.
Так, Наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" від 06.06.2019 року № 456 відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови № 302, Постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (надалі - Порядок №456).
Згідно п.1 Порядку № 456 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови № 302, Постанови № 398, Положення № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Колегія суддів зазначає, що згідно змісту відповіді відповідача, підставою для залишення заяви позивача щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року без руху слугувала відсутність відповідного рішення суду.
Однак, право позивача на отримання паспорту громадянина України у формі книжечки передбачено Постановою № 2503-ХІІ.
Пункт 3 Постанови № 2503-ХІІ передбачає, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 185" від 12.06.2013 року № 415 відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України" від 04.06.1994 року № 353, якою затверджено зразок бланка паспорта громадянина України (у вигляді паспортної книжечки).
Згідно з п.13 Постанови № 2503-ХІІ визначено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; - свідоцтво про народження; - дві фотокартки розміром 35х45 мм; - у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Отже, приписами Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ, чинного на час звернення позивача з заявою, визначено перелік документів необхідних для отримання паспорта у формі книжечки.
При цьому, питання щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17.
З огляду на викладене, вірним є висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо посилання на Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 456 від 06.06.2019 "Про затвердження Тимчасового порядку оформленні і видачі паспорта громадянина України" при розгляді заяви від 18.07.2024.
Водночас, суд першої інстанції, зобов'язуючи відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 від 18.07.2024, виходив з того, що враховуючи положення ст. 18, 43 Закону України "Про адміністративну процедуру", незгода позивачки зі змістом листа не може вважатися відмовою у оформленні і видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно вимог ст. 43 Закону України «Про адміністративну процедуру» у разі якщо заяву подано з порушенням встановлених законодавством вимог, посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення заяви без руху. Адміністративний орган надсилає заявнику письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) вручає під розписку таке повідомлення особі, яка подала заяву, безпосередньо в адміністративному органі. У повідомленні про залишення заяви без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення заяви без руху. Адміністративний орган встановлює строк, достатній для усунення заявником виявлених недоліків. За клопотанням заявника адміністративний орган може продовжити строк усунення виявлених недоліків.
Необґрунтоване залишення заяви без руху не допускається.
У разі усунення виявлених недоліків у строк, встановлений адміністративним органом, заява вважається поданою в день її первинного подання. При цьому строк розгляду справи продовжується на строк залишення заяви без руху.
Не допускається повторне залишення без руху заяви, в якій усунуто виявлені недоліки, зазначені в повідомленні про залишення заяви без руху.
Так, досліджуючи зміст відповіді Хмельницького відділу №1 Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області від 23.05.2023, встановлено, що підставою для залишення заяви позивача без руху слугувало те, що заяву про оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки подано з порушенням встановлених законодавством вимог, а саме пункту 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року №456, яким визначено перелік необхідних для оформлення паспорта у формі книжечки документів, в тому числі відповідного рішення суду.
Водночас, оскільки згідно висновків суду, посилання відповідача на Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України є протиправним, колегія суддів вважає, що вимога щодо обов'язкового подання рішення суду як умови для прийняття заяви до розгляду є необґрунтованою та не може бути підставою для залишення заяви без руху відповідно до ст. 43 Закону України «Про адміністративну процедуру».
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про адміністративну процедуру», у разі залишення заяви без руху адміністративний орган зобов'язаний повідомити особу про виявлені недоліки та встановити строк, протягом якого такі недоліки можуть бути усунуті.
В свою чергу, аналізуючи зміст відповіді міграційного органу від 25.07.2024, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не зазначено конкретного строку, протягом якого заявник має право усунути виявлені недоліки.
При цьому, зазначення відповідачем як способу усунення недоліків пропозиції повторно звернутись до територіального підрозділу УДМС для вирішення питання по суті, фактично свідчить про відмову у прийнятті заяви до розгляду, з огляду на відсутність встановленого строку для усунення недоліків поданої заяви.
Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що реалізація волевиявлення особи на отримання паспорта, незалежно від його форми, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу разом із об'єктивно необхідними для цього документами, зокрема для паспорта зразка 1994 року - двома фотокартками і свідоцтвом про народження (від 21.11.2018 у справі № 821/1974/17, від 26.06.2019 у справі № 0840/3992/18, від 19.07.2019 у справі № 2340/2876/18, від 25.07.2019 у справі №807/85/18, від 07.08.2019 у справі № 520/11053/18, від 29.11.2019 у справі № 260/1414/18, від 10.12.2020 у справі № 240/575/20).
Оскільки позивачем до заяви щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року додано всі необхідні документи, зокрема, заяви за формою, встановленою МВС України, копію свідоцтва про народження неповнолітньої ОСОБА_2 , фотокартки, копію паспорта матері ОСОБА_1 та довідку про реєстрацію місця проживання, колегія суддів приходить до висновку про визнання протиправною відмови відповідача у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ з викладених у листі від 25.07.2024 підстав.
Отже, з метою захисту прав позивав, суд вважає за необхідне зобов'язати Хмельницький відділ №1 Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, при розгляді справи судом першої інстанції не надано оцінку усім обставинам у справі, що мають значення для її вирішення, а тому рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції належить скасувати та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати протиправною відмову Хмельницького відділу №1 Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Зобов'язати Хмельницький відділ №1 Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.