Справа № 522/18626/24
Провадження № 2/522/2590/25
05 травня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючої судді - Ковтун Ю.І.,
за участі секретаря - Лахматової С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,
23.10.2024 до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, в якій просить: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразово в сумі 20109,20 грн.
В обґрунтування позову зазначила, що сторони маютьдоньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак відповідач додаткову матеріальну допомогу на утримання доньки не надає. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2009 року стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку, но не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.07.2009 до досягнення нею повноліття. У теперішній час дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утримані. Дитина має хронічне захворювання атопічний дерматит, потребує регулярних медичних обстежень, ортопедичного лікування, прийому дороговартісних ліків. У зв'язку з хворобою дитина потребує додаткових витрат на лікування. Вона не в змозі самостійно утримувати доньку та повністю забезпечити необхідні витрати на лікування дитини, оскільки її заробітна плата складає 0 грн. на місяць, інших видів доходу вона не має. Понесені нею витрати складають: спеціальне медичне обстеження, лікування у медичному закладі, придбання ліків. Загальна сума витрат на лікування та придбання ліків за період серпня до 21 жовтня 2024 року становить 1210,20 грн. Крім того на час подання позову донька навчається на першому курсі денної форми навчання за спеціальністю 023 образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація у Комунальному закладу «Одеський художній фаховий коледж ім. М. Б. Грекова». Вартість навчання за один рік становить - 18253 грн. Також донька у зв'язку з навчанням активно займається малюванням з 31.06.2024 для занять малюванням вона придбала їй необхідних канцелярських товарів та мистецьких матеріалів вартістю 9772,50 грн. На день подання позову фактичні витрати понесені позивачем на дитину у 2024 році склали 20109,20 грн. Добровільно надавати допомогу на утримання неповнолітньої дитини відповідач відмовляється, мотивуючи тим, що аліментів які він сплачує на його думку достатньо для нормального розвитку дитини та її навчання. Зазначила, що відповідач є працездатним, працює в Управлінні Служби безпеки України в Одеській області і отримує заробітну плату в розмірі 60000 грн. Інших неповнолітніх дітей відповідач не має, аліментів нікому не сплачує, отже має можливість оплатити повністю додаткових витрат на дитину.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.50).
18.02.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зокрема зазначив, що особисто ухвалу він не отримував, проте ознайомився з матеріалами справи лише 14.02.2025. Наразі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повних 18 року і вона вже не дитина. В позовній заяві позивачка посилається на ст. 180, 185 СК України, проте вказані статті розповсюджуються на дітей до досягнення ними повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отже позивачка не має жодного права на отримання додаткових витрат та стягнення з відповідача будь-яких сум в рамках ст. ст. 180, 185 та глави 15 СК України. Крім того зазначив, що позивачка звернулась до нього з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання (справа № 522/709/25). Вказана обставина з точки зору позивача робить можливим подвійне стягнення певних грошових сум. Крім того позивач покладає на нього всі додаткові витрати щодо дитини, що суперечить ст. 7 Сімейного кодексу України.
25.02.2025 на адресу суду від позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій зокрема зазначила, що нею не визнаються та заперечуються всі вимоги відзиву як необґрунтовані. Вважає відзив безпідставним. Зазначила, що на момент подачі позову про додаткові витрати на дитину, предмет позову стосувався періоду з червня 2024 року по кінець жовтня 2024 року та був пов'язаний з зарахуванням їхньої доньки на денну форму навчання фахового коледжу імені Грекова. Це стосується періоду, коли донька ще не досягла віку 18 років. Інша справа, на яку вказує відповідач у своєму відзиві стосується обставин, які виникли після досягнення донькою віку 18 років, а саме період з 1 листопаду 2024 року по 14 січня 2025 року і є справою про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання по контракту з денною формою навчання. Тому посилання на можливе подвійне стягнення певних грошових сум є необґрунтованими. Оплата за І семестр (вересень-грудень 2024 р.) навчального процесу їхньої доньки, яка входить в суму додаткових витрат по даному позову, була сплачена нею у сумі 9126,50 грн. 16.08.2024, і саме ця сума входить до суми позову про додаткові витрати на дитину до наступу її повноліття - а саме - 20109,20 грн. Наразі донька не одержує ніякої фінансової підтримки з боку батька вже майже 5 місяців. Ця підтримка життєво необхідна їй у зв'язку з початком її навчання у коледжі з дуже складною програмою та необхідністю постійного придбання художніх матеріалів, а також харчування під час навчання. Крім того просила не брати до розгляду відзив з боку відповідача, в зв'язку з порушенням процесуальних норм та відсутністю представлення відповідачем поважних причин пропуску строків надання відзиву по справі.
Враховуючи, що з матеріалами справи відповідач ознайомився 14.02.2025, про що свідчить його підпис у заяві про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 55) та протилежного суду не надано, суд вважає, що строк на подання відзиву на позовну заяву відповідачем не пропущений.
У судове засідання позивачка не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги просила задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи судом повідомлявся належним чином. У відзиві на позовну заяву відповідач просив розглянути справу за його відсутністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складання повного тексту рішення є 05 травня 2025 року.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 , яке видано 16.11.2006 Третім відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м.Одеси (а.с. 5).
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2009 року у справі № 2-10420/09 (з врахуванням ухвали суду від 15.03.2010 у справі № 2-10420/09) частково задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився у м.Одесі, на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку, но не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 липня 2009 року до досягнення нею повноліття (а.с. 39 - 40).
На виконання вказаного рішення суду Приморським районним судом м.Одеси 15.03.2010 видано відповідний виконавчий лист (а.с. 41).
В червні 2024 між Комунальним закладом «Одеський художній фаховий коледж ім. М.Б. Грекова» (Заклад) та замовником освітньої послуги ОСОБА_1 для здобувача фахової передвищої освіти ОСОБА_3 (Здобувач) укладено договір про надання платної освітньої послуги № 10/24, відповідно до якого вартість освітньої послуги за 2024 - 2025 становить 18253,00 грн. (а.с.17 - 20).
Також 01.09.2024 між Комунальним закладом «Одеський художній фаховий коледж ім. М.Б. Грекова» (Заклад), вступником ОСОБА_3 та законним представником ОСОБА_1 укладено договір про надання освітніх послуг № 10/24 за освітньою програмою живопис (а.с. 21 - 24).
Відповідно до довідки Комунального закладу «Одеський художній фаховий коледж ім. М.Б. Грекова» від 29.07.2024 ОСОБА_3 є студентом 1 курсу за освітньою програмою Живопис-12 (а.с.42).
Як слідує з квитанції від 16.08.2024 ОСОБА_1 здійснено оплату за навчання ОСОБА_3 за перший семестр у розмірі 9126,50 грн, отримувач Комунальний заклад «Одеський художній фаховий коледж ім. М.Б. Грекова» (а.с. 44).
Також позивачкою надано суду копії чеків на оплату канцелярських товарів та мистецьких матеріалів на суму 9600,70 грн (а.с.25 - 28).
Відповідно до довідки КНП «Стоматологічна поліклініка № 3» Одеської міської ради від 18.10.2024 ОСОБА_4 потребує ортодонтичного лікування (а.с.13).
Відповідно до форми рецептурного бланка Дитячої міської поліклініки № 3 від 30.08.2024 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено діагноз: Атопічний дерматит, видано рецепт за повну вартість на медичний препарат «Crem Triamcinoloni» (а.с. 14).
На підтвердження понесених витрат на лікування та придбання ліків позивачкою надано суду копії чеків на загальну суму 1210,20 грн, які датовані 07.08.2024, 17.08.2024, 20.08.2024 (а.с. 16).
На підтвердження матеріального стану сторін позивачкою суду надано:
- звіти Управління СБ України в Одеській області про здійснення відрахування та виплати щодо ОСОБА_2 , в яких зазначено розмір заробітної плати відповідача та утримані суми аліментів з грудня 2023 року по вересень 2024 року (а.с.29 - 37).
- відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 22.10.2024, відповідно до яких ОСОБА_1 з квітня 2023 по червень 2024 отримує доход у вигляді аліментів сплачених УСБУ в Одеській області, інших доходів не має (а.с. 38).
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою-третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Аналіз відповідних приписів Закону свідчить про те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.
Ці правила стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню особою, яка пред'явила такий позов. Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред'явила такий позов (Постанова Верховного Суду від 08.05.2023 № 756/9882/19, провадження № 61-2065св23).
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, потрібно враховувати, якою мірою кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У разі, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29.04.2022 у справі № 761/27222/10 (провадження № 61-8815св21).
Також, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав. Такий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12.12.2019 у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01.04.2020 у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19).
Наявність фактично понесених або передбачуваних додаткових витрат має довести особа, яка заявляє позовні вимоги про їх стягнення.
Тобто, батьки зобов'язані брати участь у додаткових витратах на свою дитину лише при обов'язковій умові, якщо це обумовлено розвитком її здібностей, хворобою тощо. Цей перелік не є вичерпним - сюди входять усі потреби дитини, які не покриваються аліментами на її утримання.
У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489 цс 17 зроблено висновок, що Сімейний кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.
Разом з тим, суд вважає розмір додаткових витрат, які понесені позивачкою на лікування дитини у розмірі 1210,20 грн є недоведеними, оскільки надані суду копії чеків передують наданій довідці КНП «Стоматологічна поліклініка № 3» Одеської міської ради від 18.10.2024 та рецептурному бланку Дитячої міської поліклініки № 3 від 30.08.2024, якими ОСОБА_3 встановлено діагноз та зроблено відповідне медичне призначення.
Що стосується коштів на оплату навчання ОСОБА_3 у Комунальному закладі «Одеський художній фаховий коледж ім. М.Б. Грекова» у розмірі 9126,50 грн суд зазначає, що сам по собі факт платного навчання в коледжі не є підставою для стягнення додаткових витрат.
Так у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року у справі № 336/1488/19 зазначено, що навчання особи з метою здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини. Отже такі витрати не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами, у розумінні статті 185 СК України.
Крім того, позивачка не навела мотивів вибору освітнього закладу, що, зокрема, залежить від матеріальних можливостей та бажання батьків, а також погодження такого вибору з батьком дитини. Позивачка не надано доказів на підтвердження того, що між нею та відповідачем були узгоджені питання щодо навчання доньки у Комунальному закладі «Одеський художній фаховий коледж ім. М.Б. Грекова», вказаний навчальний заклад було обрано позивачем на власний розсуд, без погодження із відповідачем.
Витрати, які позивачка понесла на оплату канцелярських товарів та мистецьких матеріалів на суму 9600,70 грн не є додатковими витратами, оскільки не були викликані особливими обставинами, особливою схильністю дитини до малювання. Крім того, позивачка не довела, що такі витрати не покриваються за рахунок аліментів, які сплачував відповідач на дитину.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі.
Крім того, суд зазначає, що посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, на даний час їх донька є повнолітньою, тому позивачка не має права на тримання додаткових витрат згідно ст.ст. 180, 185 СК України є безпідставними, оскільки на час звернення позивачки з позовом до суду (23.10.2024) донька сторін не досягла повноліття.
Керуючись ст.ст. 10-13, 258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Юлія КОВТУН