Справа № 496/631/25
Провадження № 1-кс/496/508/25
повний текст
20 березня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду м. Біляївка клопотання слідчого слідчого відділу Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025162250000081 від 29.01.2025 року, за ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України,-
Слідчий звернулась до суду з клопотанням про арешт майна, а саме автомобіль марки «NISSAN», комерційний опис МАХІМА, 2005 року випуску, тип 13 ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ СЕДАН, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , видане ТСЦ 5142, дата першої реєстрації в Україні: 05.08.2011, дата реєстрації: 07.07.2023 довірений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто фактично перебуває в користуванні останнього.
Клопотання мотивовано тим, що 28.01.2025 близько о 14:30 годин, перебуваючи на військовій службі, за допомогою власного мобільного терміналу знайшов в мобільному додатку «OLX» оголошення про продаж автомобіля марки «BMW 535ХI» з реєстраційним номером НОМЕР_4 , який мав на меті продати ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . В цей час ОСОБА_5 почав листування з ОСОБА_6 з приводу купівлі зазначеного вище автомобіля та запропонував останньому зустрітися.
В подальшому 29.01.2025 близько о 09:00 годин, більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не надалось можливим, ОСОБА_5 за попередньою домовленістю зустрівся з ОСОБА_7 в м. Одеса, пров. Високий, неподалік від будинку №22. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на умисне спричинення смерті ОСОБА_6 з метою подальшого заволодіння зазначеним вище транспортним засобом. Так, з метою приховування власного наміру ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 , що грошові кошти за транспортний засіб знаходяться за місцем його мешкання та запропонував ОСОБА_6 проїхати до нього додому, тобто за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_7 не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_5 погодився проїхати до місця проживання останнього та надалі, керуючи автомобілем марки «BMW 535ХI» з реєстраційним номером НОМЕР_5 за вказівками ОСОБА_5 вирушили з м. Одеси в бік с. Надлиманське, Одеського району, Одеської області. Прибувши до села Надлиманське, Одеського району, Одеської області ОСОБА_5 зловживаючи довірою ОСОБА_6 вказав шлях в бік поля на околицях зазначеного вище населеного пункту, де ОСОБА_5 наказав ОСОБА_8 зупини транспортний засіб, після чого дістав з власного рюкзаку кухонний ніж та під погрозами почав вказувати ОСОБА_6 на необхідності перереєструвати право власності на зазначений вище транспортний засіб на ОСОБА_5 на що ОСОБА_6 відмовився, мотивуючи тим, що не є власником вказаного транспортного засобу.
В цей час, близько о 10:00 год., діючи умисно, з корисливих мотивів, проявляючи тотальний негативізм й вороже ставлення до суспільства, виявляючи байдуже ставлення до законів і правил поведінки, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, бажаючи фізичним шляхом розправитися з раніше незнайомим потерпілим, маючи на меті заподіяння смерті ОСОБА_8 з метою заволодіння транспортним засобом, вступив в конфлікт з потерпілим в ході якого за допомогою зазначеного вище ножа, наніс потерпілому тілесні ушкодження у вигляді множинних колото різаних рани голови та тулуба, проникаючого ножового поранення черевної порожнини без пошкодження внутрішніх органів, проникаючого колото різаної рани грудної клітини з обох сторін, гемопневматоракс зліва, проникаючої колото різаної рани поперекового відділу хребта. Після чого ОСОБА_5 поклав ОСОБА_6 у багажне відділення зазначеного вище автомобіля та почав рух в бік Карагольської затоки, однак ОСОБА_6 зумів відчинити кришку багажного відділення автомобіля та покинути його, без відома ОСОБА_5 . Отож, ОСОБА_5 виконав всі дії які вважав за необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_6 зумів покинути багажне відділення автомобіля та повідомити про вчинення кримінального правопорушення.
Окрім цього в ході досудового розслідування отримано інформацію від «Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаним від корупційних та інших злочинів (АРМА)» про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 07.07.2023 р. довірений, тобто фактично перебуває в користуванні останнього - автомобіль марки «NISSAN», комерційний опис МАХІМА, 2005 року випуску, тип 13 ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ СЕДАН, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , видане ТСЦ 5142, дата першої реєстрації в Україні: 05.08.2011 р.
Санкцією ч. 2 ст. 115 КК України передбачено конфіскацію майна засудженого.
Таким чином, майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання судом його винного у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, може бути використано для забезпечення виконання конфіскації майна та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Слідчий та прокурор в судове засідання не прибули, прохальна частина клопотання містить вимогу про слухання справу за їх відсутності.
У відповідно ст. ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає, що розгляд клопотання необхідно провести без участі підозрюваного, який є користувачем майна, оскільки є підстави вважати, що його виклик призведе до негайного відчуження ним майна, ще до вирішення справи по суті.
У відповідності ч. 1 ст. 172 ЦПК України неприбуття слідчого, прокурора та власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється, згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12025162250000081 від 29.01.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально- правового характеру у виді конфіскації майна.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 6, ч. 2 ст. 115 КК України, а саме у закінченому замаху на вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині вчинене з корисних мотивів. Санкцією ч. 2 ст. 115 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті.
Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.
При розгляді заяв про втручання держави у здійснення права власності ЄСПЛ спершу розглядає, чи таке втручання здійснювалося для досягнення соціально значущої мети, а також у межах існуючого законодавства. Щодо першого критерію, Суд залишає державі можливість самостійного оцінювання.
При здійсненні оцінки правомірності та виправданості допустимих обмежень прав і свобод ЄСПЛ послідовно вирішує чотири групи питань: 1) чи було оскаржуване обмеження (втручання) передбачене законом; 2) чи переслідувало воно одну з легітимних цілей, зазначених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини; 3) чи було воно «необхідним у демократичному суспільстві»; 4) чи було воно пропорційним до тієї правомірної мети, якої намагалися досягти.
Згідно з вимогами ст.171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити таки захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Вказана норма також узгоджується зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до отримано інформацію від «Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаним від корупційних та інших злочинів (АРМА)» про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 07.07.2023 р. довірений, тобто фактично перебуває в користуванні останнього - автомобіль марки «NISSAN», комерційний опис МАХІМА, 2005 року випуску, тип 13 ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ СЕДАН, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , видане ТСЦ 5142, дата першої реєстрації в Україні: 05.08.2011 р., отже, не є його власністю.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя вважає, що воно не підлягає заколенню.
Ураховуючи, що від штатної кількості - 11 суддів, зараз здійснюють правосуддя тільки 6, відсутності у складі суду секретаря судового засідання, показники навантаження перевищують нормативні у 5 разів, передачу справ інших суддів, що створило додаткове навантаження, суд першої інстанції був позбавлений можливості виготовити рішення у строки, передбачені національним законом.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ ОРУП №2 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт автомобіля марки «NISSAN», комерційний опис МАХІМА, 2005 року випуску, тип ТЗ ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ СЕДАН, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , видане ТСЦ 5142, дата першої реєстрації в Україні: 05.08.2011, дата реєстрації: 07.07.2023 довірений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто фактично перебуває в користуванні останнього - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 24 березня 2025 року о 11:00 годинні в приміщенні Біляївського районного суду Одеської області в кабінеті № 13.
Слідчий суддя ОСОБА_1