15 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/25946/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 ( суддя Врона О.В.) в адміністративній справі №160/25946/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в якому просить:
визнати незаконним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформлене протоколом від 26.07.2024 №9/в яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою 20% працездатності внаслідок травми пов'язаної із захистом Батьківщини;
зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою 20% працездатності внаслідок травми пов'язаної із захистом Батьківщини відповідно до підпункту 7 пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, згідно Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі смерті, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призначені на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що звернувся на початку січня 2023 до ІНФОРМАЦІЯ_1 після звільнення з військової служби із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги та був направлений на проходження медико-соціальної експертної комісії для підтвердження часткової втрати працездатності. За результатом розгляду його заяви рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформлене протоколом від 26.07.2024 №9/в яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою 20% працездатності внаслідок травми пов'язаної із захистом Батьківщини. Підставою для відмови був підп. 7 п. 2 ст. 16 Закону України №2011-ХІІ, згідно якого одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби. Ступінь втрати працездатності заявника встановлено понад встановлений термін після звільнення з військової служби. Позивач вказує, що тривала підготовка документів і їх подальший розгляд відбувалися поза його волею.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. В апеляційній скарзі зазначає, що пунктами 12-14 Порядку №975 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів). Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови. Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу. Тобто вказаний Порядок регламентує чіткий алгоритм та послідовність дій щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги. Так, Комісія лише приймає рішення на підставі висновку уповноваженого органу. Позиція Міністерства оборони України повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постановах від 20.12.2023 року по справі №520/14757/2020, від 30.01.2024 року по справі №160/8219/21. Таким чином, Міністерством оборони України правомірно було відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки підстав для виплати позивачу такої допомоги немає.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 03.07.2015 є учасником бойових дій.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 №4126 від 09.07.2022 старший солдат ОСОБА_1 15.03.2022 року одержав травмування: вибухової травми правого колінного суглобу, субтотального розриву задньої хрестоподібної зв'язки правового колінного суглобу, акубаротравматичного ураження лівого вуха без ушкодження барабанних перетинок, гострої лівобічної сенсоневральної приглухуватості зі сприйняттям ШМ до 05,0 м на праве вухо та 6,0 м на ліве вухо.
Травма була отримана під час виконання бойового завдання, в районі населеного пункту Посад-Покровське, Херсонського району, Херсонської області. Противник здійснив артилерійський обстріл по позиціях підрозділу.
Травмування отримано при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та пов'язане з виконанням обов'язків військової служби із захисту Батьківщини.
11.07.2022 гарнізонною ВЛК Військово-медичного клінічного центру Південного регіону було проведено медичний огляд старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , в якій вказано, що травма пов'язана з проходженням військової служби.
18.12.2022 позивач був звільнений з військової служби і у січні 2023 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
Позивач зазначає, що 07.02.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 видав йому направлення на проходження медико-соціальної експертної комісії.
Документи до МСЕК надійшли 24.04.2023.
Довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 03.05.2023 ОСОБА_1 підтверджено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках 20%.
Оскільки територіальним центром комплектування та соціальної підтримки під час підготовки було з'ясовано, що довідка ВЛК Військово-медичного клінічного центру Південного регіону від 11.07.2022 №2197 містить неправильне формулювання в частині причинного зв'язку травми позивача, медичні документи були направлені до 18-ої Регіональної військово-лікарської комісії.
Відповідно до витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії від 03.10.2023 №3690, встановлено, що травма старшого солдата ОСОБА_1 , 1989 р.н. закрита травма правого колінного суглобу з тимчасовим порушенням функції. Розрив задньої хрестоподібної зв'язки правового колінного суглобу внаслідок вибухової травми (15.03.2022), що підтверджується медичними та військово-обліковими документами, пов'язана із захистом Батьківщини.
Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.07.2024 №9/в, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про відмову старшому солдату в запасу ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 №975, з посиланням на підп. 7 п. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Згідно з вказаною нормою передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Встановлено, що заявника звільнено з військової служби 18.12.2022, а 03.05.2023 встановлено ступінь втрати працездатності внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач за захистом свої порушених прав і інтересів звернувся з позовом до суду.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІІ).
Стаття 41 Закону №2232-ХІІІ передбачає, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Відповідно до статті 1 Закону №2011-ХІІ, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №2011-XII, останній поширюється, зокрема на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Статтею 12 Закону №2011-XII визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Як свідчать матеріали справи, спірні правовідносини у даній справі виникли з приводу призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги внаслідок втрати працездатності, передбаченої ст. 16 Закону №2011-XII.
Відповідно до частини 1статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що одноразова грошова допомога є гарантованою державою виплатою лише тим особам, які за цим Законом мають право на її отримання.
У той час, підпункт 7 пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII передбачає, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги відповідно до частини дев'ятої статті 16-3 Закону №2011-XII визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2014 №975 затверджений Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).
Пунктом 2 Порядку №975 установлено, що особам, які до набрання ним чинності мають право на отримання одноразової грошової допомоги допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Відповідно до п.3 Порядку №975 - днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата огляду, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
За пунктом 21 Порядку №975 - військовослужбовець, військовозобов'язаний, резервіст або особа, звільнена з військової служби, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, подають уповноваженому органу у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг такі документи:
- заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
- завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
Пунктом 22 Порядку №975 передбачено, що призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюються Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, розвідувальним органом Міноборони, Службою зовнішньої розвідки та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Відповідно до пункту 23 Порядку №975 - керівник уповноваженого органу після визначення переліку осіб, зазначених у пунктах 8 і 9 цього Порядку, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів, передбачених п.п. 20 і 21 такого Порядку, розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 20 і 21 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених у пунктах 20 і 21 Порядку №975, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявнику з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Доопрацювання документів здійснюється у порядку, визначеному абзацом другим цього пункту, а після надходження додаткових документів приймається рішення про призначення одноразової грошової допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження заяви до розпорядника бюджетних коштів або про відмову в її призначенні.
У той час, рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку (п. 25 Порядку №975).
При цьому, як вже зазначалося позивач перед звільненням проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 та під час виконання бойових завдань одержав травмування: вибухової травми правого колінного суглобу, субтотального розриву задньої хрестоподібної зв'язки правового колінного суглобу, акубаротравматичного ураження лівого вуха без ушкодження барабанних перетинок, гострої лівобічної сенсоневральної приглухуватості зі сприйняттям ШМ до 05,0 м на праве вухо та 6,0 м на ліве вухо. Травма була отримана під час виконання бойового завдання, в районі населеного пункту Посад-Покровське, Херсонського району, Херсонської області. Противник здійснив артилерійський обстріл по позиціях підрозділу. Травмування отримано при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та пов'язане з виконанням обов'язків військової служби із захисту Батьківщини.
Отже, наявними документами підтверджено, що отримана позивачем травма пов'язана захистом Батьківщини. При цьому втрату працездатності 20% позивачу встановлено під час первинного огляду органами МСЕК - 03.05.2023.
Враховуючи, що позивач був звільнений з військової служби 18.12.2022, а ступінь втрати працездатності внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини було встановлено 03.05.2023, суд вважає, що відповідач дійшов помилкового висновку приймаючи рішення про відмову у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої положеннями ст.16 Закону №2011-XII, з підстав встановлення втрати працездатності у понад тримісячний термін після звільнення з військової служби. Оскільки днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата огляду, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (п. 3 Порядку №975).
У даному випадку датою первинного огляду позивача МСЕК значиться 03.05.2023, а тому встановлений строк не пропущений, оскільки у позивача саме з вказаної дати виникло право на отримання одноразової грошової допомоги.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що відповідачем не врахувано всі обставини під час розгляду питання про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, відповідно до статті 16 Закону № 2011-XII та згідно Порядку №975 та безпідставно відмовлено йому у призначенні оспорюваної допомоги.
Проаналізувавши встановлені обставини під час розгляду даної справи, суд дійшов висновку про безпідставність посилання відповідача на пропуск позивачем тримісячного строку звернення за одноразовою грошовою допомогою, так як відповідно до статті 16 Закону №2011-XII військовослужбовець має право на отримання одноразової грошової допомоги, в тому числі й після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби.
Крім того, слід зауважити, що встановлення законодавцем обмеженого строку є однією з умов дисциплінування фізичних осіб як учасників публічно-правових відносин при реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги. У випадку пропуску такого строку виключними підставами для визнання судом поважними причин такого пропуску може бути лише наявність об'єктивно непереборних обставин, які пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Разом з тим, це не означає, що зі збігом цього строку особа безумовно втрачає соціальні гарантії, які надані їй Законом, зокрема можливість реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у виключних випадках із застосуванням судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову).
Строк може вважатись присічним за умови, якщо особа протягом цього строку має можливість в будь-який час звернутися за захистом своїх соціальних прав, а саме, права на отримання грошової виплати; не вважається завершеним строк за умови об'єктивної відсутності можливості особи безперешкодного звернення за захистом відповідного соціального права; таке обмеження буде порушенням права особи на соціальне забезпечення та проявом дискримінації.
Даний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладено у постанові від 15.11.2023 у справі №160/11386/20
Серед іншого, слід звернути увагу на той факт, що в оскаржуваному рішенні відповідач не заперечує, що травма позивача, пов'язана саме із захистом Батьківщини.
Частиною другою статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Більш того, необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 №5-рп/2002).
Аналіз встановлених обставин справи та викладеного правового обґрунтування дає підстави для висновку, що твердження відповідача про відсутність правових підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги є безпідставними та необґрунтованими.
У той час, у ході судового розгляду справи встановлено, що інших підстав для відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги в протоколі №9/в засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.07.204 не значиться та не наведено.
Суд вважає, що позивач об'єктивно не мав можливості отримання відповідної довідки МСЕК у строки, визначені законодавством, оскільки не мав змоги вплинути на строк проведення огляду, а тому не має зазнавати негативних наслідків від того, що медичний огляд не відбувся у межах тримісячного строку.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.04.2024 у справі №540/3059/20.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України в особі Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 в адміністративній справі №160/25946/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 15 квітня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 21 квітня 2025 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова