Справа № 500/1437/25
05 травня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугою років з урахуванням 5%, внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ до грошового забезпечення, тобто в розмірі 64% відповідних сум грошового забезпечення;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2016 пенсії за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням 5%, внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ до грошового забезпечення, тобто в розмірі 64% відповідних сум грошового забезпечення.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), в розмірі 59% грошового забезпечення. На переконання позивача, у зв'язку з внесенням змін Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015 № 900-VIII (далі - Закон № 900-VIII) до ст.63 Закону №2262-XII у нього виникло право на перерахунок пенсії з 01.01.2016 у розмірі 58% грошового забезпечення на підставі ст.13 Закону № 2262-XII, оскільки його звільнено з військової служби в запас за станом здоров'я. При цьому, юридично визначальним у спірних правовідносинах є сам факт захворювання, яке спричинило подальшу непридатність до проходження служби, що було установлено у передбачений спосіб та зафіксовано у свідоцтві про хворобу. Проте Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, за результатами розгляду звернення позивача, відмовило в проведені йому перерахунку пенсії із включенням до розрахунку додатково 5%, тобто у розмірі 64%, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 20.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 20.03.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області отримало 21.03.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач у строк встановлений судом (п'ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) та станом на 05.05.2025 відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог. Клопотань про продовження процесуального строку також до суду не надходило.
Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII, розмір якої на момент призначення складав 59% грошового забезпечення.
Наказом начальника Збаразької виправної колонії (№63) Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області №32 о/с від 05.05.2010 у відповідності з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнити: у запас Збройних Сил України за п.63 "ж" (за власним бажанням) старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки Збаразької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області (№63), 05.05.2010. Вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить: 16 років 10 місяців 06 днів, у пільговому обчисленні 23 роки 09 місяців 04 дні. Підстава: рапорт ОСОБА_1 , подання.
Наказом начальника Збаразької виправної колонії (№63) Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області №52 о/с від 05.07.2010 внесено часткову зміну пункту наказу Збаразької виправної колонії (№63) №32 о/с від 05.05.2010 в частині звільнення старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 , молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки Збаразької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області (№63) звільнено в запас за п."б" (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Підстава: свідоцтво про хворобу №174 від 22.06.2010.
Позивач звернувся із письмовою заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із проханням про проведення йому перерахунку та виплати пенсії із включенням до розрахунку додатково 5% у зв'язку з внесенням змін Законом №900-VIII до ст.63 Закону №2262-XII, тобто у розмірі 64% від відповідних сум грошового забезпечення, за результатами розгляду якої листом від 26.02.2025 №1301-1090/О-02/8-1900/25 відмовлено в перерахунку пенсії.
Вважаючи такі дії суб'єкта владних повноважень протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Пунктом "а" ч.1 ст.13 Закону №2262-ХІІ (у редакції на час призначення пенсії позивачу) визначено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону №2232-XII (в редакції на час виникнення спірних відносин) звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до п.62 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 №114 (в редакції чинній на момент призначення пенсії, далі - Положення №114) звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться: а) у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
Згідно з п."б" ст.64 Положення №114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.
Відповідно до п."б" ст.65 Положення № 114 особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби за рішенням військово-лікарської комісії, винесеним до звільнення особи із служби.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що звільнення зі служби в запас і у відставку є різними формами звільнення та пов'язані з настанням різних обставин.
Звільнення у запас через хворобу здійснюється у випадку недосягнення особою віку, встановленого Законом № 2232-XII для перебування у запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я непридатні до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатні 2-го ступеня). Натомість звільнення у відставку через хворобу здійснюється щодо осіб, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
З матеріалів справи видно, що позивача звільнено з військової служби в запас за станом здоров'я наказом начальника Збаразької виправної колонії (№63) Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області №32 о/с від 05.05.2010.
На момент як призначення позивачу пенсії, так звільнення з військової служби в запас за станом здоров'я, п."а" ч.1 ст.13 Закону № 2262-XII діяв в редакції Закону від 04.02.1994 №3946-12, за змістом якої пенсії за вислугу років військовослужбовцям призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 відсотків, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. За кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
З огляду на викладене, оскільки розмір 55% грошового забезпечення при обрахуванні пенсії застосовується для осіб, які звільнені у відставку за віком або за станом здоров'я, суд дійшов висновку, що позивачу, який звільнений в запас, вірно встановлено пенсію у розмірі 50% відповідних сум грошового забезпечення та додатково за кожний рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення.
Крім того, за правилами ст.63 Закону № 2262-XII (у редакції Закону №900-VIII) пенсії перераховують у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Водночас з 01.01.2016 не відбулось підвищення чи ведення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" внесено зміни в п."а" ч.1 ст.13 Закону № 2262-XII та розширено коло осіб, яким призначається пенсія на підставі п."а" ч.1 ст.13 цього Закону за рахунок осіб, звільнених зі служби в поліції на підставі п.2, 3 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Як встановлено у справі, що розглядається, позивач звільнений з військової служби в запас за станом здоров'я 05.05.2010, службу в поліції не проходив, а отже, норма ст.13, яка набрала чинності з 07.11.2015 на позивача не розповсюджується.
Таким чином, передбачені ст.63 Закону №2262-XII підстави для перерахунку раніше призначених пенсій не настали.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.11.2019 у справі №806/1369/18, від 05.02.2021 у справі №1.380.2019.000262.
За сукупністю встановлених обставин, в межах даних правовідносин суд не вбачає протиправних дій або бездіяльності відповідача, які б могли стати підставою для задоволення позову та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 64% від грошового забезпечення, позаяк норми, на які посилається позивач не підлягають застосуванню до останнього, та визнає такими, що відповідають вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ч.2 ст.2 КАС України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05 травня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м.Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).
Головуючий суддя Мандзій О.П.