Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 травня 2025 року Справа№200/1093/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення №051330002797 від 18.12.2024 року та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення №051330002797 від 18.12.2024 року та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії призначеної з 14.12.2021 за віком на загальних умовах відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач зауважила, що 05.10.2023 припинено державну службу та вона була звільнена з посади за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію. Після звільнення позивач 10.10.2023 звернулася через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії - перехід на пенсію, а саме з пенсії за віком, призначену відповідно до Закону України №1058, на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу». Рішенням № 051330002797 від 16 жовтня 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві відмовило позивачу у перерахунку пенсії, тобто в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи 20 років. Вищезазначене рішення оскаржене до Донецького окружного адміністративного суду. В свою чергу рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2023 року №200/6755/23, яке набрало законної сили 30.04.2024 року: визнано протиправним та скасовано рішення № 051330002797 від 16 жовтня 2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, яким відмовлено позивачу у переході з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 889-VІІІ та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» починаючи з 10.10.2023 року зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 09.11.1993 року по 01.05.2016 року в органах податкової служби. Позивач закцентувала свою увагу на тому, що в описовій частині рішення суду від 27.12.2023 року було зазначено: «Стосовно вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача здійснити розрахунок розміру пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 10.10.2023 року №48/05-99-10-02 та № 49/05-99-10- 02, виданих Головним управлінням ДПС у Донецькій області, суд зазначає, що відповідачем відомості, наведені у вказаних довідках не оцінювались, а тому така вимога є передчасною та задоволенню не підлягає.», з урахуванням наведеного вона була змушена повторно звернутися до Головного управління ДПС у Донецькій області із заявою про видачу довідок про заробітну плату. В свою чергу - 11.12.2024 року нею була надана нова заява щодо перерахунку пенсії «Перехід на пенсію за іншим Законом», а саме на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2023 у справі 200/6755/23 про зарахування стажу до державної служби (період роботи з 09.11.1993 по 01.05.2016 року в органах податкової служби), та довідок Головного управління ДПС у Донецькій області Державної податкової служби України станом на грудень 2023 року від 06.12.2024 року (№125/05-99-10-02 та №126/05-99-10-02). Позивач зазначила, що за принципом екстериторіальності її заява від 11.12.2024 року розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), який продублював рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яке прийнято на підставі рішення суду від 27.12.2023 року у справі 200/6755/23 та заяви про перерахунок пенсії від 10.10.2023. Позивач зауважила, що її заяву від 11.12.2024 року № 15292 по суті не розглянули взагалі, довідки (довідку про складові заробітної плати для державного службовця та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців), надані до нової заяви не розглянули та не врахували й прийняли необґрунтоване рішення № 051330002797 від 18.12.2024, в якому зазначено, що відповідачем щодо виконання рішення суду є Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що є не тільки порушенням її прав (права на звернення до органів Пенсійного фонду із заявою щодо призначення, перерахунку, реалізація цього права в будь-якому місті України, розгляд за принципом екстериторіальності, прийняття обґрунтованого рішення щодо поданої заяви), але і нівелює застосування самого Конституційного принципу обов'язковості судового рішення. Позивач звернула увагу на те, що в заяві від 11.12.2024 року вона не просила розглядати заяву від 10.10.2023, а тільки зазначила про те, що рішенням суду від 27.12.2023 року зараховано стаж до державної служби (період роботи з 09.11.1993 по 01.05.2016 року в органах податкової служби) та надала довідки про заробітну плату для прийняття рішення про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням вищезазначених довідок про заробітну плату. Позивач зауважила, що з рішенням №051330002797 від 18 грудня 2024 року вона повністю не згодна, вважає його протиправним, прийнятим з порушенням норм законодавства.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надало відзив на позовну заяву, в якому окрім зазначеного клопотання про закриття провадження по справі №200/1093/25 та мотивуванням цього закриття, зазначило наступне, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з 14.12.2021 року, та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2023 року №200/6755/23 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести позивача з 10.10.2023 року на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про Державну службу» зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 09.11.1993 по 01.05.2016 року в органах податкової служби. Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві 13.05.2024 року винесли рішення №051330002797 про відмову в перерахунку згідно рішення суду, так як розмір за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» становить 2093,00 грн., а розмір пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» складає 12574,36 грн., а отже проводити перерахунок пенсії недоцільно. Відповідач зауважив, що згідно форми РС-право сформованої 26.02.2025 зазначено алгоритм розрахунку: «Пенсія за віком (ЗУ №1058)», що свідчить про не переведення на даний час позивача згідно рішення суду від 27.12.2023 року №200/6755/23 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про Державну службу», тому не можливо провести перерахунок пенсії позивача з врахуванням довідок про складові заробітної плати для державного службовця від 06.12.2024 року №125/05-99-10-02 та від 06.12.2024 №126/05-99-10-02, оскільки позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розрахунок пенсії позивача за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» відповідач надати не має можливості, оскільки відповідачем щодо виконання рішення суду від 27.12.2023 року №200/6755/23 є Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які в свою чергу робили перерахунок згідно рішення від 13.05.2024 №051330002797.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2025 у задоволенні заяви представника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про закриття провадження по справі, зазначене у відзиві на позовну заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення №051330002797 від 18.12.2024 року та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Про відкриття провадження у справі, позивач та відповідач були повідомлені належним чином, відповідно до наявної у них реєстрації кабінету електронного суду, про що свідчить відповідна відмітка, де в графі «доставлено» зазначена дата 24.02.2025.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Як вже було встановлено судом та зазначено у рішенні Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/6755/23 від 27 грудня 2023 року: - « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області 09 липня 1997 року.
Наказом в.о. начальника Головного управління ДПС у Донецькій області від 02.10.2023 року №383-о припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора Костянтинівського відділу інформаційних технологій управління інформаційних технологій за власним бажанням, у зв'язку із виходом на пенсію.
10.10.2023 року позивач, через веб-портал, звернулась до Пенсійного фонду із заявою про перехід з пенсії за віком , призначену відповідно до Закону України № 1058, на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу».
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві для розгляду заяви позивача від 10.10.2023 року.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16.10.2023 року № 051330002797 відмовлено ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» у зв'язку з тим, що станом на 01.05.2016 заявниця не мала не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.
Не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
[…].
Як свідчать матеріали справи, підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» пенсійним органом визначена відсутність у неї необхідного стажу державної служби, оскільки до стажу державної служби періоду її робота на посадах в органах місцевого самоврядування не зараховується.
Відмовляючи у призначенні позивачу пенсії відповідно до ст. 37 Закону України Про державну службу, відповідач не вказав, які періоди роботи та з яких підстав не були зараховані позивачу до стажу державної служби.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_2 від 26.11.1984 року, позивач працювала:
з 09.11.1993 по 31.12.1993 - контролер-ревізор I категорії Державної податкової інспекції по м. Дзержинську;
з 01.01.1994 по 31.01.1995 - державний податковий інспектор-спеціаліст по комп'ютерам Державної податкової інспекції по м. Дзержинську;
з 01.02.1995 по 31.07.1995 - старший державний податковий інспектор-спеціаліст по комп'ютерам Державної податкової інспекції по м. Дзержинську;
з 01.08.1995 по 13.11.1995 - в.о.начальника відділу обробки інформації та комп'ютеризації Державної податкової інспекції по м. Дзержинську;
з 14.11.1995 по 25.11.1996 - начальник відділу обробки інформації та комп'ютеризації Державної податкової інспекції по м. Дзержинську;
з 26.11.1996 по 24.02.1997 - в.о.начальника відділу комп'ютеризації Державної податкової адміністрації у м. Дзержинську;
з 25.02.1997 по 30.04.1998 - начальник відділу комп'ютеризації Державної податкової адміністрації у м. Дзержинську;
з 01.05.1998 по 05.06.2000 - начальник відділу інформатизації Державної податкової інспекції у м. Дзержинську;
з 06.06.2000 по 24.06.2002 - начальник відділу автоматизованого адміністрування податків Державної податкової інспекції у м. Дзержинську;
з 25.06.2002 по 31.07.2003 - начальник управління інформатизації та обліку Державної податкової інспекції у м. Дзержинську (наказ від 25.06.2002 №33.1- л) ;
з 01.08.2003 по 18.11.2003 - в.о. начальника відділу автоматизації процесів оподаткування Державної податкової інспекції у м. Дзержинську;
з 19.11.2003 по 31.12.2004 - начальник відділу автоматизації процесів оподаткування Державної податкової інспекції у м. Дзержинськ;
з 04.01.2005 по 08.09.2005 - завідувач сектору обліку платників податків Дзержинського відділення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції;
з 09.09.2005 по 31.03.2006 - головний державний податковий інспектор відділу інформатизації процесів оподаткування Горлівської об'єднаної державної податкової;
з 01.04.2006 по 14.05.2006 - в.о. начальника відділу інформатизації процесів оподаткування Державної податкової інспекції у м. Дзержинську;
з 15.05.2006 по 05.03.2012 начальник відділу інформатизації процесів оподаткування Державної податкової інспекції у м. Дзержинську;
з 06.03.2012 по 31.07.2013 - начальник відділу інформатизації та обліку платників податків Державної податкової інспекції у м. Дзержинську Донецької області Державної податкової служби;
з 01.08.2013 по 03.08.2015 - завідувач сектору IT та обліку платників податків Дзержинського відділення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області;
з 04.08.2015 по 29.02.2016 - завідувач сектору IT Дзержинського відділення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області;
з 01.03.2016 по 04.05.2016 - головний державний інспектор Дзержинського відділення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області;
з 05.05.2016 по 11.05.2017- головний державний інспектор Дзержинського відділення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області;
з 12.05.2017 по 16.10.2018 - головний державний інспектор Торецького відділення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області;
з 17.10.2018 по 21.11.2018 - старший державний інспектор Костянтинівського відділу адміністрування податків i зборів з фізичних ociб Костянтинівсько-Дружківського управління Головного управління ДФС у Донецькій області;
з 22.11.2018 по 01.10.2019 - старший державний інспектор Торецької державної податкової інспекції Костянтинівсько-Дружківського управління Головного управління ДФС у Донецькій області;
з 02.10.2019 по 03.08.2020 - старший державний інспектор Торецької державної податкової інспекції Костянтинівсько-Дружківського управління Головного управління ДПС у Донецькій області;
з 04.08.2020 по 09.09.2020 - старший державний інспектор Костянтинівської державної податкової інспекції Костянтинівсько-Дружківського управління Головного управління ДПС у Донецькій області;
з 10.09.2020 по 21.01.2021 - старший державний інспектор Костянтинівської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Донецькій області;
з 22.01.2021 по 07.06.2021 - старший державний інспектор Костянтинівської державної податкової інспекції Головного yпpaвлiння ДПС у Донецькій області;
з 08.06.2021 по 07.11.2022 - головний державний інспектор Костянтинівського сектору електронних сервісів управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Донецькій області;
з 08.11.2022 по 05.10.2023 головний державний інспектор Костянтинівського відділу інформаційних технологій управління інформаційних технологій.
Також в зазначеній вище трудовій книжці наявні записи про присвоєння позивачу спеціальних звань:
- 21.11.1994 - присвоєно спеціальне звання - інспектор податкової служби ІІІ рангу (Запис 11);
- 04.01.1998 - присвоєно спеціальне звання - інспектор податкової служби ІІ рангу (Запис 14);
- 25.02.2002 - присвоєно спеціальне звання - інспектор податкової служби І рангу (Запис 18);
- 07.10.2004 - присвоєно спеціальне звання - радник податкової служби ІІІ рангу (Запис 22);
- 08.10.2007 - присвоєно спеціальне звання - радник податкової служби ІІ рангу (Запис 29);
- 01.08.2013 -присвоєно 11 ранг державного службовця в межах 6 категорії посад державних службовців (Запис 32);
- 31.12.2013 - присвоєно спеціальне звання - радник податкової та митної служби ІІ рангу (Запис 33);
- 02.10.2019 - присвоєно 5 ранг державного службовця (Запис 49)
Записи у трудовій книжці за спірний період здійснені належним чином та не мають дефектів їх вчинення, що не заперечується відповідачем.
01.03.1994 року позивачем прийнята присяга державного службовця (запис №10).
Отже, стаж державної служби позивача складає 29 років 10 місяців 26 днів.
Суд зазначає, що стаття 25 Закону № 3723-XII («Класифікація посад») не передбачає зарахування до стажу державної служби періоду роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби. Поряд із цим, зарахування проходження військової служби до цього стажу передбачається актами Кабінету Міністрів України.
Так, відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 (який діяв до 01.05.2016р.) до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Крім того, відповідно до пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".
При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Враховуючи викладені обставини, суд доходить висновку про необхідність включення спірних періодів роботи позивача згідно відомостей трудової книжки позивача до стажу державної служби, що враховується при призначенні пенсії.
Присвоєння посадовим особам податкових органів спеціальних звань, а не рангів державного службовця, не скасовує викладених вище положень щодо включення спірних періодів роботи до стажу державної служби.
Таким чином, оскільки позивач досягла пенсійного віку встановленого ст. 26 Закону №1058 (60 років), має наявний страховий стаж, при цьому позивач має стаж на посаді державної служби станом на момент звернення більше 10 років, суд доходить висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком згідно зі ст. 37 Закону №3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії за віком, призначеної їй відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону №3723-XII.
Вказаний висновок суду відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленому у постанові від 13.02.2019р. у справі № 822/524/18.
Висновки Великої Палати Верховного Суду в цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України з вимогами призначити пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723.
Відповідно до частини 3 статті 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, що відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про протиправність відмови відповідача у переведенні позивача з пенсії за віком, призначеної згідно Закону №1058 на пенсію за віком державного службовця, у зв'язку із чим рішення Головного управління належить визнати протиправним та скасувати.
[…].
У даному випадку відповідно до матеріалів справи, спірне рішення про відмову в призначенні пенсії прийнято саме Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві, отже, саме цей територіальний орган розглянув подану позивачем заяву з документами по суті.
За наведених обставин, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, враховуючи те, що саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято спірне рішення суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом:
- визнання протиправним та скасування Рішення № 051330002797 від 16 жовтня 2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві яким відмовлено ОСОБА_1 у переході з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 889-VIII;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» починаючи з 10.10.2023 року зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 09.11.1993 року по 01.05.2016 року в органах податкової служби.
Стосовно вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача здійснити розрахунок розміру пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 10.10.2023 року №48/05-99-10-02 та № 49/05-99-10-02, виданих Головним управлінням ДПС у Донецькій області, суд зазначає, що відповідачем відомості, наведені у вказаних довідках не оцінювались, а тому така вимога є передчасною та задоволенню не підлягає.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.12.2023 року по справі №600/947/23-а.
[…].».
Відповідно до приписів ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/6755/23 від 27 грудня 2023 року було вирішено: позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення № 051330002797 від 16 жовтня 2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві яким відмовлено ОСОБА_1 у переході з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 889-VIII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» починаючи з 10.10.2023 року зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 09.11.1993 року по 01.05.2016 року в органах податкової служби.
В решті позовних вимог відмовити.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду по справі №200/6755/23 від 30.04.2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі № 200/6755/23 залишено без змін.
З урахуванням наведеного, рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/6755/23 від 27.12.2023 року набрало законної сили - 30.04.2024 року відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду.
Обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи №200/1093/25.
Судом було встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2023 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2024 року за позовною заявою позивача по справі №200/6755/23 було повторно розглянуто заяву позивача від 10.10.2023 про перерахунок пенсії та прийнято рішення про відмову у здійсненні такого перерахунку від 13.05.2024 року №051330002797, наступного змісту: - «[…]. Донецький окружний адміністративний суд від 27 грудня 2023 зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» починаючи з 10.10.2023 року зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 09.11.1993 року по 01.05.2016 року в органах податкової служби. Станом на дату перерахунку гр. ОСОБА_1 отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 12574,36 грн. Оскільки в результаті перерахунку зменшується розмір пенсії та становить 2093,00 грн., проводити перерахунок пенсії недоцільно. Враховуючи зазначене, гр. ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії.».
В якості доказів відповідачем по справі було надано копію рішення про відмову в перерахунку пенсії №051330002797 від 26.11.2024 року прийнятим Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області, що не є спірним в даній справі, з урахуванням наведеного суд дійшов до висновку не зазначати наведене Головним управлінням в даному рішенні.
Позивач зазначив у своїй позовній заяві наступне: - «В описовій частині рішення ДОАС від 27.12.2023 зазначено: «Стосовно вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача здійснити розрахунок розміру пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 10.10.2023 року №48/05-99-10-02 та № 49/05-99-10- 02, виданих Головним управлінням ДПС у Донецькій області, суд зазначає, що відповідачем відомості, наведені у вказаних довідках не оцінювались, а тому така вимога є передчасною та задоволенню не підлягає. Тому я змушена була повторно звернутися до Головного управління ДПС у Донецькій області із заявою про видачу довідок про заробітну плату.».
Позивачем в якості доказів до позовної заяви були надані копії довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) виданої відповідно до Додатку №4 до Порядку ГУ ДПС у Донецькій області від 06.12.2024 року №125/05-99-10-02. Відповідно до якої заробітна плата позивача, яка працювала в Головному управлінні ДПС у Донецькій області на посаді головного інспектора заробітна плата станом на грудень 2023 року становить - 12 900,00 грн. На всі види оплати праці включені до довідки нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Довідка видана на підставі особових рахунків.
Також позивачем було надано копію довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби виданої відповідно до Додатку №6 до Порядку ГУ ДПС у Донецькій області від 06.12.2024 року №126/05-99-10-02 для призначення позивачу згідно з п.12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу». Відповідно до якої середні розміри надбавок позивача, премій та інших виплат за грудень 2023 року становить - 20 704,69 грн. На всі види оплати праці включені до довідки нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Довідка видана на підставі особових рахунків та розрахункової відомості.
Судом встановлено, що також не заперечується сторонами по справі, позивач 11.12.2024 року звернулася особисто до Головного управління ПФУ в Житомирській області (ВОГ №4) з заявою про перехід на пенсію за іншим Законом за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» додавши до заяви вищезазначені довідки отримані нею в ГУ ДПС у Донецькій області та копію рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/6755/23.
За принципом екстериторіальності вищезазначену заяву позивача було розглянуто - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії від 18.12.2024 року №051330002797.
В даному рішенні відповідач зазначив наступне: - «Відділом перерахунків пенсій №3 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянуто заяву № 15292 від 11.12.2024р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (пенсійна справа № 051330002797, РНОКПП НОМЕР_3 ), щодо перерахунку пенсії «Перехід на пенсію за іншим Законом», а саме на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». ОСОБА_1 під час звернення надала довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) ( додаток - 4) та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби ( додаток - 6) Головного управління ДПС у Донецькій області Державної податкової служби України станом на грудень 2023 року від 06.12.2024р. №№ 125/05-99-10-02, 126/05-99-10-02 відповідно. Заявниця працювала в органах державної податкової служби України (09.11.1993-01.05.2016р.р.) на посадах, за якими їй присвоювалися спеціальні звання. Робота на посадах за спеціальними званнями не зараховується до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону 889. ОСОБА_1 перебуває на обліку з 14.12.2021 року та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 10.10.2023 року заявниця звернулася із заявою № 2213 про проведення перерахунку пенсії щодо переходу з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Рішенням №051330002797 від 16.10.2023 року було відмовлено в перерахунку пенсії, у зв'язку з тим, що заявниця не мала не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2023р. №200/6755/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 з 10.10.2023 року на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про Державну службу» зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 09.11.1993 року по 01.05.2016 року в органах податкової служби. 13.05.2024 року було винесено рішення №051330002797 про відмову в перерахунку згідно рішення суду, так як розмір за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» становить 2093,00 грн., а розмір пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» складає 12574,36 грн., а отже проводити перерахунок пенсії недоцільно. З огляду на вищезазначене, прийнято рішення відмовити в перерахунку пенсії ОСОБА_1 за заявою № 15292 від 11.12.2024 року, оскільки відповідачем щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2023р. №200/6755/23 є Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві та в рішенні суду відсутні зобов'язання щодо врахування наданих довідок заробітної плати.».
З наявної в матеріалах справи копії заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 18.12.2024 року «Щодо необхідності доопрацювання звернення ОСОБА_1 » адресованої Головному управлінню пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому відповідач повідомив що з метою обґрунтованості та достовірності поданих для перерахунку пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» довідок «Про заробітну плату для обчислення пенсії» від 06.12.2024 №125/05-99-10-02, 126/05-99-10-02 виданих ГУ ДПС у Донецькій області позивачу, Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Житомирській області направило їх на перевірку (вихідний лист від 11.12.2024 року №0600-0207-9/154010). Відповідач в даній заяві просив другим етапом доопрацювати даний перерахунок з урахуванням результатів акту перевірки.
В матеріалах справи відсутні як акт проведеної перевірки так і доопрацювання з урахуванням результатів цієї перевірки.
В матеріалах справи копія розгляду скарги позивача Пенсійним фондом України від 17.02.2025 року адресованого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та м. Києві, в якій зазначено наступне: - «Розглянувши скаргу ОСОБА_1 від 22.12.2024 щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2023 у справі № 200/6755/23 (далі вебпортал Пенсійного фонду України за № ВЕБ-28000-Ф-С-24-205575 (вх. № 67513/І-2800-24 від 23.12.2024), та інформацію, надану листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.01.2025 № 0500-0202-5/1356, Пенсійний фонд України повідомляє. Частиною другою статті 14 та пунктом першим статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених зобов'язань, в установленому чинним законодавством порядку. Зміст мотивувальної й резолютивної частин рішення суду конкретизує встановлені судом зобов'язання, в межах яких органи Пенсійного фонду України виконують рішення судів. Рішенням суду від 27.12.2023 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» починаючи з 10.10.2023 року зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 09.11.1993 року по 01.05.2016 року в органах податкової служби. На виконання рішення суду від 27.12.2023 до стажу державної служби зараховано вказаний вище період роботи. Стаж державної служби станом на 01.05.2016 складає 22 роки 5 місяців. У випадках, коли зобов'язання, що покладені судовим рішенням на органи Пенсійного фонду України, не визначають окремого порядку призначення пенсії, призначення здійснюється з урахуванням вимог чинного законодавства. Пунктами 10, 12 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 889) передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016) займали посади державної служби та мали не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, та особи, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. При обчисленні пенсії відповідно до Закону № 889 враховується заробітна плата, отримана на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб відповідно до Закону України «Про державну службу» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (зі змінами). В трудовій книжці ОСОБА_1 є записи про присвоєння з 02.10.2019 рангу державного службовця. До заяви від 10.10.2023 про переведення на пенсію відповідно до Закону № 889 ОСОБА_1 надала довідки про складові заробітної плати від 10.10.2023 № 49/05-99-10-02 (посадовий оклад, надбавка за ранг та надбавка за вислугу років), № 50/05-99-10-02 (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за період з жовтня 2018 року по вересень 2023 року) та № 48/05-99-10-02 (про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби), видані Головним управлінням ДПС у Донецькій області. Для врахування при обчисленні пенсії заявниці наданих довідок необхідно перевірити, за який період здійснювалась оплата праці на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, в тому числі виплата за ранг державного службовця. За результатами перевірки слід повернутися до порядку виконання рішення суду від 27.12.2023 з урахуванням долучених до заяви від 10.10.2023 довідок про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця. Про результати проведеної роботи повідомити заявницю.».
Отже, вищенаведеним підтверджується те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/6755/23 від 27.12.2023 року до стажу державної служби позивача було зараховано період роботи з 09.11.1993 по 01.05.2016 роки та стаж державної служби станом на 01.05.2016 року складає 22 роки 5 місяців.
Судом встановлено з наявної в матеріалах справи копії перерахунку пенсії дата-час розрахунку: 25.02.2025 року, що позивач станом на 01.03.2025 року продовжує отримувати пенсію призначену їй відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що не заперечується сторонами по справі.
У своїй позовній заяві Позивач зазначила: - «[…]. 11.12.2024 року мною була надана нова заява щодо перерахунку пенсії «Перехід на пенсію за іншим Законом» , а саме на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2023 у справі 200/6755/23 про зарахування стажу до державної служби (період роботи з 09.11.1993 року по 01.05.2016 року в органах податкової служби), та довідок Головного управління ДПС у Донецькій області Державної податкової служби України станом на грудень 2023 року від 06.12.2024 р.( №125/05-99-10-02 та №126/05-99-10-02). […], але Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в порушенні вимог Закону України від 09.07.2003 року № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон України № 1058), Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1: продублювало рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яке прийнято на підставі рішення ДОАС від 27.12.2023 у справі 200/6755/23 та заяви про перерахунок пенсії від 10.10.2023; заяву від 11.12.2024 року № 15292 по суті не розглянули взагалі, довідки (довідку про складові заробітної плати для державного службовця та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців), надані до нової заяви не розглянули та не врахували; прийняте необґрунтоване рішення № 051330002797 від 18.12.2024, в якому зазначено, що відповідачем щодо виконання рішення суду є Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що є не тільки порушенням моїх прав (права на звернення до органів Пенсійного фонду із заявою щодо призначення, перерахунку, реалізація цього права в будь-якому місті України, розгляд за принципом екстериторіальності, прийняття обґрунтованого рішення щодо поданої заяви), але і нівелює застосування самого Конституційного принципу обов'язковості судового рішення. Звертаю увагу суду, що в заяві від 11.12.2024 я не просила розглядати заяву від 10.10.2023. Я зазначила про те, що Рішенням ДОАС від 27.12.2023 зараховано стаж до державної служби (період роботи з 09.11.1993 року по 01.05.2016 року в органах податкової служби) та надала довідки про заробітну плату для прийняття рішення про переведення мене на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням вищезазначених довідок про заробітну плату. Із рішенням № 051330002797 від 18 грудня 2024 року я повністю не згодна, вважаю його протиправним, прийнятим з порушенням норм законодавства […].».
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Питання наявності у позивача права на переведення її з пенсії за віком призначеної відповідно до приписів Закону України №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до приписів Закону України №3723-ХІІ було вже вирішено під час розгляду справи №200/6755/23 Донецьким окружним адміністративним судом від 27.12.2023 року, відповідно до зазначеного в мотивувальній частині висновку якого вказано: - «Таким чином, оскільки позивач досягла пенсійного віку встановленого ст. 26 Закону №1058 (60 років), має наявний страховий стаж, при цьому позивач має стаж на посаді державної служби станом на момент звернення більше 10 років, суд доходить висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком згідно зі ст. 37 Закону №3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії за віком, призначеної їй відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону №3723-XII.».
Суд вже зазначав, що відповідно до приписів ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням вищенаведеного, а також вже встановленим раніше судом права позивача на переведення її на пенсію за віком відповідно до приписів Закону України «Про державну службу», суд вважає за доцільним не дублювати положення норм законодавства про наявність такого права.
В свою чергу, позовна вимога позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити розрахунок розміру пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 10.10.2023 року №48/05-99-10-02 та № 49/05-99-10-02, виданих Головним управлінням ДПС у Донецькій області, у задоволенні якої Донецьким окружним адміністративним судом було відмовлено враховуючи, «що відповідачем відомості, наведені у вказаних довідках не оцінювались, а тому така вимога є передчасною та задоволенню не підлягає. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.12.2023 року по справі №600/947/23-а.».
Судом було встановлено, що також підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві при повторному розгляді заяви позивача від 10.10.2023 року було відмовлено у переведенні на пенсію та обрахунку даної пенсії, оскільки: - «Станом на дату перерахунку гр. ОСОБА_1 отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 12574,36 грн. Оскільки в результаті перерахунку зменшується розмір пенсії та становить 2093,00 грн., проводити перерахунок пенсії недоцільно. Враховуючи зазначене, гр. ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії.».
Позивач, звертаючись із заявою про перехід на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону №3723-XII від 11.12.2024 року, надала копію рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/6755/23 від 27.12.2023 року, яким підтверджено наявність цього права та надала нові довідки видані ГУ ДПС у Донецькій області від 06.12.2024 року №125/05-99-10-12 та №126/05/99-10-12.
Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду в Запорізькій області взагалі не було надано оцінці як наявності права на перехід на інший вид пенсії так і не було розглянуто нові довідки надані позивачем щодо отриманої нею заробітної плати та інших видів доплат.
Відповідач, приймаючи рішення про відмову у перерахунку пенсії від 18.12.2024 року №051330002797 зазначив, що: «З огляду на вищезазначене, прийнято рішення відмовити в перерахунку пенсії ОСОБА_1 за заявою № 15292 від 11.12.2024 року, оскільки відповідачем щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2023р. №200/6755/23 є Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві та в рішенні суду відсутні зобов'язання щодо врахування наданих довідок заробітної плати.».
Суд не може з цим погодитись, оскільки рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/6755/23 від 27.12.2023 року було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати позивачу спірний період та перевести позивача з одного виду на інший вид пенсії, при чому не було зобов'язано відповідача врахувати довідки про заробітну плату та інші види доплат видані на той час ГУ ДПС у Донецькій області.
Слід констатувати той факт, що виконуючи рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві й було фактично виконано це рішення у межах обов'язку покладеного ним під час розгляду, та розраховуючи розмір пенсійної виплати позивача без врахування вищезазначених довідок й встановивши зменшення розміру пенсійної виплати, відповідачем по справі №200/6755/23 було відмовлено у переведенні на інший вид пенсії у зв'язку з недоцільністю.
В даному ж випадку позивач вважаючи, що питання про право на переведення її на інший вид пенсії підтверджене рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/6755/23 та отримавши нові довідки повторно звернулася до територіальних органів ПФУ, надавши як копію рішення суду так і нові довідки про її заробітну плату та інші види доплат для відповідного розрахунку її пенсії.
В свою чергу, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області замість належного розгляду заяви позивача з наданням оцінці довідкам, які були додані позивачем до заяви, а також враховуючи у неї наявність підтвердженого права на переведення її з одного виду пенсії на інший встановленого за наслідком розгляду справи №200/6755/23 зазначило лише, що відповідачем по цій справі є інше Головне управління та те, що в рішенні суду відсутні зобов'язання щодо врахування наданих довідок заробітної плати.
Суд зауважує, що рішення суб'єкта владних повноважень мають ґрунтуватися на оцінці всіх фактичних обставин, що мають значення для об'єктивного вирішення питання в межах дискреційних повноважень такого суб'єкта. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати, як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а за конкретними обставинами.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним рішення відповідача від 18.12.2024 №051330002797 та як наслідок скасувати це рішення, враховуючи, що воно прийнято не на підставі Конституції та законодавства України.
Таким чином позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача перевести її з пенсії за віком згідно із статтею 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року з дати звернення із відповідною заявою - з 11.12.2024, в цій частині позовні вимоги позивача теж підлягають задоволенню, оскільки рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/6755/23 від 27.12.2023 року встановлена наявність у неї усіх вимог: - «Таким чином, оскільки позивач досягла пенсійного віку встановленого ст. 26 Закону №1058 (60 років), має наявний страховий стаж, при цьому позивач має стаж на посаді державної служби станом на момент звернення більше 10 років, суд доходить висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком згідно зі ст. 37 Закону №3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії за віком, призначеної їй відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону №3723-XII.».
Щодо позовних вимог позивача в частині здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 06.12.2024 №125/05-99-10-02 та №126/05-99-10-02 виданих Головним управлінням ДПС у Донецькій області, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 90 Закону України «Про державну службу» пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці», основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 50 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державного службовця складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 6) премії (у разі встановлення). За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать: 1) премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності; 2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу; 3) місячна або квартальна премія за належне виконання умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення). При цьому загальний розмір премій, передбачених пунктом 2 цієї частини, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік.
Пунктом 1 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622, визначено пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно п. 4, 5, 6 Порядку № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, має враховуватися при обчисленні розміру пенсії, оскільки як перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, а саме, за наведених обставин ст. 41 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на обчислення пенсії державного службовця у порядку ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, із врахуванням усіх складових її заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Конституційний Суд України у рішенні № 20-рп/2011 від 26.12.2011 зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Відповідач відмовляючи у переведенні та перерахунку пенсії, однією з підстав зазначає відсутність вказівки на обов'язковість врахування довідок про складові заробітної плати у рішенні суду.
Водночас, при наявності довідок про складові заробітної плати позивача, відповідач повинен був обчислити заробіток позивача для розрахунку пенсії та відсутність зобов'язання про врахування довідок у рішенні суду не звільняє відповідача від обов'язку правильно визначити такий заробіток, керуючись діючим законодавством у галузі пенсійного забезпечення.
Слід зауважити, що суд у своїй справі №200/6755/23 зобов'язуючи відповідача зарахувати спірний період роботи позивача до стажу державної служби та переведенням з одного виду пенсії на інший вид пенсії, дійшов до висновку про передчасність позовної вимоги позивача в частині зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок наданих на час того звернення позивача з відповідною заявою.
В даному випадку, суд зауважує, що на підставі рішення позивачу було зараховано період роботи до стажу державної служби та встановлена наявність у неї права на переведення її на пенсію за віком відповідно до приписів Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ та в даному випадку Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області необхідно було розрахувати пенсійну виплату з урахуванням наданих нею довідок та перевести її на пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ.
Варто зазначити, що відповідачем по справі №200/1093/25 взагалі не було надано оцінці цим довідкам наданим позивачем до її заяви від 11.12.2024 року.
Суд дійшов до висновку, що складові заробітної плати, які зазначені у поданих позивачем довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, відповідають приписам чинного законодавства, а тому відповідач протиправно не здійснив перерахунок та виплату пенсії позивачу за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідки про заробітну плату державного службовця від 06.12.2024 № 126/05-99-10-02 та від 06.12.2024 № 125/05-99-10-02 починаючи з моменту звернення за переведенням на пенсію державного службовця, а саме з 11.12.2024 року.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту свого порушеного права, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 8 лютого 2022 року у справі № 160/6762/21 дійшов висновку, згідно якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
В постанові від 22.09.2022 року у справі № 380/12913/21 Верховний Суд сформулював визначення «ефективного правосуддя» та зазначив, що комплексний аналіз приписів КАС України дає суду підстави для висновку, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання. Всі ці складові можна охопити єдиним терміном «ефективне правосуддя», що виступає еталоном для оцінки судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб'єктів. Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Зазначені висновки також відповідають позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 18 жовтня 2018 року у справах №822/584/18, №806/1316/18, від 23 листопада 2018 року у справі №826/8844/16 та від 20 грудня 2018 року у справі №524/3878/16-а.
Водночас у постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18 Верховний Суд сформулював висновок, згідно якого у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, а також те, що підчас розгляду адміністративного спору судом встановлено наявність у позивача усіх необхідних умов для переведення з виду на вид та відповідного обрахунку з урахуванням наданих довідок, беручи до уваги приписи ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення №051330002797 від 18 грудня 2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести позивача на пенсію за віком згідно із статтею 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року з дати звернення із відповідною заявою - з 11.12.2024, та здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 06.12.2024 №125/05-99-10-02 та №126/05-99-10-02, виданих Головним управлінням ДПС у Донецькій області, з урахуванням висновків суду.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 15.02.2025 позивач за подання адміністративного позову сплатила 968,96 грн. судового збору.
Суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у розмірі 968,96 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 32, 139, 243 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (адреса: 69057, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.158-Б, ЄДРПОУ: 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення №051330002797 від 18.12.2024 року та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення №051330002797 від 18 грудня 2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ: 20490012).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ: 20490012) перевести ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на пенсію за віком згідно із статтею 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року з дати звернення із відповідною заявою - з 11.12.2024 та здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 06.12.2024 №125/05-99-10-02 та №126/05-99-10-02, виданих Головним управлінням ДПС у Донецькій області, з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (адреса: 69057, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.158-Б, ЄДРПОУ: 20490012) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 05 травня 2025 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець