05 травня 2025 рокуСправа №640/36522/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 , звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 05.04.2019 року (з врахуванням базового місяця - січня 2008 року);
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 05.04.2019 року (з врахуванням базового місяця - січня 2008 року);
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за період з 05.04.2019 року по день фактичної виплати індексації, без виключення сум відрахування на податки.
На обґрунтування позовної заяви зазначено, що на виконання вимог рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року по справі № 640/11843/20, позивачу була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 05 квітня 2019 року. При проведені перерахунку для нарахування індексації грошового забезпечення було визначено базовим місяцем січень 2016 року, хоча позивач вважає, що базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі № 640/36522/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
20 січня 2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій просив у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування зазначає, що Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України на виконання вимог рішення суду від 30.09.2021 по справі № 640/11843/20 сплачено індексацію в добровільному порядку в повному обсязі. Враховуючи пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1013 передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників, при цьому не стосувалось військовослужбовців.
Розпорядженням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2022 року було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №640/36522/21 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді.
За результатами автоматизованого розподілу справ від 25 травня 2022 року справу №640/36522/21 було розподілено судді Кармазіну О.А.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/36522/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі Закон № 2825-ІХ), який набрав чинності. 15 грудня 2022 року, відповідно до ст. 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/36522/21 передана на розгляд Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
31 січня 2025 року протоколом автоматизованого розподілу справу між суддями, справу № 640/36522/21 передано на розгляд судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кореневу А.О.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін, встановлено позивачу та відповідачу 15-ти денний строк для подання письмових пояснень, у яких відобразити актуальну інформацію по справі щодо предмета позову, з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини.
Станом на 30 квітня 2025 року від позивача та відповідача на адресу суду не надходили письмові пояснення, у яких відображена актуальна інформацію по справі щодо предмета позову, разом із доказами, які підтверджують обставини.
Суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що ОСОБА_1 в період з 01.01.2016 року по 05.04.2019 року проходив військову службу у Збройних Силах України.
На виконання вимог рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2021 року по справі №640/11843/20 позивачу було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 05 квітня 2019 року.
Однак, позивач зазначає, що при проведенні розрахунку, відповідачем було визначено базовий місяць індексації - січень 2016 року, а не січень 2008 року.
Не погоджуючись з такою протиправною діяльністю, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з такого.
Щодо визначення базового місяця індексації, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1цього Порядку.
У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.
Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.
Отже, місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, є базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року в справі № 825/565/17, від 23 вересня 2020 року в справі №620/3282/18, що враховується судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 (далі - Постанова № 1294), якою було затверджено схеми посадових окладів.
Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.
Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018.
Таким чином, місяцями, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.
Тобто з 01.01.2016 місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, починаючи з 01.01.2016 по 28.02.2018, повинен був застосовувати січень 2008 року як місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з січня 2016 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені Порядком № 1078.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10.09.2020 року у справі № 200/9297/19-а, де Верховним Судом прямо вказано, що базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 має застосовуватись січень 2008 року.
В постановах від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 12.05.2022 у справі № 200/7006/21 Верховний Суд також зазначив, що відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року до встановлення нових розмірів посадових окладів військовослужбовців в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.
Таким чином позовні вимоги в цій частини підлягають задоволенню, зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008.
У той же час вимога позивач про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з 01 березня 2018 року по 05.04.2019 року із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, не підлягає задоволенню.
Оскільки, постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 р. № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01 березня 2018 року, а відтак після 01 березня 2018 року змінено базовий місяць для проведення індексації та обчислення індексації повинно здійснюватись з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008, а з 01.03.2018 по 05.04.2019 року - березень 2018 року.
Вирішуючи питання нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за період з 05.04.2019 року по день фактичної виплати індексації, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
За змістом частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України обов'язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов'язку. І саме з цією обставиною пов'язаний період, протягом якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Всі суми, належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. В разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
Вказані висновки узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 620/1982/19.
У постанові Верховного Суду від 12.08.2020 в адміністративній справі № 400/3151/19 викладено висновок, згідно з яким лише після проведення фактичного розрахунку (виплати всіх сум, що належать звільненому працівникові) починається перебіг строку, визначеного частиною першої статті 233 КЗпП України.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 у справі №810/451/17 зазначено, що за змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов'язку. І саме з цією обставиною пов'язаний період, протягом якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.
Виходячи із системного тлумачення положень статей 116, 117 КЗпП України, враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року в справі № 4-рп/2012, а також правові позиції Великої Палати Верховного Суду, наведені вище, можна дійти висновку, що з моменту звільнення у роботодавця виникає обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити працівникові всі суми, що йому належать. Якщо роботодавець не виконує цей обов'язок, він вчиняє триваюче правопорушення, відповідальність за яке визначена статтею 117 КЗпП України. Припиненням такого правопорушення є проведення фактичного розрахунку, тобто, реальне виконання цього обов'язку (виплата всіх сум, що належать звільненому працівникові) (висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 12.08.2020 в справі №400/3151/19).
Відтак, лише на момент припинення вказаного правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог. При цьому, для того щоб права працівника на виплату йому середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні вважалися порушеними закінченим складом правопорушення, суду необхідно встановити такі юридично значимі обставини як: 1) невиплата належних працівнику при звільненні сум; 2) проведення із ним остаточного розрахунку.
Факт проведення остаточного розрахунку дасть можливість для встановлення обсягу порушених прав.
В даній справі повного розрахунку з позивачем на теперішній час не проведено, про що позивач самостійно зазначає у позовній заяві.
Оскільки у правовідносинах які є спірними, щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення позивачу, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволенню не підлягає адже є передчасною.
Суд зазначає, що лише після проведення повного розрахунку та не виплати при цьому відповідної індексації грошового забезпечення, можливо розглядати питання про наявність/відсутність підстав для її нарахування та виплати.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» з відповідача судові витрати у відповідності до статті 139 КАС України не стягуються.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 77, 139, 243-246, 250, 263, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 05.04.2019 року (з врахуванням базового місяця - січня 2008 року).
Зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року (з врахуванням базового місяця - січня 2008 року), а з 01.03.2018 року по 05 квітня 2019 року (з врахуванням базового місяця - березень 2018 року).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев