02 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1619/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп» до Координаційно-моніторингової митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп» (далі - ТзОВ “777 Трейдінг Груп») звернулося з позовом до Координаційно-моніторингової митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 06 листопада 2024 року №UA126000/2024/000006/2 про коригування митної вартості товарів.
Позов обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення в режимі імпорту товару - автобуса VDL Ambassador SB 200, vin - НОМЕР_1 , декларант позивача подав митному органу митну декларацію (далі - МД) №24UA205050039269U6, в якій митну вартість визначив з урахуванням фактурної вартості 3000,00 євро та транспортних витрат у сумі 30260,00 грн. Однак відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 06 листопада 2024 року №UA126000/2024/000006/2, визначивши митну вартість за резервним методом на рівні 9500,00 євро з тих підстав, що подані документи не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.
Позивач не погоджується з таким рішенням й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом (контракт, інвойс, платіжну інструкцію в іноземній валюті), та для підтвердження транспортних витрат (доставка здійснювалася власним ходом) надав калькуляцію транспортних витрат від 09 липня 2024 року, а на вимогу митного органу також договір про надання послуг від 25 жовтня 2024 року №25/10 та акт прийому-передачі від 04 листопада 2024 року №25/10, за змістом яких страхування товару за рахунок ТзОВ “777 Трейдінг Груп» не проводилося, витрати на навантаження та розвантаження відсутні. Позивач вважає, що надані документи не містять розбіжностей чи ознак підробки, а вимога про надання додаткових документів, яких у товариства не може бути, є безпідставною з огляду на умови контракту та транспортування; митний орган не спростував достовірність поданих документів, не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.
На аргументи митного органу про те, що продавець товару - фірма, зареєстрована в Нідерландах, звідки здійснювалася поставка, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу видане в Австрії, позивач зазначив, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 28 жовтня 2024 року № НОМЕР_2 було надано продавцем при передачі транспортного засобу ТзОВ “777 Трейдінг Груп» як підстава для розпорядження транспортним засобом та як дозвіл для руху транспортного засобу дорогами Європейського Союзу з метою його вивезення за його межі; цей документ жодним чином не впливає на формування складових митної вартості товару, а тому не може розцінюватися як критерій ризиковості і підставою для сумнівів у правильності заявленої митної вартості товару.
Заперечуючи твердження митного органу у спірному рішення про невідповідність платіжної інструкції вимогам до банківського платіжного документа та терміну оплати згідно з контрактом, позивач вказав, що платіжна інструкція від 05 листопада 2024 року №36 виготовлена через систему Інтернет-банкінг із застосуванням кваліфікованого електронного підпису банку та проведена банком; вона повністю відповідає умовам оплати в контракті від 21 жовтня 2024 року №2110NL, а сам термін оплати не стосується ціни товару. Додатково, з метою уникнення непорозумінь, митному органу було надано ще й завірену печаткою та підписом банку платіжну інструкцію в іноземній валюті, документ про Swift-переказ та заявку на купівлю валюти.
Позивач також повідомив, що Координаційно-моніторинговою митницею листом від 03 грудня 2024 року №7.9-2/27-02/13/4000 відмовлено у скасуванні спірного рішення після надання ТзОВ “777 Трейдінг Груп» відповідно до частини восьмої статті 55 МК України додаткових пояснень та документів щодо оцінюваного товару. При цьому така відмова обґрунтована додатковими обставинами, зокрема, щодо непідтвердження транспортних витрат (копії договору про надання послуг від 25 жовтня 2024 року №25/10 та акта прийому-передачі від 04 листопада 2024 року №25/10 суперечать відомостям МД №24UA205050039269U6 від 05 листопада 2024 року). З цього приводу позивач повідомив, що відповідно до договору від 25 жовтня 2024 року №25/10 за дорученням ТзОВ “777 Трейдінг Груп» ОСОБА_1 здійсним транспортування автобуса (власним ходом) та відомості про нього як водія транспортного засобу внесено в Автоматизовану систему митного оформлення (АСМО) “Інспектор».
Позивач доводи митного органу про те, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 28 жовтня 2024 року № НОМЕР_2 видане в Австрії на страхове бюро Allianz Dani-Kla Gnbh Vosendorf, вважає безпідставними, адже це тимчасове свідоцтво про допуск транспортного засобу до експлуатації видане на термін з 28 жовтня по 17 листопада 2024 року ТзОВ “777 Трейдінг Груп», а компанія Allianz Dani-Kla GmbH Vosendorf є інспекцією пo допуску транспортних засобів до експлуатації, а не страховою компанією.
Позивач зауважив, що ні в запиті про надання додаткових документів, ні в рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою суду від 05 березня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.81), а ухвалою суду від 20 березня 2025 року - у задоволенні клопотання відповідача про об'єднання справ №140/1619/25 та №140/1845/25 в одне провадження (а.с.127).
Ухвалою суду від 26 березня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотань позивача та відповідача про витребування доказів (а.с.168-169).
У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.83-90). В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару за МД №UA205050/2024/039269 від 05 листопада 2024 року було встановлено розбіжності у поданих документах та відсутність усіх даних для обчислення митної вартості. Так продавець товару зареєстрований в Нідерландах, натомість свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу видане в Австрії; контрактом передбачена передоплата за товар, однак банківських платіжних документів не надано; до калькуляції транспортних витрат від 04 листопада 2024 року не надано документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат. ТзОВ “777 Трейдінг Груп» на письмову вимогу митого органу надіслало копію платіжної інструкції в іноземній валюті від 05 листопада 2024 року №36, яка не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті та не відповідає умовам передоплати: товар оформлено на експорт 30 жовтня 2024 року, а оплата здійснена 05 листопада 2024 року. Інших документів позивач не надав, а надані не давали можливості застосувати перший метод визначення митної вартості. Тому відповідно до приписів МК України була проведена процедура консультацій, під час якої встановлена можливість застосування тільки резервного методу відповідно до статті 64 МК України, з використанням цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі - ЄАІС Держмитслужби).
Відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 06 листопада 2024 року №UA126000/2024/000006/2 є обґрунтованим та законним.
У відповіді на відзив позивач підтримав доводи позову (а.с.115-118).
У запереченні на відповідь на відзив відповідач просив у задоволенні позову відмовити, а також повідомив, що листом від 23 грудня 2024 року №7.9-3/20-/4/4216 до Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби були надіслані матеріали для їх направлення до митних органів Королівства Нідерланди з метою перевірки поданих позивачем до митного оформлення документів при ввезені на митну територію України оцінюваного товару. Митними органами Королівства Нідерландів надано копію транспортної накладної (CMR), яка не подавались позивачем під час митного оформлення товару та у графі 13 якої зазначено: Insurange/Green Card: A809705677 Austrian License: NC-4CRN, що означає “страховка/зелена карта: A809705677Австрійська ліцензія: NC-4CRN». Проте страхові документи з урахуванням умов поставки EXW позивач не надав, що викликає сумніви щодо включення усіх витрат.
Позивач, покликаючись на те, шо заперечення на відповідь на відзив ґрунтується на аргументах, які митним органом не були вказані ні в повідомленні про надання додаткових документів, ні в рішенні про коригування митної вартості, ні у відзиві на позовну заяву, що позбавило можливості ТзОВ “777 Трейдінг Груп» спростувати доводи митниці, подав додаткові пояснення від 25 березня 2025 року (а.с.157-161). При цьому зазначив, що за МД №24UA205050039434U1 товар випущено у вільний обіг 06 листопада 2024 року і лише через 48 днів митним органом був зроблений запит до митних органів Королівства Нідерланди з метою перевірки поданих до митного оформлення документів. Позивач наголосив, що жодна страхова компанія не наділена повноваженнями видавати свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а їх видача здійснюється спеціальними уповноваженими органами, яким і є зазначена у тимчасовому свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу компанія Allianz Dani-Kla GmbH Vosendorf. В CMR зазначено номер НОМЕР_3 і саме цей номер зазначено в свідоцтві про допуск транспортного засобу до експлуатації від 28 жовтня 2024 року №А55878946.
Позивач просив врахувати, що продавець товару листом від 25 березня 2025 року підтвердив оплату карти страхування А809705677 та реєстраційного свідоцтва, які не подавались до митного оформлення з огляду на те, що у вартість транспортного засобу вже були включені понесені продавцем витрати при отриманні свідоцтва про допуск транспортного засобу до експлуатації та страхування. ТзОВ “777 Трейдінг Груп» повідомляло митний орган, що страхування за рахунок коштів підприємства не здійснювалось, а Координаційно-моніторинговою митницею не встановлено факту оплати позивачем страхування цивільно-правової відповідальності при транспортуванні автобуса з номерними знаками НОМЕР_3 , vin НОМЕР_4 .
Позивач вважає, що за змістом заперечення на відповідь на відзив виходить, що митними органами Нідерландів навпаки підтверджено зовнішньоекономічну операцію, вартість товару, умови поставки, тому нема підстав ставити під сумнів дійсність контракту від 21 жовтня 2024 року №2110NT. До того ж листом від 25 березня 2025 року компанія Womy Equipment Supply B.V. ще раз підтвердила як укладання контракту, так і отримання коштів за автобус.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.
21 жовтня 2024 року між ТзОВ “777 Трейдінг Груп» (покупець) та компанією Womy Equipment Supply B.V. (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №2110NL, за умовами якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, зокрема автобус VDL Ambassador SB 200, vin - НОМЕР_1 (а.с.17-21).
Відповідно до інвойсу від 22 жовтня 2024 року №10240888 компанією Womy Equipment Supply B.V. поставлено автобус VDL Ambassador SB 200, vin - НОМЕР_1 (а.с.22).
05 листопада 2024 року для митного оформлення в режимі імпорту на умовах EXW- Зевенберген (Нідерланди) товару - автобус міський, що був у використанні: марка згідно з довідником - VDL Berkhof, модель згідно з довідником - Ambassador 200, (кузов, шасі, рама) №XMGDE02FS0H017536; ... календарний рік виготовлення - 2008; модельний рік виготовлення - 2008; країна виробництва - (NL); торгівельна марка “VDL» (далі також товар) декларант в інтересах ТзОВ “777 Трейдінг Груп» в порядку електронного декларування подав МД №24UA205050039269U6 (а.с.94). Фактурна вартість імпортованого товару становить 3000,00 євро (еквівалентно 135425,10 грн). Митну вартість визначено на рівні 165685,10 грн (з урахуванням транспортних витрат у сумі 30260,00 грн). Для підтвердження митної вартості надано: контракт від 21 жовтня 2024 року №2110NT (а.с.17-21), рахунок-фактуру (інвойс) від 22 жовтня 2024 року №10240888 (а.с.22); калькуляцію транспортних витрат від 04 листопада 2024 року (а.с.53), сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 30 жовтня 2024 року №AF01331026 (а.с.110); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 13 грудня 2023 року № НОМЕР_5 (а.с.46-48), від 28 жовтня 2024 року №A55878946 (а.с.49-52); висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 04 листопада 2024 року №1734 (а.с.65); довідку від 04 листопада 2024 №041124045 щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам (а.с.95); фото транспортного засобу (а.с.97-99); копію митної декларації країни відправлення від 30 жовтня 2024 року №MRN24NLC0HDD81MX85DA0 (а.с.34).
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, в електронному повідомленні декларанту митним органом вказано, що подані документи не містять усіх даних та містять розбіжності: 1) продавець товару згідно з контрактом від 21 жовтня 2024 року №2110NL - фірма Womy Equipment Supply B.V., зареєстрована в Нідерландах та поставка товару здійснюється з Нідерландів відповідно до товаросупровідних документів, однак свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 28 жовтня 2024 року № НОМЕР_2 видане в Австрії; 2) пунктом 5 контракту передбачена передоплата за товар, однак банківських платіжних документів щодо оцінюваного товару не надано; 3) для підтвердження витрат на транспортування надано калькуляцію транспортних витрат від 04 листопада 2024 року, проте не надано жодних документів, які б підтверджували суму фактично понесених витрат. Декларанту запропоновано подати: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У відповідь на електронне повідомлення митниці позивач надав платіжну інструкцію в іноземній валюті від 05 листопада 2024 року №36 (а.с.24).
06 листопада 2024 року Координаційно-моніторингова митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА205050/2024/000113/1 (а.с.42-43). Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що подані документи містять розбіжності (ті, про які було зазначено в повідомленні). Надана копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 05 листопада 2024 року №36 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, бо вона не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах; платіжна інструкція не відповідає умовам передоплати, визначеним в пункті 5 контракту: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 виписане на покупця товару 28 жовтня 2024 року, товар оформлено на експорт 30 жовтня 2024 року (згідно з копією митної декларації країни відправлення №MRN24NLC0HDD81MX85DA0), ввезено на митну територію України 04 листопада 2024 року (за даними в ЄАІС), а оплата здійснена 05 листопада 2024 року. Також продавець згідно з контрактом від 21 жовтня 2024 року №2110NL зареєстрований в Нідерландах, поставка здійснювалася з Нідерландів, а свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 28 жовтня 2024 року № НОМЕР_6 видане в Австрії. Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, у зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації в ЄАІС (МД №23UA205030021281U4 від 14 листопада 2023 року) на рівні 9500,00 євро.
Також 06 листопада 2024 року Координаційно-моніторингова митниця сформувала картку №UA205050/2024/001066 відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с.44-45).
Товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205050039434U1 від 06 листопада 2024 року із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (а.с.38-39).
Відповідно до положень частини восьмої статті 55 МК України ТзОВ “777 Трейдінг Груп» 11 листопада 2024 року надало Координаційно-моніторинговій митниці додаткові пояснення та документи для підтвердження митної вартості товару, що декларувався згідно з МД №24UA205050039269U6 від 05 листопада 2024 року (а.с.54-57), зокрема, копію договору про надання послуг від 25 жовтня 2024 року №25/10 (а.с.25-27), акт прийому-передачі від 04 листопада 2024 року №25/10 (а.с.28), копію листа Акціонерного товариства “ПУМБ» від 27 жовтня 2023 року LSK-07.8/155 (а.с.29-30), завірену банком копію платіжної інструкції в іноземній валюті від 05 листопада 2024 року №36 (а.с.31), копію заяви про купівлю іноземної валюти від 05 листопада 2024 року №29 (а.с.32), копію документа про Swift-переказ (а.с.33). Однак їх надання не призвело до скасування рішення від 06 листопада 2024 року №UА205050/2024/000113/1 митним органом, про що позивач інформований листом від 03 грудня 2024 року №7.9-2/27-02/13/4000 (а.с.59-63).
При вирішення спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як передбачено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України обумовлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19.
Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами (вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі № 300/784/24).
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: контракт від 21 жовтня 2024 року №2110NT (а.с.17-21), рахунок-фактуру (інвойс) від 22 жовтня 2024 року №10240888 (а.с.22); калькуляцію транспортних витрат від 04 листопада 2024 року (а.с.53).
Разом із цими документами декларантом було надано сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 30 жовтня 2024 року №AF01331026 (а.с.110); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 13 грудня 2023 року № НОМЕР_5 (а.с.46-48), від 28 жовтня 2024 року №A55878946 (а.с.49-52); висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 04 листопада 2024 року №1734 (а.с.65); довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам від 04 листопада 2024 №041124045 (а.с.95); фото транспортного засобу (а.с.97-99); копію митної декларації країни відправлення від 30 жовтня 2024 року №MRN24NLC0HDD81MX85DA0 (а.с.34).
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так контрактом від 21 жовтня 2024 року №2110NT, укладеним між ТзОВ “777 Трейдінг Груп» (покупець) та компанією Womy Equipment Supply B.V. (продавець), визначено предмет та умови поставки товару, основні зобов'язання продавця та покупця (а.с.17-21). Згідно з пунктами 1, 2 контракту предметом поставки є два транспортних засоби, один із них - автобус VDL Ambassador SB 200 (vin НОМЕР_1 ), був у використанні, ціною 3000,00 євро (загальна вартість контракту - 6000,00 євро).
Ідентифікаційні ознаки товару, вартість в рахунку-фактурі (інвойсі) від 22 жовтня 2024 року №10240888 (а.с.22, переклад а.с.23) автобуса Ambassador SB 200 (vin НОМЕР_1 ) - 3000,00 євро відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA205050039269U6 від 05 листопада 2024 року (графа 22).
Надана на вимогу митного органу платіжна інструкція в іноземній валюті від 05 листопада 2024 року №36 (а.с.24) підтверджує повну оплату двох одиниць товару згідно з пунктом 2 контракту, тобто 6000,00 євро.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що ця платіжна інструкція в іноземній валюті не може бути підтвердженням оплати за товар, який зазначений в контракті від 21 жовтня 2024 року №2110NT та інвойсі від 22 жовтня 2024 року №10240888.
Так у платіжній інструкції вказано призначення платежу “Рrерауment for the vehicle to the contract 2110NL DD 21.10.2024» - передоплата за автомобіль згідно з договором №2110NL від 21 жовтня 2024 року. Платіж здійснено на рахунок продавця - компанії Womy Equipment Supply B.V., платіжні реквізити якого відповідають тим, що зазначені в контракті.
Така платіжна інструкція оформлена з використанням системи Інтернет-банкінг з накладенням електронного підпису та містить відмітку банку про проведення оплати, є дійсною. Про оформлення документа такого формату роз'яснено у листі Акціонерного товариства “ПУМБ» від 27 жовтня 2023 року LSK-07.8/155 (а.с.29-30).
В порядку частини восьмої статті 55 МК України позивач надав також копії заяви про купівлю іноземної валюти від 05 листопада 2024 року №29 (а.с.32), документа про Swift-переказ (а.с.33) та завірену банком копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 05 листопада 2024 року №36 (а.с.31).
Тож платіжна інструкція в іноземній валюті є належним доказом та підтверджує факт перерахування коштів позивачем на рахунок продавця у вказаному розмірі.
Окремо необхідно зазначити, що відповідно до пункту 6 контракту від 21 жовтня 2024 року №2110NL товари, поставлені за контрактом, вважаються зданими продавцем і прийнятими покупцем після передачі транспортного засобу та документів на нього представнику покупця. З цього моменту право власності на транспортний засіб переходить до покупця.
В контексті сказаного недотримання строку оплати за товар не змінює тієї обставини, що транспортний засіб разом із супровідними документами був переданий продавцем представнику позивача в обумовленому місці.
Аналіз наведених документів дає підстави для висновку, що заявлена декларантом фактурна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами.
За правилами частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5).
Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов'язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - лише якщо здійснювалося страхування.
Як вбачається із інвойсу від 22 жовтня 2024 року №10240888, сторонами узгоджено умови поставки товару - EXW-Зевенберген (Нідерланди).
За умовами поставки EXW вважається, що продавець виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.
Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини десятої статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати на перевезення товару на заявлених умовах поставки до кордону України у сумі 30260,00 грн.
Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов'язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.
ТзОВ “777 Трейдінг Груп» для підтвердження понесення витрат на транспортування відповідачу було надано до митного оформлення калькуляцію транспортних витрат від 04 листопада 2024 року (а.с.53). Також на вимогу митного органу надано копії договору про надання послуг від 25 жовтня 2024 року №25/10 (а.с.25-27) та акта прийому-передачі від 04 листопада 2024 року №25/10 (а.с.28).
Судом із матеріалів справи встановлено, що між ТзОВ “777 Трейдінг Груп» (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір про надання послуг від 25 жовтня 2024 року №25/10 (а.с.25-27), відповідно пункту 2.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з транспортування автобуса VDL Ambassador SB 200, vin НОМЕР_1 , власним ходом з місця знаходження вантажу - Зевенберген (Нідерланди) до пункту його призначення у місті Ковелі (Україна). Визначена сторонами вартість послуг, що надаються виконавцем, становить 31400,00 грн (пункт 5.1 договору).
На виконання вимог пункту 2.2 договору від 25 жовтня 2024 року №25/10 сторони склали акт №25/10 прийому-передачі наданих ОСОБА_1 послуг транспортування транспортного засобу - автобуса VDL Ambassador SB 200, vin НОМЕР_1 . Згідно з цими документами транспортні витрати становлять 31400,00 грн та розподіляються таким чином: 30260,00 грн - вартість транспортування за межами території України, 1140,00 грн - вартість транспортування митною територією України.
Вказані у договорі від 25 жовтня 2024 року №25/10 та в акті прийому-передачі послуг від 04 листопада 2024 року №25/10 відомості щодо вартості та маршруту транспортування автобуса VDL Ambassador SB 200 vin - НОМЕР_1 узгоджуються з відомостями поданої до митного оформлення калькуляції від 04 листопада 2024 року (а.с.53).
Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296) затверджені Правила заповнення декларації митної вартості. Ці Правила в частині заповнення графи 20 роз'яснюють, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Складена з урахуванням зазначених рекомендацій калькуляція транспортних витрат містить відомості про маршрут перевезення (Зевенберген (Нідерланди) - Ковель (Україна)), його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України (1513 км) та по митній території України (57 км), розмір тарифної ставки за 1 кілометр маршруту (20,00 грн). Калькуляцією також підтверджено, що страхування за рахунок ТзОВ “777 Трейдінг Груп» не здійснювалося, розвантажувальні та навантажувальні роботи не проводилися.
Як виснував Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
З умов контракту та рахунка-фактури не випливає, що позивачем понесено інші витрати, ніж на оплату товару та транспортних витрат.
Щодо твердження митного органу про те, що продавець товару згідно з контрактом від 21 жовтня 2024 року №2110NL фірма Womy Equipment Supply B.V. зареєстрована в Нідерландах та поставка товару відповідно до супровідних документів здійснювалася з Нідерландів, проте свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 28 жовтня 2024 року № НОМЕР_2 видане в Австрії, то суд зазначає, що в пункті 1 контракту від 21 жовтня 2024 року №2110NL продавець гарантував належність йому на праві власності товару, який є предметом продажу, та що товар не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження.
Також за умовами контракту від 21 жовтня 2024 року №2110NL товар супроводжується тимчасовим транзитним технічним паспортом на транспортний засіб (пункт 3), тобто свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 28 жовтня 2024 року № НОМЕР_2 з врахуванням положень Директиви Ради Європейського Союзу 1999/37/ЄС від 29 квітня 1999 року “Про реєстраційні документи на транспортні засоби» було передано продавцем ТзОВ “777 Трейдінг Груп» як підстава для розпорядження транспортним засобом та як дозвіл для руху транспортного засобу для його вивезення за межі Європейського Союзу.
Суд зауважує, що видача свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 29 жовтня 2024 року №А55878946 в Австрії не впливає на формування складових митної вартості товару, тож не може бути підставою для витребовування додаткових документів чи невизнання митної вартості. Поряд з тим при митному оформленні декларантом було надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 13 грудня 2023 року № НОМЕР_5 (а.с.46-48), яке видано на продавця Womy Equipment Supply B.V.
Отже, надані документи підтверджують як вартість самого товару, так і витрати, пов'язані із транспортуванням товару, й вони були враховані у митну вартість, що не заперечує відповідач.
Суд наголошує, що за приписами частини третьої статті 53 МК України вимога про надання документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідач же не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.
Суд повторює, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Документом, що містить вартість та ідентифікаційні ознаки імпортованого товару є зовнішньоекономічний контракт від 21 жовтня 2024 року №2110NT та рахунок-фактура (інвойс) від 22 жовтня 2024 року №10240888. Витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він може підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Водночас декларантом було надано висновок експерта від 04 листопада 2024 року №1734 (а.с.65), довідку щодо відповідності транспортного засобу екологічним нормам від 04 листопада 2024 №041124045 (а.с.95) та фото транспортного засобу від 04 листопада 2024 року (а.с.97-99), якими підтверджено ідентифікаційні ознаки та зафіксовано технічний стан транспортного засобу.
В калькуляції від 04 листопада 2024 року ТзОВ “777 Трейдінг Груп» повідомляло, що страхування за його рахунок не здійснювалося.
Викладені у запереченні на відповідь на відзив доводи відповідача про те, що ТзОВ “777 Трейдінг Груп» здійснювало страхування суд вважає необґрунтованими. Відповідач для своїх умовиводів посилається на відомості свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яке, як він вважає, видане в Австрії на страхове бюро - компанію Allianz Dani-Kla Gnbh Vosendorf. Проте з відомостей графи А1 у свідоцтві про допуск транспортного засобу до експлуатації від 28 жовтня 2024 року №А55878946 видно, що воно видане інспекцією по допуску транспортних засобів до експлуатації - Allianz Dani-Kla GmbH Vosendorf, штамп у свідоцтві належить цьому органу.
На інші аргументи відповідача, який стверджував про понесення позивачем витрат на страхування, покликаючись на те, що в наданій на запит Державної митної служби України митними органами Королівства Нідерландів копії транспортної накладної (CMR) (яка не подавалась позивачем) зазначено: Insurange/Green Card: A809705677 Austrian License: NC-4CRN (страховка/зелена карта: A809705677Австрійська ліцензія: NC-4CRN), суд зауважує, що такі документи відповідачем не були надані суду, тому відсутні підстави брати їх до уваги.
Поряд з тим судом встановлено, що зазначений в CMR номер NK4CRN (а.с.143) відповідає тимчасовим номерним знакам транспортного засобу. Саме цей номер зазначено в свідоцтві про допуск транспортного засобу до експлуатації від 28 жовтня 2024 року №А55878946 (а.с.49-52), МД 24UA205050039434U1 від 06 листопада 2024 року (а.с.38-39). В листі від 25 березня 2025 року (а.с.164, переклад на а.с.165) фірма Womy Equipment Supply B.V. повідомила, що нею здійснено страхування транспортного засобу VDL Berkhof-Ambassador 200, vin НОМЕР_1 , та підтвердила оплату карти страхування №А809705677 та реєстраційного свідоцтва А55878946 від 28 жовтня 2024 року й що вартість страхування включена у вартість товару.
З приводу ненадання до митного оформлення банківських платіжних документів, інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, виписки з бухгалтерської документації, то це не може бути підставою для коригування митної вартості оцінюваного товару, адже оплата проведена позивачем платіжною інструкцією від 05 листопада 2024 року №36, яку було надано.
На переконання суду, відповідач не довів, що ТзОВ “777 Трейдінг Груп» не включено до розрахунку митної вартості усіх витрат.
При вирішенні спору суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Тож вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.
Між тим принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 у справі №300/784/24).
Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 06 листопада 2024 року №UA126000/2024/000006/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Таким чином, позов належить задовольнити повністю.
Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 27 грудня 2024 року №315, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.16, 69).
Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 124, ідентифікаційний код юридичної особи 44356571) до Координаційно-моніторингової митниці (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11Г, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958390) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Координаційно-моніторингової митниці від 06 листопада 2024 року №UA126000/2024/000006/2 про коригування митної вартості товарів.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “777 Трейдінг Груп» за рахунок бюджетних асигнувань Координаційно-моніторингової митниці судові витрати у сумі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк